29 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/6769/24 пров. № А/857/28683/24
пров. № А/857/28956/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
з участю секретаря Гладкої С.,
представника позивача Кушнірук Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
суддя в 1-й інстанції Плахтій Н.Б.,
час ухвалення рішення 24.09.2024 року, 14:41 год,
місце ухвалення рішення м.Луцьк,
дата складання повного тексту рішення 04.10.2024 року,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 08.03.2024 №0049800705 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1720619,50 грн (один мільйон сімсот двадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять грн 50 коп.). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29000,00 грн (двадцять дев'ять тисяч грн 00 коп.).
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову та про скасування додаткового судового рішення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Щодо посилання на дані СОД РРО, представник відповідача зазначила, що предмет фактичної перевірки чітко визначений п.п.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України та є більш розширений аніж предмет камеральної перевірки. Вказане підтверджується матеріалами фактичної перевірки СГ ОСОБА_1 . Використовуючи інформацію СОД РРО при проведенні фактичної перевірки позивача, відповідач діяв у межах повноважень, визначених ПК України. Щодо проведення контролюючим органом саме фактичної, а не документальної перевірки, контролюючий орган наділений правом під час здійснення фактичної перевірки досліджувати період, передбачений ст.102 ПК України. Щодо вручення запиту контролюючого органу, на запит позивачем було надано певний перелік документів, а тому твердження ФОП ОСОБА_1 про не отримання запиту не відповідають дійсності. Щодо фактичних порушень, встановлених в ході перевірки, зазначила, що при проведенні ФОП ОСОБА_1 у період з 28.10.2023 по 24.01.2024 розрахункових операцій у безготівковій формі із застосуванням платіжного банківського терміналу, в момент приймання від покупців платіжних карток за місцем реалізації товарів, дані операції не були проведені через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій в установленому законом порядку, розрахункові документи встановленої форми та змісту створені у паперовій та/або електронній формі на повну суму проведених операцій в обов'язковому порядку покупцям не надавались. Загальна сума розрахунків проведених без застосування ПРРО в установленому законодавством порядку, становить 1146830,00 грн. Шляхом порівняння даних, наданих у виписках по рахунках, та даних СОД РРО, встановлено невідповідність між часом формування розрахункового документа та часом транзакції (дані СОД РРО та виписки по рахункам додаються). Крім того, при проведенні розрахункової операції 23.01.2024 - покупки бездротових навушників Proove Tender blue по ціні 1299,0 грн у готівковій формі видано не фіскальний чек №ШО00-001770 о 14:12:53 год та покупки блоку живлення USB Power Adapter 5W по ціні 399,00 грн, у безготівковій формі з використанням ЕПЗ та платіжного терміналу, видано не фіскальний чек №ШО00-001775 о 14:50:09 год та сліп терміналу RRN 079504873183. Розрахункові операції проводились без застосування зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО ф.н. 4000720333), без створення у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа, та надання особі, яка отримує товар, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, форма та зміст якого визначена наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів».
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року залишити без змін.
Представник відповідача намагався зв'язатися з судом апеляційної інстанції шляхом відео конференції поза межами приміщення суду, однак зв'язок забезпечений не був. Відповідно до ст.195 КАС України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, а відтак справу розглянуто у відсутності представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на визначення розрахункової операції, яке наведене у статті 2 Закону №265/95-ВР, факт непроведення розрахункової операцій через ПРРО може бути зафіксований лише в момент приймання від покупця платіжної картки за місцем реалізації товарів (послуг). В даному випадку контролюючий орган не встановив непроведення через ПРРО операцій, що наведені у Додатку 1 до акта перевірки (а.с.19-20), лише констатував, що такі операції проведені після спливу певного часу з моменту проведення безготівкового розрахунку. Водночас Додаток 1 до акта перевірки не містить порівняльного аналізу дати та годин проведення безготівкового розрахунку (згідно виписок банку) із датою та годиною проведення розрахункової операції через ПРРО (згідно даних СОД РРО).
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.
Суд встановив, що працівниками ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 22.01.2024 №311-п та направлень на перевірку від 22.01.2024 №347/03-20-07-05, №348/03-20-07-05 (а.с.10-11) проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », адреса: АДРЕСА_1 .
За результатами фактичної перевірки складено акт від 31.01.2024 №002639 (а.с.17-18), відповідно до якого в ході перевірки встановлено, зокрема порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР) та вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13).
08.03.2024 на підставі висновків вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0049800705, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 1722517,00 грн (а.с.12).
ФОП ОСОБА_1 оскаржила спірне податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарги через адвоката Кушнірук Ю.П. від 27.03.2024 до ДПС України, яка своїм рішенням від 24.05.2024 №15533/6/99-00-06-03-02-06 скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №0049800705 - без змін (а.с.14-15).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Як свідчать матеріали справи, відповідачем наказом від 22.01.2024 №311-п призначено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у зв'язку з наявністю інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (а.с.10).
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Так, у матеріалах справи міститься доповідна записка відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області від 18.01.2024 №28/03-20-07-05-01 про надання дозволу на проведення фактичних перевірок відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України (а.с.61).
У зазначеній доповідній записці повідомлено, що в ході аналізу баз даних ДПС встановлено ряд суб'єктів господарювання, які здійснюють продаж складної побутової техніки в магазинах під брендом «Мій Гаджет», у яких питома вага готівкових розрахунків за 2023 рік нижча 10 відсотків, хоча в середньому по Волинській області така питома вага становить 55,3 відсотка. Низька питома вага готівкових розрахунків може свідчити про не проведення розрахункових операцій в такій формі через РРО/ПРРО. Крім цього, згідно СОД РРО при проведенні розрахункових операцій із застосуванням електронних платіжних засобів покупцям видавався фіскальний чек, який не містить всіх обов'язкових реквізитів, визначених Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.
У пункті 1 додатку до доповідної записки від 18.01.2024 №28/03-20-07-05-01 зазначено ФОП ОСОБА_1 як суб'єкт господарювання для проведення фактичної перевірки (а.с.61 зворот).
Отже, вказана доповідна записка в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №420/9909/23 (постанова від 26.03.2024).
Суд зазначає, що перевірка яка проведена контролюючим органом та зроблена оцінка щодо дотримання платником податків при здійсненні розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, з огляду на підстави проведення перевірки та виявлене порушення вимог Закону №265/95-ВР, Положення №13 відповідає предмету, встановленому підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Таким чином, суд доходить висновку, що контролюючим органом не було допущено порушення процедури призначення та початку проведення фактичної перевірки.
Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п.71.1 ст.71 ПК України).
Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:
72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:
72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;
72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, згідно визначених у Законі №265/95-ВР термінів, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;
електронний фіскальний звіт - це:
а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;
б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;
електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;
електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.
електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.
Згідно з пунктом 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
У справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, зокрема на підставі даних СОД РРО.
Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 №477 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок №477).
Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО, відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач в межах цієї справи, під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, програмні реєстратори розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23 та враховується судом при вирішенні даного спору.
Так, відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 22.01.2024 №311-п визначено провести фактичну перевірку позивача за період діяльності з урахуванням строків, визначених статтею 102 ПК України, по дату завершення фактичної перевірки (а.с.10).
Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок Верховним Судом у справі №826/8284/17 (постанова від 20.05.2022).
Так, ПК України не встановлює будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Отже, твердження позивача про те, що проведена фактична перевірка з використанням відповідних документів, що складають предмет перевірки, за минулий період діяльності носить характер документальної перевірки, є безпідставним.
Щодо доводів позивача про порушення ГУ ДПС у Волинській області вимог податкового законодавства, що регулюють порядок вручення запиту про надання документів, які стосуються предмета перевірки, то суд зауважує, що відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
З матеріалів справи слідує, що в ході проведення перевірки продавцю магазина « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 24.01.2024 був вручений запит про надання документів (а.с.22).
При цьому вимога контролюючого органу була виконана позивачем 26.01.2024, про що свідчить лист про надання копій завірених документів, в тому числі банківських виписок по рахунках позивача, можливість отримання яких пов'язана виключно за її заявою (а.с.43-44).
Таким чином, оскільки ФОП ОСОБА_1 самостійно виконано вимоги запиту контролюючого органу, то підстави стверджувати про порушення порядку його вручення в даному випадку відсутні.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операціи? та програмних реєстраторів розрахункових операціи? у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон Украі?ни від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операціи? у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі - Закон N 265). И?ого дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, і?х господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здіи?снюють розрахункові операціі? у готівковіи? та/або безготівковіи? формі.
Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - прии?мання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізаціі? товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутии? покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківськоі? платіжноі? картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковіи? формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахунковии? документ - документ встановленоі? форми та змісту (касовии? чек, товарнии? чек, видатковии? чек, розрахункова квитанція, проі?знии? документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операціи? з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковіи?? формі, створении? в паперовіи? та/або електронніи? формі (електроннии? розрахунковии? документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операціи? або програмним реєстратором розрахункових операціи?, чи заповнении? вручну (абзац дев'ятнадцятии? статті 2 Закону N 265).
Відповідно до пунктів 1, 2, 16 статті 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здіи?снюють розрахункові операціі? в готівковіи?? та/або в безготівковіи? формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операціі? з прии?мання готівки для виконання платіжноі? операціі? зобов'язані:
проводити розрахункові операціі? на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальнии??
режим роботи реєстратори розрахункових операціи? або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операціи? зі створенням у паперовіи? та/або електронніи? формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операціи?, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неі?, включаючи ті, замовлення або оплата яких здіи?снюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковии? документ встановленоі? форми та змісту на повну суму проведеноі? операціі?, створении? в паперовіи? та/або електронніи? формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеі? реєстратора розрахункових операціи? чи дисплеі? пристрою, на якому встановлении? програмнии? реєстратор розрахункових операціи? QR-коду, якии? дозволяє особі здіи?снювати и?ого зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надании? такою особою абонентськии? номер або адресу електронноі? пошти).
Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у період з 28.10.2023 по 24.01.2024 в момент прии?мання від покупців платіжних карток за місцем реалізаціі? товарів, не було проведено операціі? через зареєстровании? фіскальним сервером контролюючого органу програмнии? реєстратор розрахункових операціи? в установленому законом порядку, розрахункові документи встановленоі? форми та змісту створені у паперовіи? та/або електронніи? формі на повну суму проведених операціи? в обов'язковому порядку покупцям не надавались.
Загальна сума розрахунків проведених без застосування ПРРО в установленому законодавством порядку, становить 1146830,00 грн.
Хоча Закон N 265 не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізаціі? розрахунків, згідно з абзацом третім ч. 11 ст. 8 Закону Украі?ни «Про захист прав споживачів» розрахунковии? документ має бути видании? або створении? в електронніи? формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).
Шляхом порівняння даних, наданих у виписках по рахунках, та даних СОД РРО, встановлено невідповідність між часом формування розрахункового документа та часом транзакціі?.
При цьому, виписки по рахунках надавалися безпосередньо платником податків, отже були наявні у позивача і повторно і?х долучати до акта не було потреби.
У постанові Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі N280/6832/23 відмічено наступне: «аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичноі? перевірки отриманоі? податковоі? інформаціі?, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаціи?них, телекомунікаціи?них та інформаціи?но-телекомунікаціи?них систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операціі? платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операціи?, програмних реєстраторів розрахункових операціи?, у тому числі щодо електронних копіи? розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаціи?ну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому використання такоі? інформаціі? є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхіднии? комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державноі? фінансовоі? політики, щодо збору, опрацювання та використання інформаціі?, необхідноі? для виконання покладених на контролюючі органи функціи? та може бути самостіи?ною підставою для висновків під час проведення фактичноі? перевірки.»
Отже, контролюючим органом у належному порядку встановлено порушення на підставі даних СОД РРО.
У разі проведення розрахункових операціи? у період відсутності зв'язку між програмним реєстратором розрахункових операціи? та фіскальним сервером контролюючого органу зазначати у розрахунковому документі про проведення розрахунковоі? операціі? у режимі офлаи?н.
Статтею 5 Закону N 265 передбачено, що на період виходу з ладу програмного реєстратора розрахункових операціи? проведення розрахункових операціи? не здіи?снюється до моменту усунення несправностеи?.
На період відсутності зв'язку між програмним реєстратором розрахункових операціи? та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операціи? здіи?снюється в режимі офлаи?н, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Використання програмного реєстратора розрахункових операціи? у період відсутності зв'язку між програмним реєстратором розрахункових операціи? та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
Пунктом 5 розділу V Порядку N317 передбачено, що у разі проведення розрахункових операціи? в режимі офлаи?н суб'єкти господарювання зобов'язані зазначати у розрахунковому документі про проведення розрахунковоі? операціі? у режимі офлаи?н.
Перебуваючи на спрощеніи? системі оподаткування (2 група, ставка 20% з 01.10.2023 року) ФОП ОСОБА_1 для проведення розрахункових операціи? у сфері роздрібноі? торгівлі технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантіи?ному ремонту в магазині за адресою: АДРЕСА_1 використовується програмнии? реєстратор розрахункових операціи? (ф/н 4000720333, далі - ПРРО), зареєстровании? фіскальним сервером контролюючого органу 28.10.2023 року.
При реєстраціі? даного ПРРО суб'єкт господарювання в заяві про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операціи? Форми 1-ПРРО в графі 5 проставив відмітку про можливість роботи ПРРО в режимі «ОФЛАИ?Н», тому ФОП ОСОБА_1 у разі відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу наділена обов'язком (та можливістю) проводити розрахункові операціі? до моменту належного встановлення зв'язку, із створенням та видачею покупцям розрахункових документів встановленоі? форми та змісту в режимі «ОФЛАИ?Н».
Щодо того, що позивачка наголошувала на технічні несправності в роботі обладнання внаслідок відсутності електропостачання та Інтернету, то на підтвердження даного твердження не наведено належних та допустимих доказів. Більше того, позивач апелює лише припущеннями щодо того, що можуть мати місце технічні несправності в роботі обладнання, що є наслідками технічних невідповідностеи? в роботі мережі Інтернет або неналежного електропостачання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «С» №0049800705, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 1722517,00 грн. є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
Щодо додаткового рішення суду від 10 жовтня 2024 року, то колегія суддів зазначає, що таке підлягає скасуванню, оскільки згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. В даному ж випадку колегія суддів відмовляє в позовт сторони, яка не є субєктом владних повноважень, а відтак правових підстав для стягнення судових витрат не виникає.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову. Додаткове судове рішення суду першої інстанції слід скасувати.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 140/6769/24 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 30 січня 2025 року.