23 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16471/24
Головуючий суддя І інстанції - Ніколайчук С.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року в адміністративній справі №160/16471/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 - не надання старшому сержанту Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 відповідей про результати розгляду всіх питань, поставлених у колективній заяві від 12.02.2024 року та у колективній заяві від 06.06.2024року, у тому числі про прийняті рішення та вжиті заходи щодо їх виконання;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати старшому сержанту Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 відповіді про результати розгляду всіх питань, поставлених у колективній заяві від 12.02.2024 року та у колективній заяві від 06.06.2024 року та у тому числі - про прийняті рішення та вжиті заходи щодо їх виконання;
- визнати протиправною бездіяльністю Генерального штабу Збройних Сил України - не надання старшому сержанту Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 відповідей про результати розгляду всіх питань, поставлених у колективній заяві від 12.02.2024 року та у колективній заяві від 06.06.2024 року, у тому числі - про прийняті рішення та вжиті заходи щодо їх виконання;
- зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України надати старшому сержанту Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 відповіді про результати розгляду всіх питань, поставлених у колективній та у колективній заяві від 06.06.2024 року, у тому числі - про прийняті рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідачі відповіді по суті звернень не надали, як і не надали копій запитуваних документів, тим самим фактично проігнорували ці заяви. Зауважено, що виключно Генеральний штаб Збройних Сил України був розпорядником тієї інформації - коли та ким було прийнято наказ № 227 МО м-ра ОСОБА_2 до лав ЗСУ, та володів оригіналом такого наказу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач направив на адресу начальника Генерального штабу ЗСУ генералу-лейтенанту ОСОБА_3 запит «Про надання офіційних відомостей» від 23.10.2023 року в якому просив:
- надати офіційні відомості - чи надходили від РУ СТрО «Схід» данні про видачу, реєстрацію наказу № 27 від 17.04.2022р. командира в/ч НОМЕР_1 про призначення провідного інженера ВП № НОМЕР_2 МО а-ра Акуліча на посаду ТВО командира в/ч НОМЕР_1 .;
- роз'яснити, які саме посадові особи ВЧ НОМЕР_3 та ВЧ НОМЕР_1 мають нести відповідальність за невидачу військових квитків у період з 01.03 по 04.06.2022 року, відповідальність за нерозгляд рапортів про переміщення із ВЧ НОМЕР_3 до ВЧ НОМЕР_4 та за переслідування, як свідків розвантаження у квітні 2022 року більше ніж 300 автоматів та гранатометів, щодо яких в Генштаб СТрО подано відомості про списання через втрату в бою.
Відповідно до відповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2023 р. № 3/5616 на колективне звернення від 23.10.2023р. громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яке в порядку статті 7 Закону України «Про звернення громадян» було передане вищим командуванням на розгляд командиру військової частини НОМЕР_1 .
Згідно із дорученням заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 03.11.2023 № Ко-82985 зобов'язано командувача Сил Територіальної оборони Збройних Сил України опрацювати порушені у зверненні питання, у разі необхідності вжити відповідні заходи реагування. За результатами опрацювання зобов'язано поінформувати автора (авторів) звернення. Оригінали документів встановленим порядком було передано на адресу КСТрО ЗС України.
Відповідно до відповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2023 № 3/5616, в частині що стосується питання поставленого у запиті від 23.10.2023, заявникам було надано відповідь, що з приводу надходження від РУ СТрО «Схід» до Генерального штабу Збройних Сил України даних про видачу, реєстрацію наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 27 від 17.04.2022 даних у військової частини НОМЕР_1 немає.
Вказано, що відповідно до Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого Указом Президента України від 30.12.2016 року № 582/2016, військові квитки видають районними (об'єднаними районними), міськими (районними у містах, об'єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Обов'язку щодо оформлення військового квитка військовослужбовцю військовою частиною законодавство України не містить.
Щодо нерозгляду рапортів на переміщення з військової частини НОМЕР_3 до військової частини НОМЕР_5 вказано, що клопотання командира військової частини НОМЕР_3 командиру військової частини НОМЕР_1 про клопотання перед вищим командуванням відносно переміщення мали передувати атестування та рекомендації безпосередніх і прямих начальників. Окрім того, клопотання про переміщення вчиняється командиром за наявності обґрунтованих підстав, передбачених законодавством, а за їх відсутності - на власний розсуд.
Ураховуючи, що військова частина НОМЕР_5 належить до Сухопутних сил Збройних Сил України, а військова частина НОМЕР_3 до Сил територіальної оборони Збройних Сил України, переміщення між цими частинами здійснюється за наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
З приводу переслідування запитувачів інформації як свідків розвантаження у квітні 2022 року більше ніж 300 автоматів та гранатометів, щодо яких подано відомості про списання через втрату в бою, то зауважено, що звернення не містить достатньої для перевірки інформації та відповідних доказів.
З матеріалів справи видно, що позивач повторно звернувся до начальника Генерального штабу Збройних Сил України з заявою про надання інформації від 12.02.2024 року, в якій просив надати змістовну відповідь на запит від 23.10.2023 року.
Відповідно до доручення заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 20.03.2024 № Ко-30886/1 бригадному генералу ОСОБА_8 доручено перевірити викладену у зверненні від 12.02.2024 інформацію та у разі необхідності вжити відповідні заходи реагування. За результатом опрацювання надати відповідь заявнику.
На виконання вимог цього доручення на адресу заявників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 ) тимчасово виконуючим обов'язки начальника штабу - заступника командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України полковником ОСОБА_9 була надана відповідь від 29.04.2024 вих. № 760/грзг/13716., в якій вказано, що по суті порушених у зверненні питань в межах компетенції і у відповідності до вимог Закону України “Про звернення громадян» відповідь вам було надано командиром військової частини НОМЕР_1 і направлено на зазначену поштову адресу (а.с. 57).
З матеріалів справи видно, що позивач повторно звернувся до начальника Генерального штабу Збройних Сил України з заявою про надання інформації від 06.06.2024 року, в якій просив:
- підтвердити чи спростувати дані - чи реєструвався наказ № 27 від 17.04.2022 року командира в/ч НОМЕР_1 про призначення АДРЕСА_1 на посаду Т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_3 без вирішення Генеральним штабом питання про його переміщенні до лав Збройних Сил України, надати копію такого наказу;
- повідомити, які саме посадові особи ВЧ НОМЕР_3 та ВЧ НОМЕР_1 мають нести відповідальність за невидачу військових квитків у період з 01.03 по 04.06.2022 року, відповідальність за нерозгляд рапортів про переміщення із ВЧ НОМЕР_3 до ВЧ НОМЕР_5 із письмовими згодами командира ВЧ НОМЕР_5 , які були отримані 11.10.2022 року представником РУ СТрО «Схід».
На повторне звернення позивача від 06.06.2024 у відповідності до доручення начальника Адміністративного управління штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.06.2024 № Ко-55578/Л було скеровано до оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » (військова частина НОМЕР_6 ), за дорученням НШ-ЗК СВ ЗСУ доручено полковнику ОСОБА_10 опрацювати порушені питання відповідно до вимог законодавства та за результатом опрацювання надати позивачу відповідь у визначений термін до 27.07.2024.
У відзиві на адміністративний позов представником Генерального штабу Збройних Сил України було зазначено, що оскільки у зверненні від 12.02.2024 року відсутня прохальна частина звернення, у зверненні від 06.06.2024 року питання поставлені ті самі що й у зверненні від 23.10.2024 року, на яке Військова частина НОМЕР_1 вже надала відповідь, тому, на думку відповідача 1, не потребується надання відповіді.
Позивач вважає протиправною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 та Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненадання відповідей по суті поданих колективного звернення від 12.02.2024 року та колективного звернення від 06.06.2024 року, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи наявну в матеріалах справи відповідь командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2023р. № 3/5616 на колективне звернення від 23.10.2023 громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та зважаючи на той факт, що у запиті від 12.02.2024 року та 06.06.2024 року поставлені ті ж самі питання, що і у зверненні від 23.10.2024 року, на яке Військова частина НОМЕР_1 вже надала відповідь відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 3 Закон України “Про доступ до публічної інформації» визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до ст. 5 Закон України “Про доступ до публічної інформації» одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно зі статтею 12 Закон України “Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI).
Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні розпорядників публічної інформації та відповідає хоча б одному з критеріїв визначених статтею 13 Закону №2939-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закон України “Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Статтею 19 Закону №2939-VI передбачено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Згідно із статтею 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Крім того, частиною другою статті 6 Закон України “Про доступ до публічної інформації» передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідно до статті 23 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 14 розділу ІІ Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 року №735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.01.2017 року за №94/29962, щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про що одночасно повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених в статті 8 Закону України "Про звернення громадян".
Відповідно до вимог Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 30 січня 2019 року № 23/2019 (далі - Положення), Відповідач 2 здійснює стратегічне керівництво силами та засобами Збройних Сил, інших складових сил оборони, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Генеральний штаб Збройних Сил України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, постановами Верховної Ради України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, наказами та директивами Міністерства оборони України, наказами та директивами Міністра оборони України, наказами та директивами Головнокомандувача Збройних Сил України, а також цим Положенням.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскарження дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР). Відповідно до приписів статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Частиною першою статті 5 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач обґрунтовує порушення його прав ненаданням відповідачами інформації на колективні заяви від 12.02.2024 року та від 06.06.2024 року.
Так, з матеріалів справи видно, що колективна заява від 12.02.2024 року фактично обґрунтована ненаданням відповідачами відповіді на заяву від 23.10.2023 року, а в колективній заяві від 06.06.2024 року були поставлені питання, які є аналогічними до питань, сформованих в наведеній заяві від 23.10.2023 року.
З матеріалів справи видно, що позивач звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльністю щодо не надання військовою частиною НОМЕР_1 старшому сержанту в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 відповідей по суті звернень від 26.10.2023р., 12.02.2024року - про дату і підстави переміщення майора ОСОБА_2 із ВП № 227 МО до Збройних Сил України та призначення його на керівну посаду у в/ч НОМЕР_3 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати старшому сержанту в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 відповіді по суті звернень від 23.10.2023р., 12.02.2024року про дату і підстави переміщення майора ОСОБА_2 із ВП № 227 МО до Збройних Сил України та призначення його на керівну посаду у в/ч НОМЕР_3 ;
- визнати протиправною бездіяльністю - не надання Генеральним штабом Збройних Сил України старшому сержанту в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 відповідей по суті звернень від 23.10.2023р., 12.02.2024року про дату і підстави переміщення майора ОСОБА_2 із ВП № 227 МО до Збройних Сил України та призначення його на керівну посаду у в/ч НОМЕР_3 ;
- зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України надати старшому сержанту в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 відповіді по суті звернень від 23.10.2023р.,12.02.2024 року - про дату і підстави переміщення майора ОСОБА_2 із ВП № 227 МО до Збройних Сил України та призначення його на керівну посаду у в/ ч НОМЕР_3 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 року у справі № 160/10126/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено.
В наведеному судовому рішенні судом першої інстанції було зазначено, що відповідно до відповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2023 р. № 3/5616, в частині що стосується питання поставленого у запиті від 23.10.2023 р., заявникам було надано відповідь, що з приводу надходження від РУ СТрО «Схід» до Генерального штабу Збройних Сил України даних про видачу, реєстрацію наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 27 від 17.04.2022р. даних у військової частини НОМЕР_1 немає.
Водночас, суд зазначає, що по суті запиту було надано відповідь, позивача повідомлено, що військова частина НОМЕР_1 не має інформації про те чи надходили від РУ СТрО «Схід» до Генерального штабу Збройних Сил України дані про видачу, реєстрацію наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 27 від 17.04.2022р.
Запит громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 12.02.2024р. прохальної частини щодо надання інформації не містить. В означеному запиті міститься повідомлення про ненадання інформації за запитом від 23.10.2023 р., при цьому питання що стосується наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2022р. вже викладається в іншому змісті.
Враховуючи наявну в матеріалах справи відповідь командира військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2023р. № 3/5616 на колективне звернення від 23.10.2023 громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та зважаючи на той факт, що запит від 12.02.2024 р. не містить прохальної частини щодо запитуваної інформації, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви.
Поряд з вказаним, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_5 , який також був підписантом наведених звернень, звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати не надання військовою частиною НОМЕР_7 (Регіональне управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») відповіді по суті звернення № 17-ТРОС від 15.06.2023р адвоката Дорошенка С.М. в інтересах солдата в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_5 , - протиправною бездіяльністю;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_7 (Регіональне управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») розглянути звернення №17-ТРОС від 15.06.2023 року адвоката Дорошенка С.М. в інтересах солдата в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_5 і надати відповідь по суті звернення;
- визнати не надання Генеральним штабом Збройних Сил України відповіді по суті колективного звернення від 26.10.2023 року військовослужбовців в/ч НОМЕР_3 за участі і підписом солдата ОСОБА_5 - протиправною бездіяльністю;
- зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України розглянути колективне звернення від 26.10.2023 року військовослужбовців в/ч НОМЕР_3 за участі і підписом солдата ОСОБА_5 і надати відповідь по суті звернення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року у справі №160/31457/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 було відмовлено.
В наведеному судовому рішенні суду апеляційної інстанції було зазначено, що всі порушені у запиті питання стосуються рішень, дій та бездіяльності посадових осіб військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , які підпорядковані командуванню Сил територіальної оборони Збройних Сил України, тому Генеральним штабом Збройних Сил України правомірно направлено запит про надання інформації від 23.10.2023 командувачу Сил територіальної оборони Збройних Сил України на підставі пункту 14 розділу ІІ Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735, відповідно до якого, щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про що одночасно повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених в статті 8 Закону України "Про звернення громадян".
Відповідь на цей запит була надана запитувачам інформації командиром Військової частини НОМЕР_1 11 листопада 2023 р. за вих. № 3/5616, який розглянув запит, що надійшов від ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.52, 53).
Колегія суддів, у свою чергу, зазначає, що перевірка правомірності направлення запиту від 23.10.2023 ІНФОРМАЦІЯ_4 для його розгляду командуванням Військової частини НОМЕР_1 позивачем в межах цієї справи не ініційована.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
Отже, наведеними судовими рішенням було встановлено:
- безпідставність заявлених позивачем позовних вимог про зобов'язання Генеральний штаб Збройних Сил України надати старшому сержанту в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 відповіді по суті звернень від 23.10.2023р.,12.02.2024 року - про дату і підстави переміщення майора ОСОБА_2 із ВП № 227 МО до Збройних Сил України та призначення його на керівну посаду у в/ ч НОМЕР_3 , з огляду на змісті відповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2023р. № 3/5616 на колективне звернення від 23.10.2023 року;
- правомірність направлення запиту про надання інформації від 23.10.2023 командувачу Сил територіальної оборони Збройних Сил України та належність відповіді на командира Військової частини НОМЕР_1 від 11 листопада 2023 р. за вих. № 3/5616.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Також, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що метою надання публічної інформації є забезпечення осіб належною, повною та достовірною інформацією, що відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
В даному випадку, враховуючи факт надання позивачу інформації на запит від 23.10.2023 року, в якому поставлені питання є ідентичними до питань, зазначених в запитах від 06.06.2024 року та від 12.02.2024 року та, з огляду на вищезазначені судові рішення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач був забезпечений достатньою та належною інформацією відповідно до поданих заяв.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року в адміністративній справі №160/16471/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.Є. Чередниченко