30 січня 2025 рокуСправа № 260/4699/24 пров. № А/857/29487/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» про стягнення коштів, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2024 року (суддя Плеханова З.Б., м.Ужгород, повний текст складено 8 жовтня 2024 року), -
У липні 2024 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) звернулась до суду з позовом до до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» (далі АТ) про стягнення коштів, а саме: штрафу та пені в розмірі 180370 грн в дохід Державного бюджету України за невиконання рішення НКРЕКП.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким у зодоволенні позову відмовити.
В доводах апеляційної скарги вказує, що накладення штрафу у розмірі 90185 грн та як наслідок пені у розмірі 90185 грн з боку НКРЕКП є подвійним притягненням до відповідальності відповідача АТ одного й того ж виду (застосування штрафу, штрафних санкцій) за одне й те ж порушення (не скасування акта про порушення №ZK 08740 від 04.02.2022 стосовно споживача ОСОБА_1 ), оскільки на АТ вже було накладено штраф у розмірі 964614 грн на підставі постанови НКРЕКП від 12.12.2023 №2392 «Про застосування санкцій до АТ за порушення вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» (далі Постанова №2392) та розпорядження НКРЕКП від 12.12.2023 №338-р «Про усунення порушень AT» (далі Розпорядження №338-р).
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ані Постанова №2392, ані Розпорядження №338-р не є підставою для стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 90185 грн та пені у розмірі 90185 грн, у зв'язку із його не сплатою АТ добровільно, накладеного на підставі Постанови НКРЕКП віл 27.03.2024 №601 (далі Постанова №601), яка не оскаржувалася АТ у судовому порядку.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що у період з 19.10.2023 по 15.11.2023 відповідно до «Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2023 рік», затвердженого постановою НКРЕКП від 23.11.2022 №1550, НКРЕКП провело планову виїзну перевірку діяльності АТ, під час якої перевірялася діяльність з виконання вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу за 2022 рік.
За результатами планової перевірки складено Акт планової перевірки від 15.11.2023 №479 (далі - Акт №479).
На підставі Акта №479 відповідачем прийнято Постанову №2392, якою на позивача накладено штраф у розмірі 964 614,00 грн.
Згідно змісту вказаної постанови АТ порушило вимоги законодавства та главу 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 (далі - Ліцензійні умови).
На підставі Постанови №2392, відповідачем прийнято Розпорядження №338-р, яким позивача зобов'язано усунути порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов, на підставі яких застосовано штраф.
Серед іншого, зобов'язано АТ у термін до 29.12.2023, скасувати акт про порушення від 04.02.2022 №ZK 08740 та донарахування, здійснені на підставі цього акта, про що у строк до 12.01.2024 повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Закарпатській області з наданням належним чином завірених копій підтверджуючих документів.
28.12.2023 АТ листом від №880-Сл-9300-1223 та 30.01.2024 Сектор НКРЕКП у Закарпатській області службовою запискою №16/35СЛ-24 повідомили НКРЕКП про невиконання, зокрема, абзацу другого пункту 1 Розпорядження №338-р, а саме у частині скасування Акта про порушення від 04.02.2022 №ZK 08740 та донарахувань, здійснених на підставі цього Акта, що з урахуванням пункту 4 частини сьомої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі Закон №1540-VIII) є підставою для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 13.02.2024 №306 «Про проведення позапланової виїзної перевірки АТ» та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 16.02.2024 №94, НКРЕКП здійснило позапланову виїзну перевірку виконання АТ вимог Розпорядження НКРЕКП №338-р, за результатами якої складено акт позапланової виїзної перевірки від 28.02.2024 №110.
Під час проведення перевірки, АТ листом від 28.02.2024 №ЗГ/Вих-551-24 надало комісії з проведення перевірки інформацію, про те, що не погоджується з попередніми рішеннями НКРЕКП (Постанова №2392 та Розпорядження №338-р) та 19.02.2024 подала до Закарпатського окружного адміністративного суду позов до НКРЕКП про скасування Постанови №2392 та розпорядження №338-р.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №260/1008/24 позовну заяву АТ до НКРЕКП про визнання протиправними та скасування постанови та розпорядження задоволено.
Разом з тим, Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №260/1008/24 апеляційну скаргу НКРЕКП задоволено, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №260/1008/24 скасовано. В задоволенні адміністративного позову АТ до НКРЕКП про визнання протиправними та скасування постанови і розпорядження відмовлено.
Ухвалюючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що НКРЕКП діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскаржувана Постанова №2392 є правомірною, а позовні вимоги про її скасування є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ.
Згідно з Поясненнями наданими Ліцензіатом до Акта перевірки (лист від 06.03.2024 №ЗГ/Вих-697-24) та на запит НКРЕКП до перевірки (лист від 23.03.2024 №ЗГ/Вих-485-24), встановлено, що акт про порушення від 04.03.2022 №ZK 08740 є предметом розгляду судової справи №303/5822/22 Закарпатським апеляційним судом.
Постановою №601 на АТ накладено штраф у розмірі 90185 грн за невиконання рішення НКРЕКП, а саме вимоги абзацу другого пункту 1 Розпорядження №338-р, яким зобов'язано АТ у строк до 29.12.2023 скасувати Акт про порушення від 04.02.2022 №ZK 08740 та донарахування, здійснені на підставі цього Акта, про що у строк до 12.01.2024 повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Закарпатській області з наданням належним чином завірених копій підтверджуючих документів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом №1540-VIII.
Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.
Згідно із частиною другою статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом.
Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.
За приписами частин першої - третьої, п'ятої статті 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Відповідно до частини 7 статті 19 Закону №1540-VIII, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб'єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб'єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах. Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - трьох робочих днів. У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - до п'яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки. Під час проведення позапланової виїзної перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки. У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб'єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.
Згідно пункту 4 частини 8 статті 19 Закону №1540-VIII підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб'єкта, що належить до особливої групи споживачів, є обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, або суб'єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Закон України «Про ринок природного газу» (далі Закон №329-VIII), визначає правові засади функціонування ринку природного газу України та передбачає аналогічні санкції у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб'єктів ринку природного газу, у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Відповідно до положень статті 59 Закону №329-VIII порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності є правопорушенням на ринку природного газу.
Пунктом п'ятим частини четвертою статті 59 Закону №329-VIII передбачено, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню:
б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню;
б-2) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових перевірок; у разі виявлення порушень у діях таких суб'єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції.
Як встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з невиконанням рішення НКРЕКП, а саме вимоги абзацу другого пункту 1 Розпорядження №338-р, НКРЕКП прийняла постанову №601, згідно якої на відповідача накладено штраф в розмірі 90185 грн.
Відповідно до частини пятої статті 22 Закону №1540-VIII суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
За заявою суб'єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.
Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.
Протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.
У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
У зв'язку з викладеним, у відповідача виникає обов'язок по сплаті вказаного штрафу та нарахованої пені.
Відповідно до абзацу другого статті 5 Закону №1540-VIII, рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Разом з тим, оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.
Отже, враховуючи вимоги наведених правових норм, cума штрафу у розмірі 90185 грн визначена постановою №601 підлягала сплаті протягом 30-денного строку з дня одержання відповідачем рішення про накладення штрафу.
Вказана постанова 05.04.2024 отримана відповідачем відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0305719695421, що міститься у матеріалах справи.
Оскільки у 30-денний строк зазначена сума штрафу не була сплачена відповідачем, за кожний день прострочення сплати штрафу повинна стягуватись пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу, при цьому не перевищуючи суми штрафу. Відтак позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 90185 грн.
З огляду на викладене, в розрізі встановлених обставин, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми штрафу та пені в загальному розмірі 180370 грн.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника скаржника щодо подвійного притягнення до відповідальності одного виду у вигляді штрафу, оскільки з урахуванням пункту 4 частини сьомої статті 19 Закону №1540-VIII, НКРЕКП встановила невиконання пункту 1 Розпорядження №338-р, яким зобов'язано АТ у термін до 29.12.2023, зокрема, скасувати Акт про порушення від 04.02.2022 №ZK 08740 та донарахування, здійснені на підставі цього Акта, про що у строк до 12.01.2024 повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Закарпатській області з наданням належним чином завірених копій підтверджуючих документів.
За вказане порушення Постановою №601 на АТ накладено штраф у розмірі 90185 грн.
Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, Постанова №601 відповідачем не оскаржувалась та не є скасованою у судовому порядку, відтак остання, із урахуванням положення статті 5 Закону №1540-VIII, підлягає до виконання відповідачем.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич