29 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 443/1775/24 пров. № А/857/28353/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
з участю секретаря судового засідання - Єршової Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 24 жовтня 2024 року у справі №443/1775/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
суддя в першій інстанції - Сливка С. І.,
дата ухвалення рішення - 24 жовтня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Жидачів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача- ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила скасувати постанову №367/24 від 19 вересня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на неї адміністративного стягнення у розмірі 59500,00 гривень.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 24 жовтня 2024 року позов задоволено. Скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №367/24 від 19 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрито.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що відповідно до акту перевірки організації та ведення обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку у ТзОВ «Шляхбудсервіс-Д» від 16 вересня 2024 року встановлено, що на підприємстві, відповідальною за військовий облік, в якому є ОСОБА_1 , станом на 02 вересня 2024 року, були допущені порушення щодо ведення військового обліку громадян, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, зокрема: п.34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року щодо порушення 7 денного терміну на надсилання до ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлення про зміну персональних даних щодо ОСОБА_2 , який прийнятий на роботу 10 липня 2024 року, а повідомлення надіслано 23 липня 2024 року; п. 34 Порядку щодо порушення 7 денного терміну на надсилання до ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлення про звільнення з роботи ОСОБА_3 (звільнений 12 червня 2024 року, повідомлено 09 липня 2024 року), ОСОБА_4 (звільнений 01 липня 2024 року, повідомлено 09 липня 2024 року) ОСОБА_5 (звільнено 31 січня 2024 року, повідомлено 31 травня 2024 року), ОСОБА_6 (звільнений 29 січня 2024 року, повідомлено 31 травня 2024 року), ОСОБА_7 (звільнено 01 квітня 2024 року, повідомлено 31 травня 2024 року); п. 34 Порядку щодо періодичного звіряння списків персонального військового обліку військовозобов'язаних із записами у їх військово-облікових документах, а саме відсутності поновлених військово-облікових документів у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Вказує, що Актом від 16 вересня 2024 року зазначені порушення були зафіксовані, документ (Акт) наданий для ознайомлення ОСОБА_1 , вона мала змогу надати свої заперечення чи спростування, однак зі змісту протоколу №367/24 від 19 вересня 2024 року вбачається, що позивач визнала, що допустила вище перелічені порушення правил військового обліку. Звертає увагу на те, що відповідальною за військовий облік на вказаному підприємстві є позивач, тому в ІНФОРМАЦІЯ_2 були всі підстави для її притягнення до адміністративної відповідальності як посадової особи ТзОВ «Шляхбудсервіс-Д». Таким чином вважає, що оскаржувана постанова прийнята правомірно та підстави для її скасування відсутні. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що обов'язки передбачені п.47 Порядку покладені саме на керівника, а вона займає посаду головного інженера ТОВ «Шляхбудсервіс-Д», тому не може нести відповідальність за незабезпечення здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуття військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки не є керівником юридичної особи та видання наказів по підприємству з метою оповіщення військовозобов'язаних, не входить до її посадових обов'язків навіть з урахуванням покладених на неї обов'язків по веденню обліку військовозобов'язаних згідно з наказом директора від 19 лютого 2018 року року №27-к-1. Також вказує, що в акті перевірки від 16 вересня 2024 року йдеться про необхідність здійснити оповіщення та прибуття працівників до 30 вересня 2024 року, а в постанові від 19 вересня 2024 року відповідач передчасно безпідставно стверджує, що нею не забезпечено здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звертає увагу на те, що в мотивувальній частині постанови №367/24 від 19 вересня 2024 року вказується про те, шо їй необхідно обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.210-1 КУпАП, а в резолютивній частині на другому аркуші постанови частина статті 210-1 КУпАП, за якою її визнано винною містить ознаки виправлення, а саме: частина 3 записана кульковою ручкою. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення №367/24 від 19 вересня 2024 року складений відносно неї за ч.2 ст.210-1 КУпАП, згідно з якою адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушення, передбаченою частиною першою цієї статті (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, однак оскаржуваною постановою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто особа уповноважена на розгляд протоколу про адміністративне правопорушення, перекваліфікувала дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.210-1 КУпАП на ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто вийшла за межі діяння, яке ставилося у вину згідно з протоколом. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Представник відповідача (апелянта) - Цьорох Ю. Р. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач - ОСОБА_1 та представник позивача - Грудлевський В. М. у судовому засіданні не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в результаті перевірки ведення військового обліку військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку на підприємстві ТОВ «Шляхбудсервіс-Д» встановлено, що головним інженером ОСОБА_1 допущено порушення, а саме: організацію ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року. Зокрема, виявлено факт порушення термінів подачі повідомлення про зміну облікових документів про прийняття на роботу військовозобов'язаного ОСОБА_2 (наказ про прийняття на роботу від 10 липня 2024 року, повідомлення - 23 липня 2024 року), не забезпечено здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов'язанх до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . В ході перевірки виявлено факти порушення термінів подачі повідомлення про зміну облікових документів при звільненні з роботи, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що підтверджується постановою №367/24 від 19 вересня 2024 року (а.с.7-8),
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 59500 грн.
При цьому, в мотивувальній частині постанови вказується про те, що ОСОБА_1 необхідно обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.210-1 КУпАП, а в резолютивній частині на другому аркуші постанови частина ст.210-1 КУпАП, за якою ОСОБА_1 визнано винною, містить ознаки виправлення, а саме: частина 3 записана кульковою ручкою, хоча на першому аркуші постанови такі запити зроблені друкованим способом.
Крім того, відповідно до протоколу №367/24 від 19 вересня 2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП (а.с.9) в результаті перевірки ведення військового обліку військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку на підприємстві ТОВ «Шляхбудсервіс-Д» встановлено, що головним інженером ОСОБА_1 допущено порушення, а саме: організацію ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року. Зокрема порядок взяття на військовий облік та порядок виключення здійснюється без надсилання повідомлень, про зміну облікових даних, не забезпечено здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі зазначених обставин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Одночасно, в судовому засіданні представником відповідача надано для огляду інший примірник вказаного протоколу, в якому зазначено, що такий протокол складений про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Однак суд критично оцінив наданий представником відповідача примірник протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки надані матеріали не відповідають Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженій наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року №3, а саме: п.8, яким передбачено, що складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення. Справа прошивається і нумерується за аркушами. Справа містить титульний аркуш, на зворотному боці якого оформлюється опис документів, що містяться в справі за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції.
Зі змісту акту перевірки організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку у ТОВ «Шляхбудсервіс-Д» №3315 від 16 вересня 2024 року вбачається, що за результатами проведення стан військового обліку у товаристві ведеться з порушенням та не відповідає вимогам керівних документів Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, зокрема: оповіщення військовозобов'язаних здійснюється всупереч вимог постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, відповідно розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_4 . Розпорядження №3244 від 12 грудня 2023 року та №469 від 13 лютого 2024 року не були виконані в повному обсязі. Товариством не вжито достатніх заходів щодо оповіщення та забезпечення явки військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; в ході перевірки виявлено факт порушення термінів подачі повідомлення про зміну облікових документів про прийняття на роботу військовозобов'язаного ОСОБА_2 (наказ про прийняття на роботу від 10 липня 2024 року, повідомлення - 23 липня 2024 року); в ході перевірки виявлено факти порушення термінів подачі повідомлення про зміну облікових документів при звільненні з роботи, а саме: ОСОБА_3 (наказ про звільнення з роботи від 12 червня 2024 року, повідомлення - 09 липня 2024 року), ОСОБА_4 (наказ про звільнення з роботи від 01 липня 2024 року, повідомлення - 09 липня 2024 року), ОСОБА_5 (наказ про звільнення з роботи від 31 січня 2024 року, повідомлення - 31 травня 2024 року), ОСОБА_6 (наказ про звільнення з роботи від 29 січня 2024 року, повідомлення - 31 травня 2024 року), ОСОБА_7 (наказ про звільнення з роботи від 01 квітня 2024 року, повідомлення - 31 травня 2024 року); журнал обліку результатів перевірки стану військового обліку не відповідає встановленій формі; станом на 02 вересня 2024 року відсутні поновлені військово-облікові документи у наступних військовозобов'язаних: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Запропоновано серед іншого притягнути до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП керівника ТОВ «Шляхобудсервіс-Д» ОСОБА_14 (а.с.10-12).
Судом першої інстанції також встановлено, що Наказом директора ТОВ «Шляхбудсервіс-Д» №27-к-1 від 19 лютого 2018 року покладено з 19 лютого 2018 року на ОСОБА_1 , менеджера з персоналу, обов'язки щодо ведення обліку військовозобов'язаних і призовників та бронювання військовозобов'язаних (а.с.18).
Наказом директора ТОВ «Шляхбудсервіс-Д» №55-к від 01 квітня 2019 року переведено ОСОБА_1 на посаду головного інженера, покладено на неї виконання безоплатно додаткової роботи на умовах суміщення за посадою менеджера з персоналу (а.с.16).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що протокол про адміністративне правопорушення №367/24 від 19 вересня 2024 року складений відносно ОСОБА_1 за 2 ст.210-1 КУпАП, однак оскаржуваною постановою остання визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, крім того, ОСОБА_1 не є керівником юридичної особи, тому не може нести відповідальності за незабезпечення здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; доказів правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП відповідачем не подано, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню та провадження у справі закриттю.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ст.9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в особі керівників, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.210 КУпАП.
За змістом ст.245 КУпАП завданням в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.245 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
За змістом ч.2 ст.277-2 КУпАП інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснено перевірку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку у ТОВ «Шляхбудсервіс-Д», за результами якої складено Акт перевірки організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку у ТОВ «Шляхбудсервіс-Д» №3315 від 16 вересня 2024 року.
Зі змісту Акту вбачається, що таким запропоновано: результати перевірки довести до посадової особи, відповідальної за ведення військового обліку у товаристві; військовий облік у товаристві проводити відповідно до вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року; керівнику товариства забезпечити явку зазначених у акті осіб до ІНФОРМАЦІЯ_4 до 30 вересня 2024 року; керівнику товариства систематично здійснювати контроль прийому та звільнення з роботи, щодо подачі зміни облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; за порушення стану ведення військового обліку у товаристві притягнути до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП керівника ТОВ «Шляхобудсервіс-Д» ОСОБА_14 у встановленому порядку; до 01 жовтня 2024 року про проведені заходи та усунені недоліки повідомити письмово ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.10-12).
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За змістом ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 5 ст.34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачає, що персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Відповідно до пункту 87 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487, посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію несуть відповідальність згідно із законом.
Як вбачається з матеріалів справи, з 19 лютого 2018 року на ОСОБА_1 , менеджера з персоналу покладено обов'язки щодо ведення обліку військовозобов'язаних і призовників та бронювання військовозобов'язаних, що підтверджується Наказом директора ТОВ «Шляхбудсервіс-Д» №27-к-1 від 19 лютого 2018 року (а.с.18).
Таким чином, відповідальним за ведення військового обліку військовозобов'язаних, резервістів та заброньованих осіб, згідно з наведеними вище обставинами є ОСОБА_1 , а тому висновки суду першої інстанції про те, що позивач не є керівником юридичної особи, відтак не може нести відповідальності за незабезпечення здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_3 є помилковими.
19 вересня 2024 року відповідачем складено протокол №367/24 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, яким встановлено, що головним інженером ОСОБА_1 допущено порушення, а саме: організацію ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року. Зокрема порядок взяття на військовий облік та порядок виключення здійснюється без надсилання повідомлень, про зміну облікових даних, не забезпечено здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі зазначених обставин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП (а.с.9).
Крім того, у протоколі зафіксовано пояснення ОСОБА_1 , де вона, зокрема, визнає недоліки виявлені під час перевірки та зобов'язується в термін до 01 жовтня 2024 року виправити недоліки, які вказані у Акті перевірки і в подальшому їх не допускати (а.с.9 зворот).
Разом з тим, 19 вересня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнято постанову №367/24 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що головним інженером ОСОБА_1 допущено порушення, а саме: організацію ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року. Зокрема, виявлено факт порушення термінів подачі повідомлення про зміну облікових документів про прийняття на роботу військовозобов'язаного ОСОБА_2 (наказ про прийняття на роботу від 10 липня 2024 року, повідомлення - 23 липня 2024 року), не забезпечено здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . В ході перевірки виявлено факти порушення термінів подачі повідомлення про зміну облікових документів при звільненні з роботи, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 59500 грн (а.с.7).
При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що в мотивувальній частині постанови вказується про те, що ОСОБА_1 необхідно обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.210-1 КУпАП, а в резолютивній частині на другому аркуші постанови частина ст.210-1 КУпАП, за якою ОСОБА_1 визнано винною, містить ознаки виправлення, а саме: частина 3 записана кульковою ручкою, хоча на першому аркуші постанови такі запити зроблені друкованим способом.
Крім того, постанова була складена на підставі протоколу №367/24 від 19 вересня 2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП (а.с. 9), який в силу вимог закону є одним із доказів у справі.
Відповідно до ч.2 ст.210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, згідно з ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів зазначає, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.
Матеріалами справи стверджується, що апелянт при прийнятті протоколу про адміністративне правопорушення застосовує до позивача положення частини 2 ст.210-1 КУпАП, а при прийнятті оскаржуваної постанови застосовує положення частини 3 ст.210-1 КУпАП, що свідчить про те, що відповідач, складаючи протокол про притягнення до адміністративної відповідальності та постанову не дотримався принципу обґрунтованості, вмотивованості, і такі суперечності свідчать про протиправність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім того, покликання на положення ст.210-1 КУпАП не можна розглядати як конкретне відображення суті правопорушення, оскільки у згаданих нормах перераховані декілька дій, які можуть підпадати під об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, стосуються різних суб'єктів, які повинні відповідати за них, а суд не вправі самостійно виокремлювати ті істотні ознаки складу правопорушення, які наявні в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перебираючи таким чином на себе функції сторони обвинувачення.
Колегія суддів також не може залишити поза увагою ту обставину, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, застосував до позивача максимальний розмір санкції, при цьому, не обґрунтувавши підставності визначення позивачу максимального розміру штрафу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень, правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, поставленого їй у вину, а тому постанова №367/24 від 19 вересня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на неї адміністративного стягнення у розмірі 59500,00 гривень підлягає скасуванню, а провадження у справі відповідно до положень ст.286 КАС України закриттю.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 246, 250, 268, 272, 286, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 24 жовтня 2024 року у справі №443/1775/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 29 січня 2025 року.