Справа № 500/7308/24
29 січня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Хоміцької С.О., представника позивача - Созонник Т.Б., представників відповідача - Мурованої І.Я. та Беркутова С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення від 27.11.2024 №24426/6/19-00-24-08 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 30 вересня 2024 року, зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Тернопільській області), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 27 листопада 2024 року № 24426/6/19-00-24-08 про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року;
- зобов'язати поновити статус платника єдиного податку ФЛП ОСОБА_1 та внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації з 30 вересня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки основним (фактично єдиним) видом економічної діяльності підприємства було та залишається виключно надання послуг доступу до мережі інтернет, яке відповідає КВЕД 61.90 - Інша діяльність у сфері електрозв'язку.
Позивач зазначає, що не здійснює фактично діяльності за вказаними у ст. 291 ПК України видами, підтвердженням чого є, в тому числі, відомості з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
Крім того, позивач вважає, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку з порушенням вимог Податкового кодексу України, що є окремою підставою для скасування винесеного за результатами такої перевірки рішення.
Ухвалою суду від 11.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 11.12.2024 відмовлено в забезпеченні позову.
Відповідач 08.01.2025 подав відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Позиція відповідача обґрунтована тим, що в ході перевірки було виявлено порушення перебування платника на спрощеній системі оподаткування на підставі аналізу діяльності ФОП ОСОБА_1
ГУ ДПС у Тернопільській області зазначило, що у них не було обов'язку проводити саме документальну перевірку, а проведення перевірки такої перевірки позивача контролюючим органом не спростовує здійснення платником видів діяльності, які не дають права застосувати спрощену систему оподаткування або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання, визначених ПК України та як наслідок винесення рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є правомірним.
Відповідач зазначає, що у разі здійснення юридичною особою діяльності з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльності з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування канатів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльності з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльності з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж, такий суб'єкт господарювання не може бути платником єдиного податку третьої групи.
Позивач 13.01.2025 подав відповідь на відзив.
Представник відповідача 06.01.2025 подала клопотання про розгляд справи з викликом учасників.
Ухвалою суду від 16.01.2025 клопотання задоволено та призначено розгляд справи в судовому засіданні 29.01.2025.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, з мотивів наведених в позові, а представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову з мотивів зазначених у відзиві на позов.
Заслухавши вступні слова представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрований органами державної реєстрації 23 серпня 2017 року.
З 01.08.2023 ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, 3 група за ставкою 5 відсотків.
22 жовтня 2024 року позивач отримав від Головного управління ДПС у Тернопільській області акт камеральної перевірки від 16 жовтня 2024 року.
Згідно висновків, викладених в акті перевірки позивач допустив порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування та звітності, а саме: здійснено вид діяльності, який не надає права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Не погоджуючись з висновками акту позивач подав письмові заперечення, які були розглянуті без його участі та не враховані контролюючим органом.
Підставою для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку слугували висновки акту щодо дотримання юридичною особою - платником єдиного податку вимог підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України.
На підставі висновків акту камеральної перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області прийняло рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 27.11.2024 року № 24426/6/19-00-24-08 про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач наголошує на двох підставах скасування оскаржуваного рішення:
1. Недотримання процедури проведення перевірки;
2. Відстутність даних, які свідчать про те, що позивач належить до категорії платників податків, які не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
Щодо першої підстави суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України до суб'єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до пунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Згідно з підпунктом 5 підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у визначених випадках та в строки, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Пунктом 299.10 та абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Отже, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Зазначеним положенням встановлено перелік випадків, у разі яких платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього ПК України, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього ПК України відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної докуменитальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17, від 06.05.2020 у справі 812/1137/16, від 10.11.2021 у справі №340/3300/19.
На думку представників відповідача, проведення саме камеральної перевірки для анулювання реєстрації платника єдиного податку не заборонено.
Суд з цим не погоджується та вважає, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Позиція суду, обґрунтовується наступними доводами:
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Згідно з п.п.76.1, 76.2 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Тобто, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.
Чинним податковим законодавством визначений вичерпний перелік підстав та видів перевірок, які мають право призначати та проводити контролюючі органи, в розумінні ст.19 Конституції України.
Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.
Відповідно до Акту від 28.06.2024р. податковим органом під час проведення камеральної перевірки позивача надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку третьої груп на спрощеній системі. Наведена обставина дає підстави вважати, що перевірку проведено з підстав, не передбачених ст.75 ПК України, а саме, щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування.
Отже, податковий орган під час проведення камеральної перевірки, з'ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.
Суд вважає, що інформація, яка зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для скасування.
Щодо другої підстави, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним (не єдиним) видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є “ 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
Так, з 01.01.2022 набув чинності Закон України “Про електронні комунікації» (далі - Закон), яким визнано такими, що втратили чинність Закон України “Про телекомунікації», Закон України “Про радіочастотний ресурс України».
Відповідно до статті 16 Закону суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій. Відповідно до статті 17 Закону, регуляторний орган (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - НКЕК) включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Постановою НКЕК від 20 квітня 2022 року № 30 “Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2022 року за № 502/37838 (зі змінами), затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 включений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за № 3044, як постачальник електронних комунікаційних послуг та не включений як постачальник електронних комунікаційних мереж .
У Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, надане таке визначення послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.
Відповідно до Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг постачальник електронних комунікаційних послуг може надавати послугу технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги OS.S1), що, за визначенням, означає послугу з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.
Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють діяльність з:
- діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності);
- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
- діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;
- діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
З матеріалів справи, видно, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює діяльності за вказаними вище видами.
Так, листом від 27.09.2024 на запит про надання інформації від 12.09.2024 № 1023/19-00-24-08 ФОП ОСОБА_1 повідомив Відповідача, що включений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за № 3044 як постачальник електронних комунікаційних послуг з надання: послуги доступу до мережі Інтернет (Код IA.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується, з використанням мережі фіксованого зв'язку.
Щодо доводів ГУ ДПС в Тернопільській області про неможливість перебування на спрощеній системі оподаткування підприємцю із кодом КВЕД 61.90, суд погоджується з обґрунтуваннями позивача та вважає, що дана обставина не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на Єдиному податку видів господарської діяльності, оскільки крім зазначених у п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України видів господарської діяльності, кодом КВЕД 61.90 визначені види діяльності, які не заборонені для застосування на єдиному податку.
Відповідно до положень розділу 1 "Сфера застосування" вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації.
Аналогічної думки притримується і Державна служба статистики України в своєму листі №14.1.3-05/87-20 від 10.03.2020 щодо застосування та призначення оновленого національного класифікатора КВЕД та звертає увагу на те, що, враховуючи переважно статистичне призначення КВЕД, код виду економічної діяльності не створює прав чи обов'язків для суб'єктів господарювання, виступає припущенням і не є достатнім критерієм для виконання всіх передбачених нормативно-правовими актами умов.
Звідси можна зробити висновок, що наявність чи відсутність відповідного коду КВЕД не є визначальним фактором для можливості або заборони здійснення суб'єктом господарювання того чи іншого виду діяльності.
На даний час, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про електронні комунікації» та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку виникла законодавча суперечність у правовому регулюванні, де види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному, переліку, який в свою чергу є спеціальним нормативним актом, не співпадають з КВЕД.
Суд констатує, що станом на сьогоднішній день не було внесено змін ні до КВЕД 61.90, ні до Податкового Кодексу України, а саме до пп.8 пп 291.5.1 п. 291.5 ст 291 Кодексу, за яким не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи суб'єкти господарювання, які здійснюють такий вид діяльності як «технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж», оскільки такий вид діяльності підлягає ліцензуванню в разі, якщо такі послуги надаються з метою отримання доходу, при цьому даний вид діяльності не ліцензується з метою використання для технічного обслуговування власних мереж.
В даному випадку існує правова неврегульованість, яка в жодному разі не може впливати на реалізацію платником податків законодавчо закріпленого права на застосування спрощеної системи оподаткування, а тому вважаю, що застосування мною спрощеної системи оподаткування відбувається у повній відповідності до діючого податкового законодавства та з урахуванням положень законодавства у сфері електронних комунікацій.
Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем суду не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що позивач використовував у своїй діяльності обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж, у зв'язку з чим доводи відповідача про необхідність позивачу перейти на загальну систему оподаткування є необґрунтованими.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Рішення від 27 листопада 2024 року №24426/6/19-00-24-08 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню, а належним захистом прав позивача у даному випадку є саме зобов'язання Головного управління ДПС у Тернопільській області поновити ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року, тобто з дати виключення з цього реєстру з метою недопущення порушення права позивача та повернення його у становище, яке існувало до винесення протиправного рішення.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України, враховуючи те, що суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог, то понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору сплаченого при поданні позову підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області №24426/6/19-00-24-08 від 27.11.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Тернопільській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку з 30.09.2024.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору при поданні позову в сумі 6056 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 30 січня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);
Головуючий суддя Осташ А.В.