Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 січня 2025 р. справа №520/18358/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григорова Д.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила :
- визнати протиправним Рішення №963080117293 від 25.12.2023р. Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку та виплати у період часу з 01.01.2019р. по 30.11.2022р. раніш призначеної державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 45 , 47 його «Прикінцевих положень», а також відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 року у період часу з 01.01.2019р. по 31.12.2020р. та скасувати зазначене рішення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити за моїм свідомим волевиявленням за період часу з 01.01.2019р. по 31.12.2020р. перерахунок та виплату з урахуванням сплачених сум ОСОБА_1 раніш призначеної державної пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку визначеному відповідно до статі 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019р., застосувавши середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, помножену на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 20.02.2019р., без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити за моїм свідомим волевиявленням за період часу з 01.01.2021р. по 30.11.2022р. перерахунок та виплату з урахуванням сплачених сум ОСОБА_1 , раніш призначеної державної пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку визначеному відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 45, 47 його «Прикінцевих положень» без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості;
- допустити негайне виконання рішення суду, відповідно статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дати набрання законної сили рішення суду.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку її пенсії відповідно до положень статі 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 року та обмежено пенсію максимальним розміром.
Ухвалою суду від 08.07.2024р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Представником ГУ ПФУ в Харківській області до суду подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивачкою до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої вона підтвердила раніше викладену правову позицію та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 .
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену на умовах Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
30.11.2023р. позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності з 01.01.2019р. по 31.12.2020р. у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до положень статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019р., застосувавши середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, помножену на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019р., без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості, а також з 01.01.2021р. по 30.11.2022р. у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку визначеному відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 45, 47 його «Прикінцевих положень» без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості.
Головним управління Пенсійного фонду в Харківській області було розглянуто вказану заяву та прийнято рішення від 25.12.2023р. №963080117293, яким відмовлено позивачці у проведенні такого перерахунку у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Не погоджуючись із вищевикладеним, позивачка звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).
Статтею 1 Закону №796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Отже метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Відповідно до ст. 54 Закону №796-XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 ст. 67 Закону №796-XII передбачено, що крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 ст. 5 Закону №796-XII визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №796-XII для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).
Згідно з п. 1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Як встановлено судом, позивачка отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в наслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до п. 7 Порядку №1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Пунктом 9 Порядку №1210 визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П = Зс х Кзс х Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Ск/К, де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках; К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати.
Коефіцієнт заробітної плати (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою: Кзс = Зв/Зсм, де Кз - коефіцієнт заробітної плати; Зв - сума заробітної плати за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, за період 1986 - 1990 років; Зсм - показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян", за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, за період 1986 - 1990 років.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається: для пенсій по інвалідності - як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи; для пенсій по втраті годувальника - як співвідношення кількості непрацездатних членів сім'ї до кількості таких членів сім'ї з урахуванням потерпілого (у відсотках) Кв = Ку/Ку+1 х 100%, де Ку - кількість непрацездатних членів сім'ї.
Під час визначення коефіцієнта заробітної плати у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року.
Таким чином, Порядком №1210 було чітко визначено порядок розрахунку пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формулою, де середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", береться саме за 2006 рік.
Водночас 15.11.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набула чинності з 01 жовтня 2017 року.
Вказаною постановою внесено зміни до Порядку №1210, шляхом заміни у першому реченні п. 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на слова і цифри "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Водночас постановою №851 Порядок № 1210 доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою: П = Зс х Кзс х (Кв/100%), де:
- П - розмір пенсії;
- Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;
- Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;
- Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = (Зп(мін) х 5) / Зс1, де:
- Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- Зс1- середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Отже, починаючи з 01 жовтня 2017 року умови, порядок призначення та обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, які призначені відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначаються та розраховуються відповідно до Порядку №1210.
При цьому, сама формула розрахунку пенсії, призначеної відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", залишилася незмінною.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 доповнено розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пунктом 4-5, згідно якого збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
В силу п. п. 43, 44, 45, 47 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який застосовується з 01.10.2017 року, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
З 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку дає підстави для висновку, що в силу положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі зростання в порівнянні з попереднім роком величини середньої заробітної плати в Україні, розмір пенсії, призначеної відповідно до даного закону підлягає підвищенню в порядку, встановленому ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, згідно ч. 4 ст. 57 Закону №796-XII порядок визначення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до ч. 4 ст. 54 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначається Кабінетом Міністрів України.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне підкреслити, що норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містять положення, що при перерахунку пенсій, призначених за даним Законом, середньомісячний заробіток визначається Кабінетом Міністрів України. Тобто, будь-яких обмежень для прямого застосування ч. 2 ст. 67 Закону №796-XII при здійсненні перерахунку пенсій, призначених відповідно до даного Закону, немає.
Постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" №124 від 20.02.2019 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 Порядку №124 встановлено, що перерахунку підлягають у тому числі пенсії, обчислені відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно з п. 45 Розділу “Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсії, передбачене ч. 2 ст. 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Отже, ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 4-5 Розділу "Прикінцеві положення" цього Закону передбачено збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі та в порядку, що визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, провадився шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом па 1 жовтня 2017 року, на коефіцієнт, визначений згідно з абз. 1 п. 4 Порядку №124 (3764,40 грн. * 1,17 = 4404,35 грн.).
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшення у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" від 01.04.2020 №251 з 01.05.2020 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11 (3764,40 грн. * 1,17 * 1,11 = 4888,83 грн.).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 №127 у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться з 01.03.2021 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11 (3764,40 грн. * 1,17 * 1,11 *1.11 = 5426,60 грн.).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 №118 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,14 (3764,40 грн. * 1,17 * 1,11 *1,11 * 1,14 = 6186,32 грн.).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що відповідачем було виконано та проведено відповідний перерахунок пенсії позивача на виконання вищевказаних вимог закону, матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963080117293 від 25.12.2023р. є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для обмеження розміру пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суд враховує наступне.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом №3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011р.
За положеннями статті 2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до статті 67 Закону №796-XII, внаслідок чого частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VІ, зокрема Закону №796-XII та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №120/1602/23, від 15.11.2023 у справі №120/6735/23.
Верховний Суд з урахуванням висновків, викладених у постанові від 25.01.2023 у справі №380/12268/20 та у постанові від 05.09.2023 у справі №120/1602/23, зазначив, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів у сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).
Норми статті 2 Закону №3668-VI також кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII.
Однак, 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 20.03.2024р. - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, так само припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.
Відтак ГУ ПФУ Харківській області з 20.03.2024р. втратив правові підстави на обмеження пенсії позивача максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими.
Зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.01.2019р. по 31.12.2020р., застосувавши середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, помножену на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 20.02.2019р., без обмеження максимального розміру пенсії, а також з 01.01.2021р. по 30.11.2022р. у відповідності до частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 45, 47 його «Прикінцевих положень» без обмеження максимального розміру пенсії відповідає меті належного поновлення прав позивача та слугуватиме досягненню того, щоб виниклий між сторонами спір було остаточно вирішено.
При цьому суд ураховує, що питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015р. у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі
Конвенції. Вказані висновки відповідають висновкам Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 , від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи, що позивачем згідно його позовної заяви питання про стягнення суми пенсійних виплат не ставилось та судом не вирішувалось, доказів утворення сум заборгованості з виплати пенсії та їх розмір матеріали справи не містять. Відтак, відсутні правові підстави для застосування вказаних норм та задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Стосовно клопотань про негайне виконання рішення, а також встановлення судового контролю, суд зазначає, що оскільки цим рішенням не присуджено до стягнення сум пенсії, відсутніми є підстави для звернення рішення до негайного виконання. Також судом не вбачається на час ухвалення рішення і підстав встановлення судового контролю.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення №963080117293 від 25.12.2023р. Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку та виплати з 01.01.2019р. по 30.11.2022р. раніше призначеної державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 45 , 47 його «Прикінцевих положень», а також відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 року у період часу з 01.01.2019р. по 31.12.2020р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.01.2019р. по 31.12.2020р. перерахунок та виплату з урахуванням сплачених сум ОСОБА_1 раніше призначеної державної пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку визначеному відповідно до статі 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019р., застосувавши середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, помножену на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 20.02.2019р., без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.01.2021р. по 30.11.2022р. перерахунок та виплату з урахуванням сплачених сум ОСОБА_1 раніше призначеної державної пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку визначеному відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 45, 47 його «Прикінцевих положень» без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров