30 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/5187/24 пров. № А/857/29812/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року в справі № 300/5187/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-
суддя в 1-й інстанції - Григорук О.Б.,
час ухвалення рішення - 24.10.2024 року,
місце ухвалення рішення - м.Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії від 19.06.2024 № 091630020394.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи у КНП "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" з 20.03.1991 по 11.06.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 11.06.2024.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що пільговий стаж за Списком № 2 - не визначено. Зазначена у довідці посада "сестра медична стаціонару" не відповідає зазначеній посаді у трудовій книжці "медсестра палатна" та атестованим посадам відповідно атестаціям закладу. Таким чином, неможливо визначити чи була атестована зазначена посада "сестра медична стаціонару" відповідно до переліку робочих місць.
Твердить, що дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що приймав рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.06.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та відповідними документами.
За результатом розгляду заяви позивача, за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення від 19.06.2024 за № 091630020394, яким відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з недосягненням пенсійного віку (55 років) та відсутністю пільгового стажу (не менше 10 років).
Згідно вказаного рішення відповідач встановив, що вік заявниці 51 рік 11 місяців 9 днів. Страховий стаж позивача становить 38 років 7 місяців 10 днів. Пільговий стаж за Списком № 2 - не визначено, оскільки пільгова довідка № 887/01-19 від 06.06.2024 не відповідає вимогам додатку № 5 до Постанови № 920 віл 05.07.2006 та потребує уточнення. А саме зазначена у довідці посада "сестра медична стаціонару" не відповідає зазначеній посаді у трудовій книжці "медсестра палатна" та атестованим посадам відповідно атестаціям закладу. Таким чином, неможливо визначити чи була атестована зазначена посада "сестра медична стаціонару" відповідно до переліку робочих місць (згідно матеріалів про результати атестації робочих місць на підприємстві атестація проводилась відповідно робочих місць). Також, у пільговій довідці № 887/01-19 від 06.06.2024 не зазначено періоди відпусток без збереження заробітної плати, адміністративних відпусток без оплати та відпустки по догляду за дитиною до 3-х та 6-ти річного віку (а.с.15).
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 06.06.2024 № 887/01-19, довідки від 06.06.2024 № 886/01-19, виданих Комунальним некомерційним підприємством "Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр" (код ЄДРПОУ 02009637), архівних довідок від 31.05.2024 № 35/59-4.01/561, від 31.05.2024 № 35/59-4.01/562, виданих Івано-Франківською міською радою, відомостей про результати атестації робочих місць, позивач виконувала у спірні періоди з 20.03.1991 по 11.06.2024 роботу із шкідливими і важкими умовами праці, пов'язану із безпосереднім обслуговуванням інфекційних хворих на посаді палатної медсестри, з 08.10.2023 сестра медична палатна відділення, що передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (а.с.10-36).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Так, 09.07.2003 року було ухвалено Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Надалі, 03.10.2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII, яким Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено розділом XIV-1, який передусім, у контексті предмету спору, містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Також зазначена норма передбачає зміст ідентичний пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" щодо підвищення на 5 років стажу роботи, який дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.
За конституційним поданням народних депутатів України Закон України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" перевірявся на відповідність Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі 1-5/2018 (746/15) (далі Рішення № 1-р/2020) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, зазначила наступне:
Законом № 213-VIII, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-XII, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-IV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.
Правовідносини у цій справі схожі справі № 360/3611/20, а тому суд не знаходить підстав для неврахування вищезазначених правових висновків у справі, що розглядається.
Матеріалами справи стверджується, що на момент звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 (11.06.2024 р.), вік заявниці становив 51 рік 11 місяців 9 днів. Відтак ОСОБА_1 досягла необхідного віку для призначення пенсії за Списком № 2.
Оскаржувана відмова пенсійного органу в призначенні пенсії на пільгових умовах, також пов'язана з невизнанням стажу роботи позивачки на роботах за Списком № 2.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 520/15025/16-а, в якій, з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
При цьому Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Як встановлено судом, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 20.03.1991 прийнята на посаду палатної медсестри відділення №1 Івано-Франківської (нак. №26 §3 від 19.03.91).
Підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 (нак. №28/2 від 30.07.1997р.).
Підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 (нак. №21/2 від 27.06.2002р.)
Посада палатної медсестри перейменована на посаду сестри медичної палатної (нак. №28/2§1 від 08.10.2003р.)
Підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 (нак. №51/2 від 20.06.2007р.)
Підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 (нак. №79/2 від 19.06.2012р.)
Підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 (нак. №109/2 від 20.06.2017р.)
Підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 (нак. №165-од від 17.06.2022р.)
З 15.11.2022 року позивачку переведено на посаду сестри медичної палатної відділення для дорослих (нак. №240-к від 09.11.2022р.)
З 30.08.2023 року звільнено з посади у зв'язку з переведенням до КНП «Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр Івано-Франківської обласної ради» (нак. №147-к від 28.08.2023).
З 31.08.2023 року ОСОБА_1 прийнята на роботу за основним місцем роботи на посаду сестри медичної стаціонару в інфекційне відділення для дорослих Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру Івано-Франківської обласної ради (нак. №399/к від 30.08.2023р.).
Отже згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 06.06.2024 № 887/01-19, довідки від 06.06.2024 № 886/01-19, виданих Комунальним некомерційним підприємством "Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр" (код ЄДРПОУ 02009637), архівних довідок від 31.05.2024 № 35/59-4.01/561, від 31.05.2024 № 35/59-4.01/562, виданих Івано-Франківською міською радою, відомостей про результати атестації робочих місць, позивач виконувала у спірні періоди з 20.03.1991 по 11.06.2024 роботу із шкідливими і важкими умовами праці, пов'язану із безпосереднім обслуговуванням інфекційних хворих на посаді палатної медсестри, з 08.10.2003 сестри медичної палатної, що передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (а.с.10-36).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У спірний період з 20.03.1991 по 11.06.2024 були чинні:
- Списки № 2 затверджений Постановою КМ України № 10 від 26.01.1991 (діяв з 26 січня 1991 року по 10 березня 1994 р.), затверджений Постановою КМ України № 162 від 11.03.1994 (діяв з 11 березня 1994 року по 15 січня 2003 р.) зокрема розділ XXIV Установи охорони здоров'я і соціального забезпечення а) у туберкульозних та інфекційних установах, відділеннях, кабінетах: 2260000а Середній медичний персонал.
Атестація робочого місця позивачки підтверджується наказом від 27.06.2002 № 21/2 та додатком до цього наказу, висновком від 02.09.2003 № 1024, наказом від 30.07.1997 № 28/2 (а.с.31-34);
- Список № 2 затверджений Постановою КМ України № 36 від 16.01.2003 діяв з 16 січня 2003 р. по 1 серпня 2016 р. - розділ XXIV Охорона здоров'я та соціальна допомога Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих а) у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах 24а молодші спеціалісти з медичною освітою.
Атестація робочого місця позивачки підтверджується матеріалами атестації, зокрема висновками від 29.08.2012 № 1144/2 та від 02.08.2007 № 3089 (а.с.19-29);
- Список затверджений Постановою КМ України № 461 від 24.06.2016 діє з 24.06.2016 і по даний час - розділ XXIV Охорона здоров'я та соціальна допомога Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих: у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри/молодші медичні брати, молодші медичні сестри/молодші медичні брати з догляду за хворими, сестри-господині/працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров'я.
Атестація підтверджується наказом від 17.06.2022 № 165од (а.с.29 зворот, 30).
Отже, посада палатна медсестра, сестра медична палатна, на якій позивач працювала в інфекційному закладі у період з 20.03.1991 по 11.06.2024, відноситься до посад, передбачених Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Також, суд першої інстанції підставно відхилив доводи відповідача про те, що у пільговій довідці № 887/01-19 від 06.06.2024 не зазначено періоди відпусток без збереження заробітної плати, адміністративних відпусток без оплати та відпустки по догляду за дитиною до 3-х та 6-ти річного віку (а.с.16), оскільки довідка № 886/01-19 від 06.06.2024 та архівна довідка від 31.05.2024 № 35/59-4.01/562 містять таку інформацію (а.с.16 зворот, 18).
Разом з цим, Верховний Суд 20 січня 2021 року в справі № 311/2865/13-а дійшов до висновків про те, що за змістом статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.
Таким чином, до спеціального стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №686/1015/16-а.
Таким чином, періоди роботи позивача та догляду за дітьми з 20.03.1991 по 11.06.2024 підлягають до зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком № 2.
Суд зазначає, що враховуючи до пільгового стажу за Списком № 2 вищевказані періоди роботи позивача з 20.03.1991 по 11.06.2024, стаж роботи позивача за Списком № 2 становить не менше 10 років на зазначених роботах.
Страховий стаж позивача становить 38 років 7 місяців 10 днів, що визнається пенсійним органом
Отже, позивач має необхідний стаж роботи зі шкідливими умовами праці, для призначення пенсії на пільгових умовах, достатній вік та страховий стаж, що в своїй сукупності надає ОСОБА_1 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, діяв не у спосіб визначений Законами та Конституцією України.
Проте, зважаючи на висновок Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2024 року при розгляді справи № 500/1216/23, апеляційний суд зауважує, що дії зобов'язального характеру щодо зарахування пільгового стажу та призначення пенсії, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що приймав рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії. В спірних правовідносинах таким є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає зміні в частині зобов'язання саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи у КНП "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" з 20.03.1991 по 11.06.2024 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах; в решті суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, правильно і повно встановив обставини справи, тому відповідно до ст.316 КАС України рішення суду в цій частині необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року в справі № 300/5187/24 змінити, виклавши абзаци третій та четвертий резолютивної частини рішення у такій редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 11 червня 2024 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 період з 20 березня 1991 року по 11 червня 2024 року.».
У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року в справі № 300/5187/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 30 січня 2025 року.