29 січня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2905/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 , у призначені пільг, передбачених п. 7 ст. 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити пільги, передбачені п. 7 ст. 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", провести їх нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошової компенсації з 01.10.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як Герой України, однак відповідач позбавив його таких прав. Зокрема, звернувся до відповідача із заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (має право на 100% знижку на житлово-комунальні послуги в межах норм споживання), проте йому було відмовлено. Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позов відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пільги особі з особливими заслугами, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім'ї перевищує величину доходу, який надає право на податкову соціальну пільгу (3760грн) відповідно до п.7 16 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантій їх соціального захисту". Так позивачу призначено пільги на оплату житлово - комунальних послуг за категорією “Учасник бойових дій».
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 ), має звання Герой України (орден №547 серії ГУ №000887).
12.12.2023 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг згідно категорії "Особа з особливими заслугами", наданої відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". До даного звернення заявником було також надано посвідчення “учасника бойових дій».
За результатами розгляду звернення, із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного доходу сім'ї" позивачу призначено пільги за категорією "Учасник бойових дій". Пільги призначені з 01.12.2023. Окрім того вказано, що було прийнято рішення про відмову про призначення пільг згідно категорії "Особа з особливими заслугами" у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї перевищував граничний розмір податкової соціальної пільги у 2023 році.
16.01.2024 р. позивач звернувся через систему ВЕБ-портал Пенсійного фонду України із зверненням надати інформацію щодо призначення та виплати пільги на оплату житлово-комунальних послуг, згідно п. 7 ст. 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
31.05.2024 відповідач повідомив позивача щодо умов призначення та виплати йому пільги на оплату житлово-комунальних послуг.
10.05.2024 р. позивач звернувся через систему ВЕБ-портал Пенсійного фонду України із зверненням надати інформацію щодо розміру щомісячної грошової виплати призначеної відповідно до Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" від 27.07.2022 №2454-ІХ.
27.05.2024 р. відповідач повідомив позивача про порядок, умови та розмір призначеної йому щомісячної грошової виплати.
Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до ст. 2 Закону № 3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно зі ст. 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Перелік осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII передбачена статтею 10 вказаного Закону.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 3551-XII сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вважаються особи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями "За відвагу", а також Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Другої світової війни (ст. 11 Закону № 3551-XII).
Статтею 6 Закону України "Про державні нагороди України" № 1549-III від 16 березня 2000 року передбачено, що вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення. Герою України вручається орден "Золота Зірка" за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави - за визначні трудові досягнення.
Статтею 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено перелік осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Так, ч. 2 ст. 11 вказаного вище Закону передбачено, що особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вважаються також особи, які брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України та яким, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордену "Золота Зірка", яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, "За мужність" трьох ступенів, княгині Ольги трьох ступенів.
З огляду на викладене, позивач є особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, що підтверджується Посвідченням сер. ГУ №0008877 про присвоєння ОСОБА_1 звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка", яке наявне в матеріалах справи.
Пунктом 7 частини 1 статті 16 Закону № 3551-XII установлено пільгу (100%) для осіб, які мають заслуги перед Батьківщиною та членам їх сімей, а саме: від квартирної плати незалежно від форми власності житлового фонду, від оплати комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, - надання палива, придбаного у межах норм, установлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг), від оплати скрапленого балонного газу для побутових потреб, від плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду.
Частиною 2 статті 16 цього ж Закону установлено, що пільги передбачені пунктами 4, 5, 7 та 12 цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно Кабінетом Міністрів України прийняті постанови від 04.06.2015 р. №389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї" та від 29.01.2003 р. №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги".
Так, постанова КМУ від 04.06.2015 р. №389 у пунктах 1, 2 визначає перелік послуг, на оплату яких надаються пільги та перелік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою залежно від законодавства, у тому числі до них віднесено осіб, яким пільги установлені Законом № 3551-XII. Пунктом 3 цієї постанови установлено, що пільги надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Пунктами 5-11 Постанови КМУ від 04.06.2015 р. №389 визначено порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу та надання пільги. Пунктом 12 цієї ж постанови установлено, що у разі, коли середньомісячний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією.
Так, Постанову КМУ від 04.06.2015 р. №389 прийнято на виконання Закону України від 28 грудня 2014 р. № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України".
Цим Законом доповнено частиною другу статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачались умови надання окремих пільг, визначених частиною першою цієї статті (у тому числі і пунктом 7), а саме в залежності від розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї, який з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не повинен перевищувати величини доходів, яка надає право на податкову соціальну пільгу.
Однак, частину 2 статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнано такою, що не відповідає Конституції (є неконституційною) згідно із Рішенням Конституційного Суду № 12-р/2018 від 18.12.2018.
Таким чином, з 18.12.2018 р. пільги, які установлені пунктами 4, 5, 7 та 12 частини 1 статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" безумовно надаються незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї пільговика і без прив'язки до величини доходу, яка надає право на податкову соціальну пільгу.
У зв'язку із викладеним, положення постанови КМУ від 04.06.2015 р. №389 не поширюються на правовідносини з надання вказаних пільг і не можуть бути застосованими у цих спірних правовідносинах, враховуючи принцип пріоритету Законів над підзаконними нормативними актами.
Застосування відповідачем положень підзаконного нормативного акту, прийнятого на виконання Закону, який визнано неконституційним, є протиправним по своїй суті. Чинний Закон № 3551-XII не установлює жодних обмежень для надання пільги, передбаченої п.7 ч.1 ст.16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому позивач має право на таку пільгу.
Беручи до уваги ту обставину, що позивач є особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною та звернувся до відповідача із заявою про надання пільг з необхідним пакетом документів, суд вважає, що на нього поширюється дія Закону № 3551-XII, зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 16 цього Закону, тобто він має право на пільги, передбачені для даної категорії осіб.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні пільг на житлово-комунальні послуги відповідно до пункту 7 статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно із ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийнятої виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Отже, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Враховуючи, що суб'єкт владних повноважень реалізував свої дискреційні повноваження шляхом бездіяльності у формі невчинення дій щодо призначення відповідних пільг позивачу за наявності для цього усіх умов, належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача призначити з 01.12.2023 позивачу пільги відповідно до пункту 7 частини 1 статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
При цьому, твердження позивача, щодо призначення пільг з 01.10.2023 суд вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалось вище позивачу відмовлено у призначенні вказаних пільг з 01.12.2023 р.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 , у призначені пільг, передбачених п. 7 ст. 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 з 01.12.2023 р. пільги, передбачені п. 7 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя І.В. Маренич