Справа №403/1/25 провадження № 3/403/28/25
30 січня 2025 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , згідно
відомостей, зазначених в протоколі,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце
проживання та реєстрації:
АДРЕСА_1 , громадянку
України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий
27 грудня 2016 року Устинівським РВ
УДМВС, безробітної
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №017132, складеного 06 листопада 2024 року інспектором з РПП СПД №1 (смт.Устинівка) ВП №1 (м.Долинська) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) старшим лейтенантом поліції Кухарцем С.В. з доданими до нього матеріалами, 05 листопада 2024 року о 17 год. 00 хв. гр-нка ОСОБА_1 умисно схопила за руку та викручувала палець по відношенню до своєї дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою разом проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та своїми діями спричинила дочці емоційну невпевненість та побоювання за своє життя і здоров'я, чим спричинила фізичне насильство, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання по розгляду справи гр-нка ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилась. Згідно поданої до суду заяви прохала суд розглянути справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП без її участі. Вини не визнає. Зазначила про те, що своїй дитині ніякої шкоди не завдавала, про складення протоколу їй стало відомо в приміщенні суду, працівники поліції до неї додому не приїжджали і жодних документів вона не підписувала (а.с.18).
При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-нки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17 ч.1 ст.1 Закону).
Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №017132 від 06 листопада 2024 року, гр-нка ОСОБА_1 умисно схопила за руку свою дочку ОСОБА_2 , якій викручувала палець, та своїми діями спричинила дочці емоційну невпевненість та побоювання за життя і здоров'я, чим спричинила фізичне насильство.
Відомостей про спричинення внаслідок дій гр-нки ОСОБА_2 шкоди фізичному здоров'ю її дочки та якої саме протокол не містить, а зазначені в протоколі емоційна невпевненість та побоювання останньої за життя і здоров'я є ознаками об'єктивної сторони психологічного насильства (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання домашньому насильству»), яке не охоплюється суттю адміністративного правопорушення, викладеною старшим лейтенантом поліції Кухарцем С.В. у протоколі.
Додане до протоколу письмове пояснення малолітньої ОСОБА_2 , відібране старшим лейтенантом поліції Кухарець С.В. 06 листопада 2024 року, не містить повідомлення останньої про спричинення їй фізичного болю внаслідок викручування матір'ю ОСОБА_1 її руки, як і не містить викладеної в протоколі обставини викручування її пальця та виникнення внаслідок цього у неї емоційної невпевненості та побоювання за своє життя і здоров'я.
Отже, суть адміністративного правопорушення, викладена в протоколі серії ВАД №017132 від 06 листопада 2024 року, не містить обов'язкової ознаки об'єктивної сторони даного складу правопорушення у виді протиправного наслідку фізичного насильства, а саме: завданої шкоди фізичному здоров'ю малолітньої ОСОБА_2 , як потерпілої або можливості її заподіяння.
Крім того, з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення письмового пояснення гр-нки ОСОБА_1 , відібраного старшим лейтенантом поліції Кухарцем С.В. 06 листопада 2024 року, вбачається повідомлення останньою про сварку з батьком ОСОБА_3 та про те, що застосовувати до дочки ОСОБА_2 фізичну силу вона не хотіла. Припускає, що можливо схопила дочку за руку, однак це було випадково і умислу завдати шкоди дочці вона не мала.
В письмовій заяві від 30 січня 2025 року гр-нка ОСОБА_1 заперечила викладену в протоколі обставину завдання нею шкоди своїй дочці.
За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Натомість адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.11 КУпАП).
Таким чином, для кваліфікації дій особи за ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідним є встановлення саме умислу на вчинення нею будь-яких дій фізичного характеру, внаслідок яких була заподіяна чи могла бути заподіяна шкода фізичному здоров'ю потерпілого, а не іншої форми вини у виді необережності.
Натомість протоколом серії ВАД №017132 від 06 листопада 2024 року та доданими до нього матеріалами не доведена обставина усвідомлення гр-нкою ОСОБА_1 шкідливих наслідків своєї дії, яка полягала у хапанні дочки за руку та її бажання або свідоме допущення настання наслідку такої дії у виді заподіяння дочці тілесного ушкодження.
Додані до протоколу письмові пояснення гр-н ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є засобами доказування наявності в діях гр-нки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, з огляду на відсутність вказівки про цих осіб, як свідків, у протоколі серії ВАД №017132 та відсутність у наданих ними поясненнях будь-яких даних про застосування гр-нкою ОСОБА_1 фізичного насильства стосовно її дочки ОСОБА_2 ..
Відеозапису події за участю гр-нки ОСОБА_1 за цим фактом суду також надано не було.
Будь-яких інших, передбачених ст.251 КУпАП доказів на підтвердження наявності в діях гр-нки ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, до протоколу серії ВАД №017132 додано не було, про їх наявність у самому протоколі також не зазначено.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
З огляду на викладене, враховуючи, що обов'язковою ознакою фізичного насильства, як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді завданої шкоди фізичному здоров'ю потерпілого або можливості її заподіяння, наявність якої під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-нки ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки факту заподіяння шкоди фізичному здоров'ю малолітньої ОСОБА_2 внаслідок викручування її руки гр-нкою ОСОБА_1 старшим лейтенантом поліції Кухарцем С.В. встановлено не було, а наявності у гр-нки ОСОБА_1 умислу на настання наслідків у виді спричинення дочці фізичного болю (або тілесного ушкодження) доведено не було, що, як наслідок, свідчить про відсутність підстав для кваліфікації дій гр-нки ОСОБА_1 як домашнього насильства в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП та п.17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-нки ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова