Справа № 754/464/23 Суддя в І-й інстанції Бабайлова Л.М.
Провадження № 33/824/464/2024 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
13 грудня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Денисенка Д.А., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Денисенка Д.А. на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року, -
Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що вона, 03 грудня 2022 року, об 11 годині 20 хвилин, по вул. Радосинській, 140, в м. Києві, керувала автомобілем марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом по-рядку відмовилася.
У апеляційній скарзі захисника указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт заперечував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки вона перебувала поруч з автомобілем, а не була зупинена працівниками поліції, що не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На думку апелянта, протокол про адміністративне правопорушення складений незаконним суб'єктом, оскільки інспектор УПП у м. Києві Івченко А.А. не пред'явила службового посвідчення, тобто діяла як незаконний суб'єкт складання протоколу через відсутність правовстановлюючих документів на підтвердження своїх повноважень. Апелянт зазначив, що склад адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та п. 2.9 ПДР, а тому відповідальність ОСОБА_1 за діяння виключається. Просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі.
В доповненнях до апеляційної скарги захисника вказано, що судове засідання проведено у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника Денисенка Д.А., а про дату і час судового засідання 02.02.2023 ОСОБА_1 повідомлено за 1 день до засідання в порушення вимог ч. 1 ст. 2772 КУпАП. Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні відомості про виклик захисника Денисенка Д.А. в судові засідання. Захисник звернув увагу, що попри оголошений сигнал «повітряна тривога» у м. Києві 14.02.2023 року за 5 хвилин до судового засідання, суддя Деснянського районного суду м. Києва розглянула справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та винесла судове рішення, попри інформацію, яка розташована на офіційному сайті суду для відвідувачів суду, що в таких випадках справи знімаються з розгляду з подальшим повідомленням учасників процесу про наступну дату судового засідання. Окрім цього, судом залишено поза увагою те, що відповідно відеозапису доданого до протоколу, працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 на місці, а відразу вказали на необхідність пройти такий огляд у медичному закладі охорони здоров'я на що отримана відмова ОСОБА_1 . Зверну увагу, що ОСОБА_1 не відмовлялась пройти огляд на стан сп'яніння, а відмовилась їхати в невідомому напрямку з поліцейськими. Окрім цього, поведінка ОСОБА_1 адекватна та відповідає обстановці, відповіді на питання надає чітко. На переконання захисника, запропонований працівниками поліції порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння не є дійним, оскільки проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП. Просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову судді скасувати та закрити провадження у справі.
В поданих доповненнях захисника від 30 жовтня 2023 року, вказано на незаконний судовий розгляд здійснений з порушенням права на повноважний суд з порушенням територіальної підсудності, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, не уповноваженим на те судом. Відповідно до ст.276 КУпАП місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення є місце його вчинення. Натомість, справу щодо ОСОБА_1 територіально визначили за Деснянським районним судом міста Києва. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення місцем вчинення визначена вул. Радосинська, 140, в місті Києві. Натомість подія, нібито вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та місце складання протоколу відбулось у Броварському районі Київської області, що не підпадає під територіальну юрисдикцію суду, який ухвалив оскаржувану постанову. Зазначене місце вчинення адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи відеозаписом з портативного відеорегістратора та поясненнями ОСОБА_1 , яка вказала, що знаходилась на ділянці автодороги Т-10-08 Погребний шлях, Броварського району, Київської області. Оскільки всі події відбувались на вказаній ділянці та з урахуванням ч.1 ст.221 КУпАП у відповідності ч.1 ст.276 КУпАП, судом до юрисдикції якого віднесено розгляд даної справи є Броварський міськрайонний суд Київської області. Просив скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника Денисенка Д.А., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили доводи скарги і просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
За змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчиненні адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із вказівкою на усі її складові, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.
Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які указують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об'єктивної сторони зокрема. Обставини вчинення адміністративного правопорушення у тому числі об'єктивна сторона адміністративного правопорушення із зазначенням часу та місця вчинення адміністративного правопорушення повинні викладатися у протоколі відповідно до їх фактичного існування (підтвердження) та підтверджуватися зібраними у справі доказами.
Цих вимог закону поліцейськими у процесі складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримано не було.
Так, матеріали справи дають підстави стверджувати про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП серії ААД № 151747 від 03.12.2022 року складеного щодо ОСОБА_1 , неправильно зазначене місце вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу, адміністративне правопорушення було вчинене по вул. Радосинській, 140, в м. Києва, де ОСОБА_1 керувала транспортним засобом нібито з ознаками наркотичного сп'яніння. Між тим, із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що подія, наслідком якою стало складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, а до цього - ДТП із її участю у вигляді виїзду керованого нею автомобіля за межі проїзної частини дороги на наступного його перевертання мала місце за межами міста Києва, зокрема на території Броварського району на автодорозі, яка веде в сел. Погреби. Указана обставина підтверджується відеозаписом, що був зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейської, відповідно до якого, зазначена вище подія відбулася на місцевості, яка перебуває поза межами міста. Із цього ж запису вбачається, що поліцейська не могла визначитись на місцевості, тобто де саме вона перебувала, допускаючи із найбільшою вірогідністю, що вона перебуває поза межами міста Києва, а місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначила вул. Радосинську, 140, м. Києва виключно за рекомендацією особи у якої вона отримувала консультацію по телефону. Наведене указує на те, що поліцейськими не правильно було визначене місце вчинення адміністративного правопорушення та у протокол були внесені недостовірні відомості щодо місця вчинення адміністративного правопорушення, що само по собі є порушення вимог ст. 256 КУпАП, свідчить про порушення права ОСОБА_1 на захист та у подальшому призвело до порушення передбачених ст. 276 КУпАП правил підсудності, оскільки суд, який розглядав справу, зокрема Деснянський районний суд м. Києва не є судом під юрисдикцією якого було вчинене адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення не правильно був указаний час вчинення адміністративного правопорушення та обставини правопорушення. Так, відповідно до зазначеного вище протоколу, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом 03.11.2022 року об 11 год. 20 хв. з ознаками наркотичного сп'яніння. Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 в указаний час керувала транспортним засобом. Навпаки, наданий суду відеозапис дає підстави стверджувати про те, що у зазначений вище час ОСОБА_1 транспортним засобом не керувала, оскільки на цей період часу автомобіль, яким ніби то керувала ОСОБА_1 перебував у неробочому стані у зв'язку із його перевертанням внаслідок ДТП.
Наведене дає підстави стверджувати про те, що у протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 151747 від 03.12.2022 року були внесені недостовірні відомості щодо часу, місця та обставин вчинення адміністративного правопорушення, тобто обставин, які є складовою частиною об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, що само по собі є порушенням вимог ст. 256 КУпАП і дає підстави стверджувати про те, що даний протокол не може бути підставою для провадження у даній справі.
Щодо факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, то суд звертає увагу на наступне. Аналіз положень ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду», затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 року № 1103 (в подальшому - Порядок 1103), «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому - Інструкція 1452/735) у поєднанні із диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП дає можливість стверджувати про те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння виникають після настання наступних обставин:
встановлення поліцейським факту керування певною особою транспортним засобом;
виявлення у неї ознак наркотичного сп'яніння;
доведення цих ознак до відома водія як підстави для висунення вимоги/пропозиції про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння;
висунення поліцейським пропозиції/вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння у порядку і способами, що передбачені зазначеними вище нормативними документами;
відмови особи, яка керувала транспортним засобом від проходження такого огляду. Така відмова повинна бути висловлена у формі, що не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови, за доведеності інших обставин, які утворюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, суд звертає увагу на те, що ознаки наркотичного сп'яніння повинні бути не лише встановлені поліцейським, але і доведені до відома водія та знайти своє підтвердження у матеріалах справи для перевірки судом законності вимог поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що у ході виявлення та фіксації адміністративного правопорушення зазначених вище вимог нормативних документів, які регламентують порядок виявлення у водіїв стану наркотичного сп'яніння та їх направлення для проведення відповідного огляду поліцейським дотримано не було.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ААД № 151747 від 03.12.2022 року, поліцейським значені наступні ознаки наркотичного сп'яніння, які нібито виявлені у ОСОБА_1 : зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість обличчя, поведінка, яка не відповідає дійсності. Між тим, матеріали справи не мають доказів, які би підтверджували наявність у ОСОБА_1 таких ознак, а, відтак, і законність вимог поліцейського про необхідність проходження останньою огляду на стан наркотичного сп'яніння. Так, поліцейською не проводилось будь-яких тестів чи інших дій за яких вона дійшла до висновку про те, що зіниці ОСОБА_1 не реагують на світло. Апеляційний суд звертає увагу на те, що спілкування поліцейської та ОСОБА_1 відбувалося у світлу пору доби протягом не тривалого періоду часу, що виключало можливість встановлення поліцейською наявності такої ознаки як не реагування зіниць на світло, за відсутності проведення процедур, якими би така ознака встановлювалась. Таким чином, посилання у протоколі про наявність у ОСОБА_1 такої ознаки як не реагування зіниць на світло є безпідставним та не підтверджується зібраними у справі доказами.
Відповідно до відеозапису, зробленого за допомогою нагрудної камери поліцейської, у ОСОБА_1 було відсутнє будь-яке тремтіння рук, будь-які тести чи проби поліцейською із даного приводу не проводились.
Не обґрунтованими є і посилання поліцейської на блідість обличчя ОСОБА_1 , оскільки із зазначеного вище відеозапису вбачається те, що обличчя ОСОБА_1 не має будь-яких ознак неприродної блідості та відповідає загальноприйнятим поняттям про людське обличчя.
На думку колегії суддів, поведінка ОСОБА_1 на місці події відповідала дійсності, будь-яких відхилень у її поведінці не встановлено. Зокрема, вона усвідомлювала події які відбувалися навколо неї, адекватно реагувала на поведінку інших учасників подій, свідомо і зрозуміло відповідала на запитання, які їй ставились, пояснювала обставини події ДТП яка відбулася із нею та причини цієї ДТП. Наведене дає підстави стверджувати про те, що наявність у ОСОБА_1 такої ознаки наркотичного сп'яніння як поведінка, що не відповідає дійсності, зібраними у справі доказами не підтверджується. Про відсутність у ОСОБА_1 будь-яких ознак наркотичного сп'яніння стверджується і відеозаписом, наданим поліцейською, відповідно до якого, вона запитує у невідомої особи те, які ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 їй указувати у протоколі про адміністративне правопорушення та висловлює сумніви про наявність у ОСОБА_1 як стану наркотичного сп'яніння, так і іншого сп'яніння, посилаючись на те, що вона могла вжити медичні препарати.
Наведене дає підстави стверджувати про те, що поліцейською не обґрунтовано було зазначено про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння. Доказів, які би підтверджували наявність таких ознак матеріали справи не містять. У зв'язку із цим, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість та незаконність вимоги поліцейської про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу і на те, що висунувши вимогу про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, поліцейська не довела до відома ОСОБА_1 які ознаки указують на наявність у останньої такого стану, а посилання поліцейської лише на те, що вона бачить у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не можливо визнати достатньо обґрунтованим.
Суд звертає увагу і на те, що поліцейськими безпосередньо не встановлювався як факт, так і час керування ОСОБА_1 транспортним засобом. При цьому, факт керування підтверджувався поясненнями самої ОСОБА_1 , а час керування не був встановлений взагалі. Встановлення такого часу було необхідним для вирішення питання про дотримання положень п.9 Розділу ІІ Інструкції 1452/735, із урахуванням того, що внаслідок ДТП окрім транспортного засобу ОСОБА_1 інші транспортні засоби не були пошкоджені, потерпілих внаслідок ДТП не було, поліція за результатами даної ДТП не викликалась.
Зазначені обставини у їх сукупності указують на недоведеність того, що вимога поліцейської про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння була обґрунтованою, тобто ґрунтувалась на наявності у останньої ознак наркотичного сп'яніння, які були доведені до відома ОСОБА_1 , а також була висунута після встановлення поліцейськими як факту, так часу керування ОСОБА_1 транспортним засобом. У зв'язку із цим, відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не можливо визнати протиправною, тобто такою, яка утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Для з'ясування зазначених вище обставин до суду викликався представник органу Національної поліції, зокрема особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення. Проте, ні ця особа, ні інший представник органу Національної поліції до суду не з'явився.
При вирішенні питання про винність ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння місцевий суд зазначених вище вимог законодавства не врахував, фактичних обставин правопорушення із належною повнотою не встановив, зібраним у справі доказам належної оцінки не надав, що призвело до необґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За наявності зазначених вище порушень закону, постанова судді Деснянського районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 не може визнаватися законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Денисенка Д.А. задовольнити.
Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у даній справі закрити із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ігнатюк О.В.