апеляційне провадження №22-ц/824/1687/2025
справа №752/12791/23
28 січня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Нежури В.А., Соколової В.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката Калугіна Дмитра Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Мазура Ю.Ю.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -
встановив:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги позову мотивує тим, що 29 грудня 2018 року приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував разом із своїми колегами по роботі в ресторані «Хей-Лофт», що розташований на території НК «Епіцентр Україна» за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 1.
Серед інших відпочивав ОСОБА_2 , який увесь вечір розпивав спиртні напої, агресивно поводився відносно оточуючих людей, на прохання ОСОБА_1 заспокоїтись ОСОБА_2 умисно, протиправно наніс два удари своєю правою рукою в область щелепи ОСОБА_1 . Від отриманих тілесних ушкоджень останній впав на підлогу. Не припиняючи свої незаконні протиправні дії, ОСОБА_2 , дочекавшись коли ОСОБА_1 підніметься на ноги, знову умисно та протиправно наніс ще один удар своєю правою рукою в область лобної ділянки останнього з лівого боку.
ОСОБА_1 знову упав на підлогу, а ОСОБА_2 , не запропонувавши допомогу ОСОБА_1 , пішов у невідомому напрямку.
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року у справі №752/11287/19 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, і призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року апеляційну скаргу захисника Лобка В.М., який діяв в інтересах ОСОБА_2 , задоволено частково. Вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року змінено. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробувальним строком на два роки.
З посиланням на статті 1166, 1167, 1168, 1177 ЦК України позивач вказує, що внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1 завдано моральної шкоди.
Згідно висновку експерта відділу судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №:042-965-2019 від 22 травня 2019 року убачається, що потерпілому спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день.
Така тривала втрата працездатності і обмеження у звичному для потерпілого способі життя завдали позивачу вагомої моральної шкоди, адже довготривале відчуття фізичного болю та подальшого дискомфорту, пов'язаного із реабілітацією, спричинили серйозний обсяг моральних страждань для потерпілого.
Розмір завданої моральної шкоди оцінює у 200 000,00 гривень.
Зазначає, що у зв'язку із зверненням до суду поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 гривень.
Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки, понесені від спричинення моральної шкоди у розмірі 200 000,00 гривень, завдані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України.
Стягнути понесені судові витрати.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, у розмірі 10 000,00 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Не погодившись з ухваленим рішенням в частині визначеного розміру моральної шкоди, адвокатом Калугіним Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
Уважає рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року таким, що підлягає зміні в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, оскільки стягнутий розмір моральної шкоди не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на обставини, викладені у позовній заяві.
Вказує, що з довідки №1546, виданої 30 грудня 2018 року лікарем травматологом Київської міської клінічної лікарні №2, установлено, що ОСОБА_1 30 грудня 2018 року о 02:00 год звертався в приймальне відділення щелепно-лицевої хірургії №2, за наслідками огляду останньому встановлено діагноз травматичний перелом нижньої щелепи в ділянці кута праворуч та підборіддя, садна м'яких тканин обличчя. Проведено рентгенографію та шинування.
Гематоми та садна обличчя також спричинили ОСОБА_1 моральних страждань, оскільки пов'язані з естетичним аспектом.
Вказує, що з аналізу практики Верховного Суду у подібних справах справедливим та достатнім розміром моральної компенсації в середньому є грошова сума в розмірі 150 000,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 листопада 2023 року у справі №673/749/22; від 25 квітня 2024 року у справі №759/7085/22; від 08 вересня 2022 року у справі №199/707/17.
Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року змінити в частині розміру стягнутої моральної шкоди та ухвалити нове, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000,00 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стягнувши 10 000,00 гривень моральної шкоди, суд першої інстанції вказав, що потерпілому ОСОБА_1 у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення спричинено моральну шкоду, внаслідок одержаних тілесних ушкоджень він переніс як фізичний біль, так і психологічні страждання через втрату здоров'я та звичного нормального способу життя.
Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно даних висновку експерта №042-965-2019 від 22 травня 2019 року, у основу якого покладені висновки експертного дослідження №041-107-2019 від 17 січня 2019 року, проведеного на підставі безпосереднього огляду ОСОБА_1 та медичної документації, зокрема, довідки від 30 грудня 2018 року, двох рентгенівських знімків, установлено, що у ОСОБА_1 при зверненні 30 грудня 2018 року о 02 год за медичною допомогою виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лицьового черепу у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці кута справа та трьох саден в лобній ділянці зліва, на спинці носа у верхній третині, в проекції лобного горбка справа. Садна віднесено до легкого тілесного ушкодження, а перелом - до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Всі тілесні ушкодження визнані такими, що не мають ознаки небезпеки для життя, а їх характер та морфологія свідчать про те, що вони утворилися 30 грудня 2018 року внаслідок чотирикратної травмуючої дій тупого (тупих) предмету (предметів). Їх поява від падіння потерпілого з вертикального положення тіла на площину виключена з посиланнями на локалізацію та характер ушкоджень (а.с. 13-15).
Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, і призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік (а.с. 18-20).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03 травня 2023 року, вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року, яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, змінено.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк два роки.
На підставі статті 76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
У решті вирок суду залишено без змін (а.с. 21-23).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з'ясування обставин у справі та правові висновки Верховного Суду у справах з подібними обставинами.
Щодо посилань скаржника на обставини у справах, на думку скаржника, у подібних відносинах, суд зазначає про таке.
У постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі №673/749/22 суд вказав "… установлюючи розмір відшкодування моральної шкоди, виходив з того, що в результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпілому була спричинена моральна шкода, яка полягає в емоційному переживанні, стресі, душевних стражданнях, порушенні звичайних життєвих зв'язків, створенні додаткових життєвих труднощів, погіршенні стану здоров'я, яких останній зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього. При цьому судом також врахував заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я, а саме: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забоїв і саден шкіри обличчя, підшкірні крововиливи повік обох очей, субкон'юктивальні крововиливи очей, перелом верхньої щелепи, перелом виличних кісток та перелом кісток носу…"
У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2024 року у справі №759/7085/22 суд касаційної інстанції не перевіряв правильність вирішення судом апеляційної інстанції цивільного позову потерпілої про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, оскільки висновки суду в цій частині у касаційній скарзі не оспорювались.
У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у справі №199/707/17 суд касаційної інстанції вказав, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судами попередніх інстанцій враховано безпосередній причинний зв'язок, а також зазначені потерпілим і встановлені в судовому засіданні обставини про характер та тривалість фізичних і душевних страждань ОСОБА_9 , який тривалий час лікувався та має часткову втрату зору, переживання ним негативних емоцій з приводу ушкодження здоров'я, порушення його звичного способу життя та необхідність значних зусиль для його нормалізації, а також обставини кримінального правопорушення.
З обставин справи, що переглядається колегію суддів установлено, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 позивачу завдано такі тілесні ушкодження: закрита травма лицьового черепу: перелом тіла нижньої щелепи в ділянці кута справа; садна - в лобній ділянці зліва, на спині носа у верхній третині, в проекції лобного горбка справа (описані ділянки є наслідком їх загоєння).
Згідно даних висновку експерта №042-965-2019 убачається, що експертом зроблено висновок, що морфологічні властивості виявленого перелому дозволяють зробити стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаної кістки так і відновлення функції нижньої щелепи буде спостерігатись у строк понад 21 добу, та саме з цього строку обчислювати тривалість розладу здоров'я. Вказана закрита травма лицевого скелета за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховують вимоги розумності і справедливості (частина 3 стаття 23 ЦК України).
Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачу завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я на строк понад двадцять одну добу, зокрема закриту травму лицьового черепу.
Відтак, колегія суддів частково погоджується із доводами апеляційної скарги, що стягнувши 10 000,00 гривень моральної шкоди, суд першої інстанції не врахував завдані позивачу травми та період відновлення.
Колегія суддів, урахувавши отримані позивачем ушкодження внаслідок протиправних дій відповідача, уважає, що розмір моральної шкоди за обставин цієї справи, з урахуванням вимог розумності та справедливості має становити 50 000,00 гривень.
При цьому, колегія суддів уважає необґрунтованими посилання на правові висновки Верховного Суду у подібних справах, оскільки установлені фактичні обставини у справі, що переглядається колегією суддів, не є релевантними до обставин справ, на які посилається скаржник.
Колегія суддів звертає увагу, що визначення розміру моральної шкоди у кожній справі є індивідуальним та при її стягненні враховується конкретний характер обставин, за яких було завдано шкоду та її наслідки для потерпілого.
Відтак, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року в частині визначення розміру моральної шкоди слід змінити, збільшивши розмір моральної шкоди з 10 000,00 гривень до 50 000,00 гривень.
Під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції установлено, що суд першої інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат в частині стягнення судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи убачається, що позивач не сплачував судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги на підставі пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено у розмірі 50 000,00 гривень, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 073,60 гривень (0,4 * 2 684,00 гривень) за подачу позивачем позову.
За подачу апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 610,40 гривень, який підлягає стягненню із відповідача на користь держави.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 376 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для зміни рішення у відповідній частині.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Калугіна Дмитра Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року в оскарженій частині змінити, збільшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , з 10 000,00 гривень до 50 000,00 гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подачу позову у розмірі 1 073,60 гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 610,40 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді В.А. Нежура
В.В. Соколова