Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
30 січня 2025 р. справа № 520/27821/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 16 вересня 2024 року №Ф-10551-2040 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 18 719,84 гривень до ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 24 вересня 2024 року позивачем засобами поштового зв'язку від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області отримана податкова вимога від 16 вересня 2024 року №Ф-10551-2040 про сплату боргу (недоїмки). Позивач зазначає, що в електронній формі податкова вимога йому не направлялася та ним в електронному кабінеті не отримувалася, а отримана була тільки в письмовій формі засобами поштового зв'язку без детального розрахунку суми податкового боргу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
У відзиві відповідач вказав, що за реєстраційними даними ІКС «Податковий блок» Ніколаєв Володимир Олександрович перебуває на обліку в ГУ ДПС з 08.04.2019 по теперішній час як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. ГУ ДПС в автоматичному режимі сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 16.09.2024 № Ф-10551-2040 на загальну суму 18719,84 грн, що відповідає статті 25 Закону № 2464, абзацу 2 пункту 3 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449. 13.09.2024 ОСОБА_1 надав Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік (тип документа - уточнюючий) № 9435405714 з Додатком ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» на зменшення суми нарахованого єдиного внеску за період з січня по грудень 2021 у розмірі 15950,00 грн, яке 13.09.2024 відображено в ІКП мінусовим значення (-15950,00 грн). 18.09.2024 ОСОБА_1 надав Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік (тип документа - уточнюючий) № 9314953375 з Додатком ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» на зменшення суми нарахованого єдиного внеску за період з січня по лютий 2022 у розмірі 2860,00 грн, яке 18.09.2024 відображено в ІКП мінусовим значенням (-2860,00 грн). Відповідно до даних ІКС «Податковий блок» станом на теперішній час по ФО-П ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не обліковується та оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) 19.09.2024 відкликано в автоматичному режимі.
Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 23.12.2024 по 05.01.2025 та з16.01.2025 по 26.01.2025.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС з 08.04.2019 як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.
24 вересня 2024 року позивачем засобами поштового зв'язку від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області отримана податкова вимога від 16 вересня 2024 року №Ф-10551-2040 про сплату боргу (недоїмки).
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною податковою службою України та її територіальними органами встановлює Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).
Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску, перелік яких визначений частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі - Наказ № 4) затверджені Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Порядок).
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).
Абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Відповідно до частини дванадцятої ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до частини четвертої ст. 25 Закону № 2464 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органам виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Пункт 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790) (далі за текстом - Інструкція № 449) передбачає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.
Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пункт 5 розділу VI Інструкції №449 передбачає, що протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
З матеріалів справи судом встановлено, що за даними ІКП у позивача сплата по єдиному внеску відсутня, станом на 01.09.2024 заборгованість зі сплати єдиного внеску складала 18719,84 гривні.
Відповідачем у в автоматичному режимі сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 16.09.2024 № Ф-10551-2040 на загальну суму 18719,84 грн, що відповідає статті 25 Закону № 2464, абзацу 2 пункту 3 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.
Щодо доводів позивача про неналежне надіслання йому оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), суд зазначає таке.
Позивач зазначає, що в електронній формі податкова вимога йому не направлялася та ним в електронному кабінеті не отримувалася, а отримана була тільки у письмовій формі засобами поштового зв'язку.
Відповідно до п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Аналогічний порядок передбачений Інструкцією №449.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
З матеріалів справи встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.09.2024 № Ф-10551-2040 надіслана ГУ ДПС в Харківській області позивачу 18.09.2024 рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_1 , яка отримана позивачем 24.09.2024, що підтверджується скріншотом з офіційного сайту "Укрпошта"
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем виконано обов'язок щодо надіслання позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.09.2024 № Ф-10551-2040 у порядку, встановленому ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ст. 42 Податкового кодексу України.
Доводи позивача щодо того, що спірна вимога не була надіслана йому до електронного кабінету платника податків суд не приймає до уваги, оскільки надіслання податкової вимоги рекомендованим листом за податковою адресою передбачено вищезазначеними нормами законодавства та в даному випадку оскаржувана вимога є належним чином врученою.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем подавалася заява до відповідача про отримання документів в електронній формі.
Щодо твердження позивача про ненадіслання розрахунку боргу разом з вимогою про сплату боргу (недоїмки), суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Згідно пункту 3 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Судом встановлено, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) відповідає як за змістом, так і за формою зазначеним приписам Інструкції № 449. Посилання позивача на приписи Податкового кодексу України щодо форми та порядку складання вимоги суд не приймає до уваги, оскільки зазначені позивачем положення стосуються вимог до податкової вимоги. Натомість, у даній справі спірною є вимога про сплату боргу (недоїмки), яка була складена відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) 19.09.2024 відкликана в автоматичному режимі, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
- сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
- податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
- вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
- борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;
- є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази відповідного рішення податкового органу щодо скасування податкової вимоги або відомостей щодо погашення позивачем боргу в установленому порядку. Ані позивачем, ані відповідачем відповідних доказів до суду не подано.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.11.2019 у справі № 826/1647/16, обов'язковою умовою визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10551-2040 відносно ОСОБА_1 у зв'язку з виявленням наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який на момент складання спірної вимоги обраховувався в інтегрованій картці платника відповідного збору.
Під час розгляду справи позивачем не наведено жодних доводів по суті оскаржуваної вимоги та не надано відповідних доказів щодо протиправності оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 30 січня 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ