Справа № 535/999/24
Провадження № 2-а/535/5/25
29 січня 2025 року селище Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Плотник І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №535/999/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області капрала поліції Бондаренка Євгена Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
07.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, надісланим через оператора поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» 04.11.2024 про скасування постанови поліцейського 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області капрала поліції Бондаренка Євгена Віталійовича від 23.10.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.10.2024 поліцейським було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3323169 від 23.10.2024, згідно з якою він (позивач) здійснював перевезення пасажирів за маршрутом Харків-Київ й при цьому не мав паспорта автобусного маршруту регулярних перевезень, узгодженого з органами Національної поліції. Позивач вважає, що зазначена винесена безпідставно й з істотними порушеннями його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 12.11.2024 позовна заява була залишена без руху, з наданням строку для виправлення недоліків (а.с.18-20). На виконання ухвали позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви від 04.12.2024 з додатком, у тому числі платіжну інструкцію №0.0.4044577433.1 від 04.12.2024 про сплату судового збору (а.с. 31-33).
18.12.2024 ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області провадження у даній справі відкрито та призначено справу до розгляду (а.с.36).
30.12.2024 представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - Тетяна Свінтіцька, яка діє на підставі довіреності №23161/41/3/01-2023 від 19.12.2023 (а.с.71), надіслала через поштове відділення до суду відзив на позовну заяву, в якому просить повністю відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування законності постанови серії ЕНА №3323169 від 23.10.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 140 КУпАП, представник відповідача вказує, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими і такими, що не мають жодних правових підстав для скасування постанови. На підтвердження вказаних обставин відповідачем додано диск DVD+R з відеозаписом складання постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 (а.с.63-77).
Відповідач - поліцейський 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області капрал поліції Бондаренко Євген Віталійович відзив на позовну заяву не подавав.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 62, 82), подав заяву до суду про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі з підстав викладених у позові (а.с. 83-84).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.78-79), клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у відзиві представник відповідача Тетяна Свінтіцька просить у задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с.68).
Відповідач - поліцейський 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області капрал поліції Бондаренко Є.В. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 61, 81), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію" поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Національну поліцію" під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306 (із змінами та доповненнями).
Згідно з п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3323169 від 23.10.2024, поліцейським Бондаренком Є.В. встановлено, що 23.10.2024, у м. Харків, на вул. Євгена Котляра, 11, водій ОСОБА_1 керував та надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Харків-Київ та не мав чинної схеми маршруту, погодженої з уповноваженим підрозділом Національної поліції України, чим порушив п. 2.1 г ПДР України, ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 52-3 Закону України «Про дорожній рух». У зв'язку з цим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 140 КУпАП, порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, законодавцем чітко встановлений відповідний вид санкцій (штраф), який підлягає застосуванню до правопорушника в разі прийняття органом, уповноваженим вирішувати справу, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 140 КУпАП, можуть бути посадові особи, суб'єкти господарювання та громадяни, які самостійно здійснюють пасажирські перевезення за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.
Згідно з п. 2.1 (г) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил.
На підставі ч. 2 п. 32.1 ПДР з органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Згідно з ст. 1 Закону № 2344-III, паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо.
Відповідно до ст. 39 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до п. 29 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ від 18.02.1997 року № 176, перевезення пасажирів за міськими, приміськими та міжміськими маршрутами у межах території однієї області (внутрішньообласні, внутрішньорайонні маршрути) здійснюється на підставі договору про організацію перевезень, укладеного відповідно до закону.
Відповідно до п. 1.4 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.05.2010 р. № 278, схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Державтоінспекція).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 № 278 (далі - Порядок № 278), автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 278 схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Державтоінспекція).
Пунктом 2.1 Порядку № 278 встановлено, що паспорт маршруту включає: схему маршруту; характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності); копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень); список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, а також туристично-екскурсійних перевезень); відомості про зміни на маршруті; умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень); відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень).
Відповідно до пункту 2.13 Порядку № 278 затвердження паспорта нового автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 3) здійснюється організатором перевезень на відповідній території.
Згідно з п. 3.4 Порядку № 278 підрозділи Державтоінспекції розглядають протягом 30 днів та в цей самий строк погоджують паспорти маршрутів (в частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) за умови дотримання вимог безпеки перевезень або надають обґрунтовану письмову відповідь із зазначенням причин відмови в погодженні. Підставами для відмови в погодженні паспорта є фактори, які не забезпечують належного рівня безпеки перевезень.
Відповідно до пункту 3.5 Порядку № 278 погоджені підрозділами Державтоінспекції паспорти маршрутів регулярних спеціальних перевезень надсилаються на погодження до організатора перевезень, який протягом 30 днів з дня їх надходження приймає відповідне рішення. У разі непогодження паспорта маршруту організатором перевезень у цей самий строк надається письмова обґрунтована відповідь із зазначенням причин.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що обов'язок погоджувати паспорт маршруту з уповноваженим органом Національної поліції покладається на перевізника.
Згідно з довідкою ТОВ "Зелений слон 7" № 204 від 04.11.2024, позивач працює у ТОВ "Зелений слон 7" за основним місцем роботи на посаді водія автотранспортних засобів з 28.09.2024, відповідно до наказу № 1/К - 00000160 від 27.09.2024, по теперішній час (а.с.12).
Власником автобуса «SETRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач, є ТОВ "Зелений слон 7", що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 10-11).
Таким чином, перевізником за автобусним маршрутом Київ-Харків є ТОВ "Зелений слон 7", а позивач є водієм транспортного засобу.
Погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, зокрема, здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування покладається на посадових осіб підприємства, в даному випадку на ТОВ "Зелений слон 7", а не на позивача, як водія маршрутного транспортного засобу.
При цьому, будь-яких належних доказів здійснення саме позивачем, як громадянином, а не працівником суб'єкта господарювання, діяльності з пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що поліцейським неправомірно визнано винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, оскільки позивач не є суб'єктом правопорушення, яке ставиться йому у провину, а тому, відповідно, відсутні подія й склад вказаного адміністративного правопорушення.
Окрім того, необхідне зауважити, що пунктом 2.12 Порядку № 278 передбачено, що паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень (в частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) згідно з підпунктом 33 пункту 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 341, погоджується відповідним підрозділом Державтоінспекції: міського маршруту - підрозділом Державтоінспекції міста; приміського та міжміського маршруту - підрозділом Державтоінспекції області за місцезнаходженням перевізника.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341, Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
У той же час, нормами чинного законодавства не передбачено погодження з підрозділами Національної поліції схеми руху про здійсненні спеціальних регулярних перевезень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поліцейський при прийнятті оскаржуваної постанови серії ЕНА №3323169 від 23.10.2024 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, поліцейським не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а отже, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закриттю.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Доказів на обґрунтування правомірності прийнятого поліцейським Бондаренком Є.В. постанови про накладання адміністративного стягнення на Свирида А.М. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3323169 від 23.10.2024, відповідачем не надано, як і не було встановлено під час розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
За змістом статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.2 ст.140 цього Кодексу.
Приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції, тобто діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а тому у цьому випадку не діють окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах або проходить службу в такому органі та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Тому належним відповідачем як суб'єктом владних повноважень в адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є саме відповідний орган Національної поліції, а не посадова особа, яка від імені цього органу винесла певну постанову.
Однак, адміністративний позов позивачем заявлено у тому числі й до співвідповідача - інспектора патрульної поліції, який не є неналежним відповідачем.
Згідно з частиною четвертою статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Враховуючи, що належним відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є саме відповідний орган Національної поліції, а не посадова особа, яка від імені цього органу винесла певну постанову, саме відповідний орган Національної поліції є належним відповідачем у цій справі, - а саме Департамент патрульної поліції.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17, від 26.12.2019 № 724/716/16-а.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, враховуючи правову позицію, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення сплатив судовий збір, а тому виходячи із вище зазначеного, з відповідача - Департаменту патрульної поліції на користь позивача - ОСОБА_1 необхідно стягти судові витрати в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 20, 77, 139, 159, 229, 242-246, 286 КАС України, ч. 2 ст. 140, ст. ст. 251, 258, п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ЕНА №3323169 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23.10.2024, за ч. 2 ст. 140 КУпАП України, винесену поліцейським 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області капралом поліції Бондаренком Євгеном Віталійовичем, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн (триста сорок грн), а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області капрала поліції Бондаренка Євгена Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, поштовий індекс 03048, код ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач - поліцейський 2 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Харківській області капрал поліції Бондаренко Євген Віталійович, вул. Шевченка, 315А, м. Харків, 61033.
Суддя А.В. Шолудько