Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
29 січня 2025 року №520/20715/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України прийняте у формі листа від 03.02.2023 року №598/764.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 03.02.2023 року №598/764 про визнання його придатним до військової служби є протиправним, оскільки прийняте з порушенням норм Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 14.08.2008 №402. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що ЦВЛК ЗУ України заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та протиправності. У спірних правовідносинах відповідач діяв у межах, спосіб та на підставі вимог чинного законодавства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , проходить військову службу за контрактом у складі військової частини НОМЕР_1 за посадою кулеметник. Призваний у Збройні Сили України з 2017 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2022 №2272/2 про обставини травми (контузії, каліцтва), солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 08 грудня 2022 року одержав травму: ВТ (08.12.2022 р.) Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової НОМЕР_2 в районі н.п.Терни Донецької області (а.с.6).
29 грудня 2022 року військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_3 проведено медичний огляд позивача, постановлений діагноз - стан після ВТ (08.12.2022 р.): ЗЧМТ, струс головного мозку. Астеноневротичний синдром. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. На підставі статті 49 "в" графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - придатний до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 від 29.12.2022 №5209 (а.с.5).
Не погодившись з постановою ВЛК Військової частини НОМЕР_3 від 29.12.2022 №5209 про придатність позивача до військової служби, представник позивача надіслав до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України скаргу, в якій просив:
1) постанову військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_4 , прийняту у формі довідки від 29.12.2022, якою було визнано придатним до проходження подальшої військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після отриманої ним ВТ від 08.12.2022 - скасувати та прийнято нову постанову відповідно до вимог діючого законодавства та діагнозу ОСОБА_1 ;
2) направити у військовий лікувальний заклад на контрольне обстеження та медичний огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Листом за підписом голови ЦВЛК Збройних Сил України від 03.02.2023 №39б/764 представника позивача повідомлено, що за встановленим діагнозом солдату ОСОБА_1 постанову ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 29.12.2022 прийнято вірно. Згідно наданих копій медичних документів, захворювань, які відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 14.08.2008 №402 (далі - Положення) зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не вбачається. Враховуючи зазначене, підстав для направлення військовослужбовця ОСОБА_1 на медичний огляд з метою вивчення придатності до військової служби начальником ЦВЛК ЗС України не встановлено. Додаткового повідомлено, що ВЛК військової частини НОМЕР_5 при оформленні довідки від 29.12.2022 №5209 допущено технічну помилку у застосуванні статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад (додаток 1 до Положення), а саме, зазначено пункт "в" статті 49 замість пункту "в" статті 75, що також визначає придатність до військової служби у воєнний час. Зазначена технічна помилка не випливає на правильність прийнятої постанови ВЛК військової частини НОМЕР_4 про придатність до військової служби ОСОБА_1 за встановленим йому діагнозом. Для переоформлення довідки від 29.12.2022 за №5209 належним чином, запропоновано звертатися до військової частини НОМЕР_4 .
В позовній заяві представник позивача вказав, що відповідач не скасував постанову про ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 29.12.2022 №5209, яка містить технічну помилку у застосуванні статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, зокрема, зазначено пункт "в" статті 49 замість пункту "в" статті 75. Вказана помилка суттєво впливає на права позивача, оскільки відповідно до пункту "в" статті 75 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, військовослужбовець може бути визнаний обмежено придатним до військової служби в воєнний час, що відобразиться на порядку та місці проходження служби.
З вищевикладених підстав, представник позивача вважає протиправним та незаконним рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України прийняте у формі листа від 03.02.2023 року №598/764.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Згідно із частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232).
Згідно із ч.1 ст.1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Приписами ч.3 ст.1 Закону №2232 визначено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до п.1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно із п.1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі -ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК(ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 передбачено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.
Згідно із п.2.3 розділу І Положення №402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Відповідно до п.п.2.3.4. п.2.3 Положення №402 ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Положеннями п.2.1. п.2.2 Положення №402 передбачено, що ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови що є обов'язковою для штатних та позаштатних ВЛК.
Згідно із п. 2.3.5 Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
З аналізу вищевикладених норм Положення №402 слід дійти висновку про те, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.
Отже, відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Так саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п.2.3.5 Положення №402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку.
Аналогічні висновки викладено Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 07.02.2024 року у справі №240/20346/23 та Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 15.07.2024 у справі №520/36740/23.
Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду скарги представника позивача, поданої в інтересах військовослужбовця ОСОБА_1 , про перегляд довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_4 від 29.12.2022 №5209 відповідачем було направлено на адресу представника позивача лист від 03.02.2023 року №598/764.
Доказів прийняття відповідачем за результатами розгляду заяви позивача, передбаченої законодавством постанови, до суду під час розгляду справи надано не було.
Відтак, в рамках спірних правовідносин відповідачем не було прийнято передбаченого законодавством рішення, а направлений на адресу позивача лист, таким рішенням вважатися не може, що в свою чергу свідчить про допущення відповідачем протиправних дій щодо неналежного розгляду скарги представника позивача.
Таким чином, скарга представника військовослужбовця ОСОБА_1 на постанову ВЛК від 29.12.2022 №5209 розглянута відповідачем не у відповідності по приписів Положення №402.
Разом з тим, враховуючи встановлення під час розгляду справи обставин порушення відповідачем прав позивача шляхом допущення протиправної бездіяльності, суд задля належного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог згідно приписів ч.2 ст.9 КАС України та зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути заяву представника військовослужбовця Комісарова Олександра Віталійовича про перегляд довідки військово-лікарської комісії від 29.12.2022 №5209.
Стосовно доводів представника відповідача про те, що саме ВЛК має виключне право на встановлення причинного зв'язку захворювань, травм, поранень, контузій, каліцтв, у тому числі тих, що призвели до смерті у військовослужбовців та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК і суд позбавлений можливості самостійно оцінити причинно-наслідковий зв'язок між захворюванням позивача та його службою, оскільки не є спеціалізованою установою в медичній сфері, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 року у справі №160/7153/20 зауважив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Тобто, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ЦВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких.
Отже, зважаючи на те, що в рамках розгляду даної справи з'ясовано, що відповідачем не прийнято жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, а отже заява позивача не розглянута у відповідності по приписів Положення №402.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із положеннями частин 1 та 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (вул.Госпітальна, буд.16, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо здійснення належного розгляду скарги представника військовослужбовця Комісарова Олександра Віталійовича про перегляд довідки військово-лікарської комісії від 29.12.2022 №5209.
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути заяву представника військовослужбовця Комісарова Олександра Віталійовича про перегляд довідки військово-лікарської комісії від 29.12.2022 №5209.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 29 січня 2025 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО