29 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/15352/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - В/ч НОМЕР_2 , відповідач) про:
- визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо залишення без розгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 , в установленому законом порядку розглянути рапорт про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами - необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами - необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача з відповідним рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю постійного догляду за матір'ю, інвалідом І групи «Б», однак відповідачем рапорт залишено без розгляду, чим порушені норми чинного законодавства та права позивача. За таких обставин позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у спосіб, встановлений у позові.
02.12.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справі призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у відзиві позов не визнав, просив відмовити, оскільки у позивача наявні інші члени сім'ї першого ступеня споріднення (сестра), що можуть здійснювати догляд за матір'ю позивача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка та не заперечується відповідачем.
Матір'ю позивача є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №654674, виданою 27.06.2024 Коростенської міськміжрайонною МСЕК, ОСОБА_2 з 04.06.2024 встановлена І «Б» група інвалідності загального захворювання, безтерміново. Також відповідно до вказаної довідки ОСОБА_2 потребує стороннього догляду (копія довідки до акта МСЕК ).
Потреба ОСОБА_2 у постійному сторонньому догляді та постійному медикаментозному лікуванні підтверджується також довідкою ЛКК №184 від 11.12.2023; копія пенсійного посвідчення, виданого на ім'я ОСОБА_2 .
У серпні 2024 року позивач звернувся до свого безпосереднього командира із відповідним рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби за сімейними обставинами: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю, яка є особою з інвалідністю І групи, відповідно до вимог підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України від 25.03.1992 М2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ). До рапорту позивач надав: нотаріально завірені копії документів: копія військового квитка позивача серія НОМЕР_4 ; копія паспорту позивача серія НОМЕР_5 ; копія ІПН позивача; копія свідоцтва про народження позивача серія НОМЕР_3 ; копія паспорту ОСОБА_2 серія НОМЕР_6 ; завірена копія ІПН ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_7 ; копія довідки про шлюб ОСОБА_2 , виданої виконавчим комітетом Чоповицької селищної ради Коростенського району Житомирської області від 28.06.2023 №31511; копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.06.2024 серія 12 ААГ №654674.
За результатами розгляду рапорту позивача, довідкою від 09.10.2024, відповідач повідомив, що рапорт позивача залишено без розгляду у зв'язку із наявністю інших членів сім'ї (сестри), які можуть здійснювати сторонній постійний догляд за матір'ю та не мають медичних обмежень за станом здоров'я.
Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено в Законі України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 року (далі - Закон №2232-XII).
Положеннями статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч.1 ст.2 Закону).
За нормами частини другої статті 2 Закону №2232-XII, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України введено воєнний стан та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію", відповідно до якого оголошено та проведено загальну мобілізацію.
Тобто, з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан та проведено загальну мобілізацію.
Строк дії воєнного стан та проведення мобілізації в Україні продовжено й наразі триває.
Прийняття на військову службу до Збройних Сил України, проходження військової служби та звільнення з військової служби визначені Законом №2232-XII.
Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення №1153/2008).
Приписами пункту 233 розділу XII Положення №1153/2008, передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.
Так, у відповідності до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
В свою чергу, у відповідності до пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII, військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану, як необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Тобто, наявність вказаних обставин надає військовослужбовцю безспірне право на звільнення з військової служби у відповідності до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Так, матеріалами справи підтверджується, що згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №654674, виданою 27.06.2024 Коростенської міськміжрайонною МСЕК, ОСОБА_2 з 04.06.2024 встановлена І «Б» група інвалідності загального захворювання, безтерміново. Також відповідно до вказаної довідки ОСОБА_2 потребує стороннього догляду (копія довідки до акта МСЕК ).
Потреба ОСОБА_2 у постійному сторонньому догляді та постійному медикаментозному лікуванні підтверджується також довідкою ЛКК №184 від 11.12.2023; копія пенсійного посвідчення, виданого на ім'я ОСОБА_2 .
Також позивачем надано інші документи на підтвердження відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи, які можуть здійснювати догляд за матір'ю позивача.
Докази на спростування інформації, вказаної у поданих позивачем документах, відповідачем суду не надано.
Як видно з матеріалів справи, рапорт позивача про звільнення зі служби за сімейними обставинами залишено без розгляду з підстав наявного члена сім'ї (сестри), які можуть здійснювати постійний догляд за матір'ю, та не мають медичних обмежень за станом здоров'я, про що відповідачем видано довідку від 09.10.2024.
Суд не погоджується з такими діями відповідача, з огляду на таке.
Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009№ 170(далі -Інструкція № 170) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Згідно з абзацом другим пункту 14.10 розділу XIV Інструкції № 170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Додатком 19 Інструкції № 170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до п.5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413та визначено підпунктом г пункту 1 частини четвертої, підпунктом ґ пункту 2 частини п'ятої, підпунктом г пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються: копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Аналізуючи вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що звільнення військовослужбовця зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка розподіляється на такі етапи:
- подання військовослужбовцем рапорта про звільнення з наданням підтверджуючих для цього підстав документів, безпосередньо своєму командиру;
- розгляд рапорта про звільнення;
- прийняття наказу щодо звільнення зі служби.
При цьому, здійснюється перевірка документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання пункту 14.10 розділу XIV Інструкції № 170.
Водночас вказаною нормою не передбачено видачі відповідачем довідки про залишення рапорту без розгляду.
Також суд не приймає до уваги посилання відповідача у довідці від 09.10.2024 як на підставу для залишення рапорту без розгляду на те, що наявний член сім'ї (сестра), яка може здійснювати постійний догляд за матір'ю, та не має медичних обмежень за станом здоров'я, оскільки докази, на підставі яких він дійшов такого висновку, відсутні.
Отже, з огляду на вказані обставини справи та приписи законодавства, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача про залишення рапорту позивача про звільнення без розгляду з підстав наявності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за матір'ю.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо залишення рапорту позивача від серпня 2024 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» без розгляду та зобов'язання відповідача здійснити повторний розгляд рапорту позивача про звільнення з військової служби та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо вимог про зобов'язання звільнити ОСОБА_1 , з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами - необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, то суд зазначає, що відповідно до наведених законодавчих норм, розгляд рапорту про звільнення з військової служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність, зокрема, сімейних обставин або інших поважних причин, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.
Положенням №1153/2008 уповноваженою особою на прийняття та оголошення наказів про звільнення, а також розгляд рапортів, є командир (начальник) військової частин, отже, прийняття відповідного рішення про звільнення віднесено до повноважень командира військової частини.
Суд звертає увагу, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підстави для відшкодування судового збору відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо залишення без розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції, наданої судом у рішенні .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_9 .
Повний текст рішення виготовлено 29 січня 2025 року.
Суддя І.І. Соломко