23 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/12025/24
Головуючий суддя І інстанції - Царікова О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року в адміністративній справі №160/12025/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, в якому просив:
- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №057250004878 від 14.11.2023 про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та скасувати зазначене рішення;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо зарахування до підземного стажу ОСОБА_1 5 років 8 місяців 9 днів з урахуванням Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 у зменшеному розмірі, за 1 рік роботи - 9 місяців, а саме замість 5 років 8 місяців 9 днів - 4 роки 3 місяці 8 днів;
- збов'язати відповідача зарахувати до підземного стажу з повним робочим днем під землею стажу ОСОБА_1 5 років 8 місяців 9 днів у повному обсязі;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.01.2023 про призначення пенсії з урахуванням висновків рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 по справі №160/3897/23, а також висновків суду, які будуть зроблені за результатами розгляду цього адміністративного позову;
- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач має право на зарахування до підземного стажу 5 років 8 місяців 9 днів з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, 14.11.2023 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
В наведеному рішенні відповідачем було зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 №160/3897/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 було зараховано:
- періоди роботи: з 25.09.1997 по 31.12.1998 учнем гірника підземного, з 06.11.2003 по 31.12.2003 гірником підземним 3 розряду заповним робочим днем у шахті, з 01.03.2012 по 31.03.2012 гірником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею, з 21.03.2014 по 19.10.2017 підземним майстром - підривником 4 розряду та направленим на ділянку вибухових робіт; підземним гірником очисного вибою 5 розряду на ділянку з видобутку вугілля; гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах на дільниці з видобування вугілля, з 01.10.2022 р. по 31.12.2022 р. гірником очисного забою 4 розряду на дільницю з видобутку вугілля з повним робочим днем під землею;
- період навчання у навчально-курсовому комбінаті з 10.08.2005 р. по 02.11.2005 р.
Періоди роботи ОСОБА_1 з 02.11.2005 р. по 17.03.2008 р., з 01.04.2008 р. по 27.09.2010 р., з 17.10.2011 р. по 31.03.2012 р., з 01.04.2012 р. по 11.03.2014 р., з 01.10.2014 р. по 19.10.2017 р., з 01.11.2017 р. по 10.08.2022 р., з 29.08.2022 р. по 31.12.2022 р. зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії працівникам згідно списку робіт і професій, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, у кратному обчисленні з коефіцієнтом 1,3, з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік три місяці відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Страховий стаж становить 45 років 10 місяців 2 дні.
Пільговий стаж за Списком № 1 становить 21 рік 4 місяці 11 днів, в тому числі роботи підземні, провідні професії 15 років 5 місяців 7 днів, навчання за фахом 0 років 2 місяці 23 дні.
Пільговий стаж на підземних і відкритих гірничих роботах становить 23 років 09 місяців 19 днів.
Вказано, що підстави для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах по Списку № 1, відповідно до абз. 3 п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відсутні, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючти в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" може бути застосовано при призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV в частині додаткового зарахування періоду роботи за провідними професіями за кожний повний рік роботи за провідною професією додатково зарахувавши три місяці. Вказано, що підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до абз.1 п.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не має, у зв'язку відсутністю необхідного пільгового стажу, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №057250004878 від 14.11.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах було прийнято згідно із нормами чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено розрахунок пільгового стажу роботи позивача на підземних і відкритих гірничих роботах з відобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургіх який становить 23 роки 9 місяців 19 днів.
Враховуючи те, що положення частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачають необхідність мати не менше 25 років на зазначених роботах для набуття права на пенсію незалежно від віку, в той час як позивач має 23 роки 9 місяців 19 днів такого стажу, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач не набув права на пенсію за зазначеною нормою.
Що стосується посилань позивача на те, що останній має право на зарахування до підземного стажу 5 років 8 місяців 9 днів з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові 18 липня 2019 року справа №826/2426/16 листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Враховуючи те, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 не є нормативно-правовими актами і не може підміняти собою і доповнювати положення статті 114 Закону України №1058, оскільки носить лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, при цьому у відповідності до вимог Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що відповідач правомірно не прийняв до уваги зазначене роз'яснення.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує і те, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 стосувалося порядку врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в той час як позивач порушує питання щодо призначення йому пенсії за положеннями статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки роз'яснення не є нормативно-правовим актом та не можуть доповнювати чи підміняти собою норму Закону, як наслідок позивач не має обґрунтованої надії на його застосування відповідачем на законодавчому рівні, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Крім того, посилання скаржника на обов'язковість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є необґрунтованими з огляду на положення статті 7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.10.2022 року по справі № 200/591/19-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, з огляду на вкзаані обставини справ, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції даної постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року в адміністративній справі №160/12025/24 - змінити, шляхом викладення тексту його мотивувальної частини в редакції даної постанови.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року в адміністративній справі №160/12025/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя Д.В. Чепурнов