30 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14046/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 123199 від 05.11.2024 року, яка винесена відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розгляд адміністративної справи було призначено на 05.11.2024 о 10 год 00 хв, однак враховуючи погіршення стану здоров'я позивача останній був позбавлений можливості приймати участь у розгляді вказаної адміністративної справи, про що 04.11.2024 р. письмово повідомив відповідний орган, який здійснював розгляд справи, шляхом направлення відповідного повідомлення засобами електронної пошти до якого було додано копію скріншоту з телефону позивача, а саме: смс - повідомлення про створення медичного висновку про непрацездатність та просив перенести розгляд справи на іншу дату та час.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №4440/14046/24 розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
25.12.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позов. У відзиві відповідач зазначив, що в ході проведеної перевірки виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме статті 34 ЗУ "Про автомобільний транспорт", статті 35 ЗУ "Про дорожній рух"; під час перевезення вантажу відповідно до ТТН №1-420 від 16.09.2024 перевізник не забезпечив водія чинним оформленим протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу на тягач, чим порушено статтю 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону. що пунктом 27 Порядку №1567 прямо передбачено право територіальних органів Укртрансбезпеки проводити розгляд справ про порушення без участі особи автомобільного перевізника у разі неявки такої особи та зазначені обставини були роз'яснені безпосередньо в тексті повідомлення про призначення справи до розгляду за вих. №91855/36/24-24 від 18.10.2024, що надсилалося на адресу позивача та було завчасно отримано останнім. Відтак, Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області було в повній мірі дотримано встановленого чинним законодавством порядку розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
30.12.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача на відзив. У відповіді на відзив зазначено, що згідно з частиною першою статті 268 КУпАП України силу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд адміністративної справи було призначено на 05.11.2024 р. о 10 год 00 хв. Проте, варто зазначити, що позивачем 04.11.2024 було письмово повідомлено відповідача про погіршення стану здоров'я позивача через що останній був позбавлений можливості приймати участь у розгляді вказаної адміністративної справи, та просив перенести розгляд справи на іншу дату та час.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
18.09.2024 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №000385 від 16.09.2024 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (копії додаються) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої встановлено порушення перевізником ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №078065 від 18.09.2024.
За змістом Акту проведення перевірки №078065 від 18.09.2024 посадовою особою виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме статті 34 ЗУ "Про автомобільний транспорт", статті 35 ЗУ "Про дорожній рух"; під час перевезення вантажу відповідно до ТТН №1-420 від 16.09.2024 перевізник не забезпечив водія чинним оформленим протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу на тягач, чим порушено статті 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.
Водій транспортного засобу ( ОСОБА_2 ) від підпису акту та надання письмових пояснень та/або заперечень з приводу виявленого порушення чи обставин проведення перевірки відмовився, про що посадовими особами відповідача зроблено відповідну відмітку в акті.
18.10.2024 відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті направлено на адресу позивача (вул. Леонова, 27, м.Кременчук, Полтавська область) повідомлення №91855/36/24-24 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної на 05.11.2024 з 10 до 12 години, яке згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано 23.10.2024.
04.11.2024 ФОП ОСОБА_1 направив на електронну адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області повідомлення про неможливість прибути на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки перебуває на лікарняному, що підтверджується довідкою з електронної системи охорони здоров'я.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті 05.11.2024 в.о. начальником відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Ткаченком Д.В. на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" прийнято постанову № 123199 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (згідно акту проведення перевірки від № АР078065 від 18.09.2024).
Позивач не погодився з постановою відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 123199 від 05.11.2024 та звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 123199 від 05.11.2024, суд дійшов таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг (частина перша статті 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ).
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.
За правилами пункту 2 Порядку від 08.11.2006 №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно із пунктом 15 Порядку від 08.11.2006 №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, у тому числі, виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
У пунктах 20, 21, 25 Порядку від 08.11.2006 №1567 передбачено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Слід враховувати, що відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно із пунктами 4, 5, 8, 9 Положення від 11.02.2015 року №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, у тому числі:
здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;
проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Укртрансбезпека під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 34 Закону України №2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник повинен, серед іншого:
виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;
забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;
забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв;
забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;
забезпечувати безпеку дорожнього руху;
забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Статтею 39 Закону України №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, законодавцем при визначенні документів для здійснення перевезень не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Так, відповідно до статті 35 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
За приписами статті 37 Закону України "Про дорожній рух" та пункту 31.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль.
Також, за визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку від 30.01.2012 року №137 протокол перевірки технічного стану - електронний документ, що засвідчує позитивні результати проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу і містить інформацію, необхідну для його ідентифікації
Відповідно до положень пункту 18 Порядку від 30.01.2012 року №137 у разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу виконавець складає протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Паперова копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу видається замовнику (водію). На вимогу замовника (водія) паперова копія виготовляється та видається на бланку протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.
У разі негативного результату або невідповідності даних у реєстраційних документах на транспортний засіб даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4, який видається замовнику (водію). У разі встановлення незначної невідповідності технічного стану транспортного засобу дозволяється експлуатація транспортного засобу протягом трьох робочих днів з дати видачі акта невідповідності технічного стану транспортного засобу.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України від 05.04.2001 року №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених норм показав, що державний контроль за додержанням автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт направлений, у тому числі, на дотримання цими суб'єктами вимог законодавства про автомобільний транспорт.
В обов'язок автомобільного перевізника та водія покладено мати та пред'являти посадовим особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються автомобільні перевезення, у тому числі, але без виключення, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу.
Виходячи з обставин справи, під час перевірки органу контролю наданий протокол перевірки технічного стану транспортного засобу Серії ВХ №798364, складений 18.08.2023, яким визначено про технічну справність транспортного засобу - DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Разом з цим, у протоколі передбачено дату чергового проходження обов'язкового технічного контролю не пізніше 18.08.2024.
Таким чином, є правильними висновки посадової особи про те, що на момент перевірки водієм не було пред'явлено протокол проходження обов'язкового технічного контролю вказаним транспортним засобом. Наведені висновки під час перевірки не заперечувались водієм та не спростовувались будь-якими іншими матеріалами.
Стосовно посилань позивача про перебування під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на лікарняному, суд зазначає наступне.
За приписами пункту 25 Положення від 11.02.2015 №103 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно із пунктом 26 Положення від 11.02.2015 №103 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Відповідно до пункту 27 Положення від 11.02.2015 №103 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
З аналізу вищевикладеного слідує, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не вимагає безпосередньої участі автомобільного перевізника, а може розглядатися за участі уповноваженої особи, а в разі її неявки розгляд справи проводиться без її участі.
При цьому, розгляд справи про порушення можливий у відсутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання лише у разі належного повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.
18.10.2024 відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті направлено на адресу позивача (вул. Леонова, 27, м.Кременчук, Полтавська область) повідомлення №91855/36/24-24 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної на 05.11.2024 з 10 до 12 години, яке згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано 23.10.2024.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №820/4810/17, де в пункті 31 зазначено: "Додатково колегія суддів зазначає, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу".
Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 (адміністративне провадження №К/9901/18215/19), від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо посилань представника позивача на порушення вимог статті 268 КУпАП України, суд зазначає, що до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", а не штраф згідно КУпАП України.
Отже, в ході судового розгляду справи відповідачами, які є суб'єктами владних повноважень, відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України доведено допущення позивачем порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Інші доводи позивача не спростовують вищевикладені висновки суду.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовуфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код ЄДРПОУ 39816845, проспект Перемоги, 14, м. Київ), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко