Справа № 555/1940/24
Номер провадження 1-кс/555/476/24
"02" вересня 2024 р.
Слідчий суддя Березнівського районного суду Рівненської області ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне клопотання керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024181060000286 від 20.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, -
20.08.2024 року керівник Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна у кримінальному провадженні №12024181060000286 від 20.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
І.Обгрунтування клопотання
В обгрунтування вказаного клопотання прокурор покликається на те, що 19 серпня 2024 року приблизно о 16.10 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , керуючи автомобілем марки "SSANGYONG", перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на автодорозі О 180105 між с.Яблунне та с.Кам'янка, Березнівської ТГ Рівненського району Рівненської області, не врахував дорожню обстановку, здійснив виїзд на ліве узбіччя, де допустив перекидання авто, внаслідок чого пасажир авто ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження.
19.08.2024 в ході огляду місця події було вилучено автомобіль марки «SSANGYONG» моделі «MUSSO» р.н. НОМЕР_2 , який причетний до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19 серпня 2024 року приблизно о 16.10 год. на автодорозі О 180105 між с.Яблунне та с.Кам'янка, Березнівської ТГ Рівненського району Рівненської області, та доставлений на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 90, Рівненського району Рівненської області.
20.08.2024 слідчий у кримінальному провадженні, своєю постановою вилучений транспортний засіб, визнав речовим доказом та приєднав до матеріалів кримінального провадження визначивши подальше місце його зберігання - майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в с.Городок, вул. Барона Штейнгеля, 90, Рівненського району Рівненської області.
Оскільки вказані предмети зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою їх збереження прокурор просить накласти арешт на вказане майно.
ІІ.Позиції учасників судового розгляду
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не прибув; слідчий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про проведення розгляду клопотання у його відсутності.
Володілець майна ОСОБА_4 в судове засідання не прибув; як вбчається з рапорта слідчого ОСОБА_6 що 02.09.2024 ним було здійснено телефонний дзвінок до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , для того, щоб попередити та забезпечити явку останнього до Березнівського районного суду 02.09.2024 на 14.00 год. для розгляду клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна по к/п № 12024181060000286 від 20.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, володільцем якого він являється. Під час даного дзвінка, зконтактувати із останнім не представилось за можливе, проте, під час проведення допиту 20.08.2024, ОСОБА_7 повідомив, що в той же день він відбуває до місця несення служби на сході України, де у нього може не бути зв'язку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя вважає за можливе проводити судовий розгляд даного клопотання у відсутності учасників кримінального провадження.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводилося.
ІІІ.Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024181060000286 від 20.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 - 1 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця ДТП від 19.08.2024 року, в ході огляду місця події було вилучено автомобіль марки «SSANGYONG» моделі «MUSSO» р.н. НОМЕР_2 , який причетний до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.08.2024 року приблизно о 16.10 год. на автодорозі О 180105 між с.Яблунне та с.Кам'янка, Березнівської ТГ Рівненського району Рівненської області, та доставлений на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в с.Городок, вул.Барона Штейнгеля,90, Рівненського району Рівненської області.
Вказаний транспортний засіб, відповідно до постанови слідчого від 20.08.2024 року, визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження визначивши подальше місце зберігання - майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в с.Городок, вул.Барона Штейнгеля,90, Рівненського району Рівненської області.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
За приписами ч.5 ст.171 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Дане клопотання подане прокурором, а зазначені строки звернення до суду прокурором дотримано.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до норм ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частина 2 статті 173 КПК України визначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Слідчий суддя за результатами дослідження матеріалів клопотання приходить до переконання, що є підстави вважати, що виявлені та вилучені в ході огляду предмети відповідають критеріям ст.98 КПК України, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони могли зберегти на собі сліди вчинення злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з метою недопущення знищення чи зміни такого, клопотання слід задоволити та накласти арешт на вказане майно.
Також за встановлених слідчим суддею обставин накладення арешту на вилучене у ОСОБА_4 майно, тобто втручання у здійснення останім права власності щодо такого майна відповідає критерію законності, переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, і такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) буде пропорційним визначеним цілям.
Згідно із ч.11 ст.170 КПК України слідчий суддя встановлює заборону відчужувати, розпоряджатися та користуватися чи вчиняти будь-які інші дії із вищевказаними майном до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст.170,171,173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно - речові докази у кримінальному провадженні №12024181060000286 від 20.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, а саме: транспортний засіб марки «SSANGYONG» моделі «MUSSO», реєстраційни номер НОМЕР_2 , власником якого є громадянка Республіки Польща ОСОБА_8 , володільцем майна є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , заборонивши його відчуження, розпорядження ними до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1