30 січня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8849/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року (суддя Новікова І.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 23.10.2024 року) у адміністративній справі №280/8849/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у призначенні пенсії за віком з урахуванням вимог ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, тобто 2020, 2021 та 2022 роки, з 01.09.2023 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) їй пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 01.09.2023 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року позовні вимоги задоволено.
З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що суд не надав оцінки тому, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду а помилково прийшов до висновку про задоволення позовних вимог. Апелянт зазначив, що з 26.10.2010 року ОСОБА_1 була призначена та виплачувалася пенсія за вислугу років з 26.10.2010 року по 27.10.2010 року згідно п. е ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплата припинена у зв'язку з працевлаштуванням. Відповідно до заяви від 01.09.2023 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком, при цьому було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсії за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн. Апелянт зазначив, що у даному випадку було переведення на іншу пенсію, а не призначення нової пенсії. Апелянт зазначив, що 30.08.2024 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із адвокатським запитом; отримання ОСОБА_1 відповіді пенсійного органу на адвокатський запит не змінює момент, з якого вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки такі дії особа почала вчиняти через значний проміжок часу з моменту, коли була переведена на пенсію за віком. Апелянт вважав. що єдиною причиною, якою обумовлено несвоєчасне звернення до суду - є необізнаність особи про порушення її прав, що не є поважною причиною пропуску звернення до суду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що первинно ОСОБА_1 з 26.10.2010 року призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 01.09.2023 року ОСОБА_1 до територіального пенсійного органу подано заяву про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з 01.09.2023 року призначено пенсію за віком, яку обраховано із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався п. е ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; ч.1 ст.9, ч.2 ст.40, ч.3 ст.43, пунктами 2, 16 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 та прийшов до висновку про те, що у вданому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки. Суд врахував, що для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 звернулася вперше 01.09.2023 року, оскільки при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення» до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення іншого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Матеріалами справи встановлено, що з 26.10.2010 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно копії трудової книжки, ОСОБА_1 продовжила працювати та після досягнення нею 60-річного віку, 01.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка була з 01.09.20-23 року призначена; пенсію обраховано із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Відповідно до ч.1 ст.9, ч.2 ст.40, ч.3 ст.45 Закону України «По загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, оскільки призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відбулося вперше; у 2010 році ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка є іншим видом пенсії та який не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перерахунок пенсії необхідно здійснити з 01.09.2023 року, тобто з дня звернення ОСОБА_1 із заявою до пенсійного орану із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В матеріалах справи є копія листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.09.2024 року №0800-0219-8/77323 про розгляд адвокатського запиту та надання інформації ОСОБА_1 про те, що її пенсія, призначена з 01.09.023 року відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії за 2014, 2015, 2016 роки - 7405,03 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто процесуальний закон передбачає, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що пенсійні виплати здійснюються щомісячно, тобто особа могла (повинна була) дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки, є особою зацікавленою у одержанні пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 нічого не перешкоджало дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів одразу після призначення їй 01.09.2023 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом першої інстанції не надано оцінки своєчасності звернення з позовними вимогами до суду.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені, перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слід здійснити з 20.03.2024 року.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року у адміністративній справі №280/8849/24 змінити, виклавши другий та третій абзаци резолютивної частини рішення в новій редакції:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з урахуванням вимог ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком за 2020, 2021 та 2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 20.03.2024 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова