Справа № 560/20454/23
30 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши заяву щодо здійснення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
27.01.2025 представник позивача, ОСОБА_2 , звернулася в суд із заявою, а якій просить:
1. Встановити судовий контроль шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (боржника) - ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання судового рішення у справі 560/20454/23 від 10.07.2024 року, встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів);
2. Постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі 560/20454/23 від 10.07.2024 р, та направити її для виконання суб'єкту владних повноважень (боржнику) - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач повторно відмовив позивачу у наданні відстрочки від мобілізації з тих самих підстав, які були предметом дослідження суду. Таким чином, на думку представника позивача, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №560/20454/23 від 10 липня 2024 року з урахуванням висновків викладених у цьому судовому рішенні, не виконана. Висновки суду не враховані.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом України від 21.11.2024 № 4094-IX, суд зважає на таке.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною першою статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 5 статті 372 КАС України).
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
За нормами статті 381-1 КАС України (в реакції згідно з Законом № 4094-IX від 21.11.2024) судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до приписів частини першої-другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказаними нормами передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а та від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Водночас суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 та ухвалі Верховного Суду від 03.07.2023 у справі № 380/25987/21.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд встановив, що предметом розгляду в адміністративній справі № 560/20454/23 була правомірність (протиправність) відмови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленої протоколом засідання від 16.11.2024 №25 та прийнятої за результатами розгляду поданої у жовтні 2023 року відповідної заяви позивача.
Підставою відмови зазначено відсутність військово-облікового документа та копії медичного висновку дитини з інвалідністю.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі від 10.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.11.2023 №25 щодо відмови у відстрочці від мобілізації. Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від мобілізації, з урахуванням висновків викладених у цьому судовому рішенні. В решті позову відмовлено.
У цій Постанові суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що порушення вимог правил військового обліку є підставою для притягнення військовозобов'язаної особи до відповідальності. Проте, відповідачем не підтверджено належними доказами, що позивач ухилявся від постановлення на військовий облік та що за таке порушення останнього притягнуто до відповідальності згідно із законом.
Окрім того, у Постанові зазначено, що до документів, що посвідчують особу з інвалідністю зокрема належать: виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією; посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років; посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»; пенсійного посвідчення, до якого, окрім іншого, заносяться відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань та строк, на який встановлено інвалідність; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу; висновок лікарської комісії медичного закладу, тощо. Тому помилковим є висновок суду першої інстанції, що єдиним документом, що підтверджує статус дитини з інвалідністю є лише медичний висновок.
На запит державного виконавця від 05.12.2024 року №19383 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/20454/23 відповідач проінформував, що 13 листопада 2024 року направлено на розгляд комісії заяву громадянина ОСОБА_1 про надання відстрочки від мобілізації від 18.10.2023 року з урахуванням висновків викладених у цьому судовому рішенні, та 14 листопада 2024 року комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто вказану заяву, про що надано завірену копію повідомлення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та доповідної записки про направлення на розгляд комісії рішення по справі №560/20454/23.
У цьому повідомленні від 14.11.2024 №3376 зазначено, що протоколом від «14» листопада 2024 р № 65 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Причини відмови: ОСОБА_1 не підтверджено дійсність шлюбу заявника на момент розгляду заяви, що підтверджувало б факт здійснення ним виховання дитини, а також документально не підтверджено факт виховання дитини з інвалідністю.
Враховуючи наведене, твердження представника позивача про те, що відповідач не виконав рішення суду через неврахування висновків, зазначених у Постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №560/20454/23 від 10 липня 2024 року, не відповідають дійсним обставинам.
Суд звертає увагу, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Ухвалення судом рішення вирішує лише спірні правовідносини, які стали підставою для звернення до суду. Проте, рішення суду не може гарантувати повний захист прав позивача на майбутнє у випадку зміни правовідносин.
Оскільки позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій, не наводились відповідні висновки, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №560/20454/23.
З огляду на вищевказане у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача, ОСОБА_2 , про здійснення судового контролю в адміністративній справі №560/20454/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя В.К. Блонський