Кіровоградської області
"25" грудня 2007 р.
Справа № 18/286
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горлової М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні 25.12.2007 року о 14:30 год. справу №18/286
за позовом: Прокурора Долинського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду в Долинському районі, м. Долинська Кіровоградської області
до відповідача: Комунального підприємства "Комунальник" при Долинській міській раді, м. Долинська Кіровоградської області
про стягнення 42 575,78 грн.
За участю представників сторін:
від прокуратури - Гребенюк Т.Г., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення №457;
від позивача - головний спеціаліст-юрисконсульт Піліпенко І.В., довіреність № 39 від 08.12.07;
від відповідача - Валантир Т.А., довіреність № 233 від 02.04.07, начальник юридичного відділу.
Прокурором Долинського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду в Долинському районі подано позовну заяву № 3173-07 від 13.11.2007 року про стягнення з комунального підприємства "Комунальник" при Долинській міській раді заборгованості по страхових внесках у розмірі 42575,78 грн., з них: 28110,03 грн. недоїмки, 11114,70 грн. боргу по фінансовій санкції та 3351,05 грн. пені.
У судовому засіданні 25.12.2007 р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача адміністративний позов про стягнення 42575,78 грн. визнав у повному обсязі.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази і заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначається Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV (далі по тексту - Закон).
За вимогами частини 3 статті 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України.
Платниками страхових внесків згідно зі статтею 14 та 15 Закону є страхувальники -роботодавці, які набувають статусу платників страхових внесків з дня їх взяття на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, є Пенсійний фонд, який, при цьому, є центральним органом виконавчої влади, що слідує з Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. №121.
Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція та підвідомчі їй територіальні органи, які, зокрема, уповноважені стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків (ст.63, 64 Закону). З урахуванням частини 12 Прикінцевих Положень Закону України №1058-ІV функції виконавчої дирекції та її територіальних органів протягом п'яти років з дня набрання чинності цим Законом виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
Розміри страхових внесків встановлюються за ставками, визначеними Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р.
Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 р. за № 442/6730 з наступними змінами, управління Пенсійного фонду України в Долинському районі є органом Фонду із статусом юридичної особи, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.
Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ (далі - Закон-1058) страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Статтею 1 Закону-1058 визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, та кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
На підставі ст. ст. 18, 19, 20, пп. 1 п. 8 Розділу ХУ Закону-1058 страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р., № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 33,2% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та відраховує і перераховує страхові внески від об'єкту оподаткування застрахованих осіб - найманих працівників за ставкою 0,5-5 % від їх сукупного оподатковуваного доходу.
Згідно пунктів 6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Комунальне підприємство "Комунальник", згідно поданої ним заяви, зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду в Долинському районі як платник страхових внесків (а.с. 32).
Як вбачається з матеріалів судової справи, заборгованість комунального підприємства "Комунальник" по сплаті страхових внесків, яка облікована у розрахунку сум страхових внесків за вересень 2007 р. та відображена в картці особового рахунку платника, становить 28 110,03 грн. (а.с. 15-16, 7-14).
Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого Правлінням ПФУ 19.12.2003 р. №21-1, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати страхових внесків органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику вимогу про сплату боргу (пункт 8.2.). Страхувальник протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми (пункт 8.4.). У разі незгоди з розрахунком суми вимог страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження має право на оскарження в судовому порядку (пункт 8.5.). Якщо страхувальник, який одержав вимогу, не сплатив зазначену у вимозі суму, або не узгодив і не оскаржив вимогу, або узгодив і не сплатив, орган Пенсійного фонду може звернутися до органів державної виконавчої служби для стягнення у встановленому законом порядку (пункт 8.8.). У зазначених випадках орган Пенсійного фонду має право також звернутися до суду з відповідним позовом (частина 3 статті 106 Закону).
З урахуванням викладених вимог, позивачем на заявлену до стягнення суму недоїмки сформовано вимогу №Ю-120 від 02.11.2007 року на суму 28110,03 грн. (а.с. 17). Вказана вимога отримана відповідачем (а.с.17).
За повідомленням позивача вказана вимога до органів ДВС не направлялась та відповідачем не оскаржувалась(а.с. 30).
Крім того, рішенням Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі №656 від 05.11.2007 р. до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення штрафу в сумі 11 114,70 грн. та нараховано пеню в сумі 3 351,05 грн. (а.с.18).
Відповідно до частини 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено страхувальником до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято оскаржуване рішення.
Однак, за повідомленням позивача рішення управління Пенсійного фонду в Долинському районі №656 від 05.11.2007 р. в судовому порядку не оскаржувалось (а.с.30).
Відповідно до пунктів 13, 14 статті 106 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування" суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. Несплачені суми фінансових санкцій і пені стягуються в такому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
З урахуванням викладеного, загальна сума заборгованості відповідача до управління Пенсійного фонду в Долинському районі становить 42 575,78 грн., з них: 28 110,03 грн. недоїмка по страховим внескам, 11 114,70 грн. фінансова санкція та 3 351,05 грн. пеня.
Наявність вказаної суми підтверджується також актом звірки по платежах до Пенсійного фонду, проведеного між обома сторонами (а.с. 31).
Крім того, в судовому засіданні 25.12.2007 року представник відповідача адміністративний позов визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Згідно ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову та прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи те, що визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, господарський суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем адміністративного позову та з огляду на наявні в матеріалах справи докази задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст. 71, ч. 4 ст. 94, ч.ч. 3-4 ст. 112, ч. 3 ст. 136, ст.ст. 160, 161, 162, 163, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1-4 ст. ст. 254, 258, п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Комунальник" при Долинській міській раді (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, 80а, р/р 26002304350693 в Долинському відділенні Промінвестбанку, МФО 323077, ідентифікаційний код 33006266) на користь управління Пенсійного фонду України в Долинськомуу районі (Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Радянська, 137, р/р 256083121216 в ОУ ВАТ ДОБУ, МФО 323475, ідентифікаційний код 20650036) - 42 575 грн. 78 коп., з них: 28 110 грн. 03 коп. недоїмки по страховим внескам, 11 114 грн. 70 коп. фінансової санкції та 3 351 грн. 05 коп. пені.
Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Суддя
В.В.Тимошевська