30 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/24319/23 пров. № А/857/18985/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі № 380/24319/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Коименко О.М. в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження; справа в суді апеляційної інстанції сформована у змішаній (паперовій та електронній) формі), -
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі також - відповідач, ГУНП), в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу відповідача від 28 вересня 2023 року № 3444 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників територіальних підрозділів поліції ГУНП у Львівській області», яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що матеріалами службового розслідування підтверджені факти порушень службової дисципліни позивачем, за що його на законних підставах було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. В ході розгляду справи судом першої інстанції вчинення позивачем дисциплінарного проступку не було спростовано.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 12 липня 2019 року ГУНП, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач проходив службу на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП, мав спеціальне звання майора поліції.
Згідно із підпунктом 1.3 пункту 1 наказу ГУНП від 04 липня 2023 року № 349 «Про закріплення на постійне зберігання табельної вогнепальної зброї» закріплено на постійне носіння та зберігання табельної зброї старшого дільничного офіцера поліції ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області майора ОСОБА_1 ; пістолет Макарова ОН 2886, 1985 року випуску.
Відповідно до пункту 19 наказу ГУНП від 25 липня 2023 року № 383 «Про закріплення дільничних офіцерів поліції Львівського РУП № 1 за поліцейськими дільницями в межах територіальних громад» закріплено за поліцейською дільницею № 460024 старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майора ОСОБА_1 (0062126).
Наказом ГУНП від 05 серпня 2023 року № 2989 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» у зв'язку із надходженням 21 серпня 2023 року до ГУ НП з ДПД НП України довідки від 18 серпня 2023 року № 2835/20/5/01-2023 «Про результати перевірки організації діяльності підрозділів превентивної діяльності ГУНП у Львівській області», згідно з якою в діях окремих працівників поліції ГУНП наявні ознаки порушення службової дисципліни, призначено за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП службове розслідування у формі письмового провадження та створено дисциплінарну комісію.
Наказом ГУНП від 22 вересня 2023 року № 3364 «Про внесення змін до складу персональної комісії» внесено зміни до персональної комісії, створеної наказом ГУНП.
22 вересня 2023 року начальник ГУНП затвердив висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП у Львівській області, згідно із яким, зокрема 28 липня 2023 року під час перевірки службового приміщення за адресою: вул. С. Бандери, 28, м. Львів, де службову діяльність здійснює старший ДОП майор поліції ОСОБА_1 , установлено, що воно не обладнане належним чином, потребує косметичного ремонту (тріщини на штукатурці, окремі вікна без скла, наявні обірвані електричні проводи тощо), зокрема відсутнє опалення, табличка, грати на вікні, яке виходить в двір будинку, меблі потребують заміни (зламані), доступом до мережі Інтернет та системи ІПНП. Крім того, старшого ДОП ОСОБА_1 не забезпечено комп'ютером, принтером (працює на власній оргтехніці) та планшетом. Старший ДОП ОСОБА_1 перебував у форменому одязі без табельної зброї (зі слів останнього, в РУП визначено, що ДОП отримують зброю, лише коли заступають на добове чергування в СОГ, конвоювання та патрулювання), без спецзасобів (не видавалися), двотижневий план роботи відсутній, контрольно-наглядова справа на поліцейську дільницю не заведена.
Дисциплінарна комісія встановила, що порушення, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування, знайшли своє часткове підтвердження та стали можливими внаслідок неналежного виконання службових обов'язків, зокрема з боку старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП майора ОСОБА_1 , який виконував службові обов'язки на закріпленій поліцейській дільниці без табельної вогнепальної зброї, без двотижневого плану, не забезпечив заведення контрольно-наглядової справи на поліцейську дільницю, чим порушив вимоги пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), підпункту 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), пункту 5 розділу І, пункту 5 розділу IV та підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28 липня 2017 року № 650, у редакції наказу МВС України від 18 травня 2022 року № 301 (далі - Інструкція № 650).
28 вересня 2023 року ГУНП видало наказ № 3444 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників територіальних підрозділів поліції ГУНП у Львівській області», відповідно до пункту 1 якого наказано за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у недотриманні вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII, підпункту 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 5 розділу І, пункту 5 розділу IV та підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ Інструкції № 650, на підставі пункту 2 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП майора поліції ОСОБА_1 (0062126) застосовано дисциплінарне стягнення - догана.
Не погоджуючись із таким наказом відповідача, уважаючи його протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із недоведеності відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом № 580-VIII, Дисциплінарним статутом, Інструкцією № 650.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом № 580-VIII.
Із змісту частини першої статті 18 Закону № 580-VIII видно, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативноправових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативноправових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
У частинах першій-третій статті 13 Дисциплінарного статуту зазначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків частиною другою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до частини першої статті 14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Частинами четвертою та сьомою статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У силу частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів зазначає, що одним із обов'язків поліцейського є дотримання службової дисципліни, яка полягає у дотриманні поліцейським норм чинного законодавства, неухильному виконанні вимог Присяги поліцейського, статутів і наказів начальників. Недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого на поліцейського може бути накладено дисциплінарне стягнення, у тому числі, звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту. Накладення дисциплінарного стягнення на особу здійснюється лише за результатами проведення службового розслідування щодо такої, в рамках якого з'ясовуються всі обставини відповідного дисциплінарного проступку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок № 893) проведення службових розслідувань.
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно пунктів 1-4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи, є виключними повноваженнями відповідного керівника, який, реалізуючи такі повноваження, приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Згідно пункту 7 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.
Проведеним стосовно позивача службовим розслідуванням (висновок від 22.09.2023 р.) установлено, що у порушення пункту 5 розділу І наказу Інструкції № 650, згідно з яким ДОП та ПОГ зобов'язані виконувати службові функції на закріплених за ними поліцейськими дільницями в межах територіальної громади в однострої, з табельною вогнепальною зброєю, засобами зв'язку та спецзасобами, в територіальних підрозділах поліції має місце негативна практика перебування ДОП на службі без табельної вогнепальної зброї, які табельну зброю отримують в черговій частині лише коли заступають на чергування, патрулювання чи конвоювання, указані недоліки виявлені у Львівському РУП № 1 ГУНП.
У ході службового розслідування встановлено, що 28.07.2023 під час перевірки службового приміщення за адресою: вул. С. Бандери, 28, м. Львів старший ДОП ОСОБА_1 перебував у форменому одязі без табельної вогнепальної зброї, без спецзасобів, двотижневий план роботи відсутній, контрольно-наглядова справа на поліцейську дільницю не заведено.
Крім вищенаведеного, в ході службового розслідування, проведеного за фактами, викладеними у листі ДПД НП України від 18.08.2023 № 2835/20/5/01-2023, додатком до якого є довідка «Про результати перевірки організації діяльності підрозділів превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області», встановлено, що з метою усунення недоліків, викладених у довідці працівників ДПД НП України, заступник начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 надіслала особовому складу сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 зразок двотижневого плану роботу та роз'яснення щодо необхідності його розроблення та змісту. Однак, під час проведення службового розслідування встановлено, що надані двотижневі плани роботи ДОП за період з 03.07.2023 до 10.09.2023 старший ДОП сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 не розробив і не надав.
Вказане свідчить про невиконання безпосередньої вказівки керівництва та порушення старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майором поліції ОСОБА_1 пункту 5 розділу І (ДОП та ПОГ зобов'язані виконувати службові функції на закріплених за ними поліцейськими дільницями в межах територіальної громади в однострої, з табельною вогнепальною зброєю, засобами зв'язку та спецзасобами), пункту 5 розділу ІV (ДОП та ПОГ працюють за двотижневим планом, який складається з урахуванням оперативної обстановки на поліцейській дільниці та пріоритетів громади у сфері публічної безпеки і порядку) та підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ (приміщення поліцейської станції забезпечується службовою документацією (настінний план поліцейської дільниці, контрольно-наглядова справа поліцейської дільниці, Журнал, ця Інструкція, нормативно-правові акти МВС, які регулюють діяльність поліції, організаційно-розпорядчі акти Національної поліції України) Інструкції.
Інструкція № 650 визначає завдання, права, обов'язки, напрями та особливості організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад у межах визначеної поліцейської дільниці.
Превентивна (профілактична) діяльність ДОП та ПОГ - заходи, що застосовуються ДОП та ПОГ у межах компетенції, спрямовані на запобігання кримінальним та іншим правопорушенням, перевірку дотримання обмежень, установлених законодавством щодо осіб, які перебувають на профілактичному обліку, здійснення поліцейського піклування (абзац п'ятий пункту 2 розділу І Інструкції).
Відповідно до пункту 5 розділу І Інструкції № 650 ДОП та ПОГ зобов'язані виконувати службові функції на закріплених за ними поліцейськими дільницями в межах територіальної громади в однострої, з табельною вогнепальною зброєю, засобами зв'язку та спецзасобами.
Відповідно до пункту 4 розділу ІV Інструкції № 650 ДОП та ПОГ ведуть контрольно-наглядові справи, у яких містяться відомості щодо:
1) особливостей території обслуговування, розташування й режиму роботи підприємств, установ та організацій, об'єктів дозвільної системи, об'єктів критичної інфраструктури, контактів відповідальних осіб органів місцевого самоврядування, інших довідкових та інформаційних матеріалів щодо території обслуговування;
2) кількості населених пунктів та кількості населення на їх території;
3) кількості вчинених на поліцейській дільниці адміністративних та кримінальних правопорушень, обставин, що до них призводять;
4) прикмет осіб, які підозрюються в учиненні кримінального правопорушення або вчинили його;
5) викрадених та втрачених речей, транспортних засобів, плавзасобів, мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, нагородної короткоствольної вогнепальної зброї, які перебувають у розшуку;
6) місць концентрації осіб, схильних до вчинення правопорушень;
7) сил та засобів, які залучаються до охорони публічного порядку на поліцейській дільниці.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ Інструкції № 650 приміщення поліцейської станції забезпечується службовою документацією (настінний план поліцейської дільниці, контрольно-наглядова справа поліцейської дільниці, Журнал, ця Інструкція, нормативно-правові акти МВС, які регулюють діяльність поліції, організаційнорозпорядчі акти Національної поліції України.
Окрім зазначеного, пунктом 5 розділу ІV Інструкції № 650, визначено, що ДОП та ПОГ працюють за двотижневим планом, який складається з урахуванням оперативної обстановки на поліцейській дільниці та пріоритетів громади у сфері публічної безпеки і порядку. План затверджується керівником ТВП, на території обслуговування якого розташована відповідна територіальна громада, або заступником керівника, який відповідно до розподілу обов'язків координує діяльність ДОП та ПОГ.
Апелянт обґрунтовано зауважив, що двотижневі плани роботи старших ДОП та ДОП СДОП розробляються відповідно до вимог пункту 5 розділу ІV Інструкції № 650.
Дійсно, вказане положення Інструкції № 650 не визначає посадову особу, яка відповідальна за розроблення вказаних планів. Разом з тим, ДОП та старшим ДОП СДОП було надіслано типовий двотижневий план, на основі якого, з у рахуванням особливостей території обслуговування, кожен із них розробляє такі плани, однак позивачем такі двотижневі плани так і не розроблено, що свідчить про недбале та безвідповідальне ставлення до своїх посадових обов'язків.
Матеріалами службового розслідування встановлено, що позивачем, який виконував службові обов'язки на закріпленій поліцейській дільниці без табельної вогнепальної зброї, без двотижневого плану, не забезпечив заведення контрольно-наглядової справи на поліцейську дільницю, що суттєво впливає на ефективність роботи поліцейського, швидке реагування на правопорушення та розслідування кримінальних справ, тим самим порушив вимоги пункту 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, підпункту 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 5 розділу І, пункту 5 розділу ІV та підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ Інструкції № 650, що регулюють діяльність дільничних офіцерів поліції, на що суд першої інстанції не звернув уваги.
Апеляційний суд критично оцінює висновки суду першої інстанції про те, що неотримання табельної зброї та спецзасобів позивачем сталося внаслідок неналежної організації процесу отримання зброї і спецзасобів відповідачем, оскільки докази такого у справі відсутні.
Навпаки, матеріалами справи підтверджено, що табельна зброя отримувалася позивачем на його власний розсуд виключно для несення служби під час нарядів.
Жодних доказів, що позивачу чинилися перешкоди чи створювалися умови, які б унеможливлювали отримання ним табельної зброї та спецзасобів, у справі немає.
Залишено поза увагою суду першої інстанції те, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан на території України, з метою відсічі збройної агресії російської федерації та захисту незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до статті 17 Закону України від 16 липня 2021 року № 1702-ІХ «Про основи національного спротиву» Національна поліція України бере участь у проведенні аналізу та оцінки обстановки, яка впливає на виконання завдань підпорядкованих сил і засобів, що залучаються до територіальної оборони та управління ними під час виконання завдань територіальної оборони.
Згідно наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану» визначено організувати до завершення (скасування) на території України воєнного стану службову діяльність поліцейських та державних службовців (далі - працівників) підпорядкованих органів у посиленому варіанті, згідно з правовими засадами діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стану.
Частиною четвертою статті 8 Закону № 580-VIII встановлено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності, затвердженої наказом МВС від 10 грудня 2015 року № 1560, посилений варіант службової діяльності - комплекс організаційно-правових, превентивних, профілактичних, оперативних та інших заходів, пов'язаних з особливим режимом виконання службових завдань і залученням значної кількості поліцейських з метою швидкої стабілізації оперативної обстановки, якщо наявними силами і засобами, що безпосередньо залучені до забезпечення публічної безпеки і порядку у повсякденному режимі несення служби, їх виконати неможливо.
Таким чином, введення правового режиму воєнного стану в Україні є як і безумовною підставою для запровадження посиленого варіанту виконання поліцейськими службової діяльності, так і обставиною, що зобов'язує поліцейського неухильно дотримуватися своїх службових та морально-етичних обов'язків як у робочий, так і позаробочий час та бути завжди готовим до виконання покладених на нього завдань як поліцейського, вірно служити народові України та за будь-яких обставин підтримувати довіру населення до правоохоронних органів.
Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Таким чином, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки як у службовий так і позаслужбовий час.
Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Відтак, ГУНП при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани враховано характер проступку, обставини, за яких він вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, за яких він вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою доводи відповідача, поклавши в основу рішення доводи позивача, які не ґрунтуються на будь-яких доказах.
На переконання колегії суддів, зібрані в ході службового розслідування докази підтверджують факт порушення позивачем службової дисципліни, що стало підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Цим вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
На переконання колегії суддів судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та дано невірну правову оцінку обставинам у справі, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задовольнити, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі № 380/24319/23 скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанову разом із матеріалами справи за апеляційною скаргою скерувати до суд першої інстанції для долучення до матеріалів справи № 380/24319/23.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар