Справа № 420/35048/24
30 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши у письмовому провадженні, адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 , в якій просить:
1.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 24 048 грн. 01 коп. на бюджетний рахунок UА358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Одеса/14060100.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що за відповідачкою рахується податковий борг на заявлену до стягнення суму. Контролюючим органом проводилась робота з боржницею щодо добровільного погашення податкових зобов'язань, однак вона не мала позитивного результату.
Ухвалою суду у справі відкрито спрощене провадження, розгляд призначено без повідомлення сторін.
Відповідачка відзив не надала, проте надала довідку про відсутність податкової заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області як платник податків.
Згідно із розрахунком податкового боргу станом на 17.10.2024 року ФОП ОСОБА_1 має заборгованість у загальній сумі 24048,01 грн.
Згідно із довідкою від 27.11.2024 року № 5661/АП/15-32-13-01-20Е, яка видана ГУ ДПС в Одеській області, станом на 27.11.2024 року у ФОП ОСОБА_1 відсутній податковий борг.
Вивчивши позицію позивача, оцінивши надані сторонами докази на підтвердження позовних вимог, враховуючи приписи діючого законодавства суд приходить до висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами пунктів 36.1, 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України для платників податків виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За змістом п. 54.1 ст. 54, пунктів 56.17, 56.18 ст. 56 ПК України сума грошового зобов'язання та/або пені, самостійно обчислена платником податків та зазначена в податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, вважається узгодженою. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, визначеного рішенням контролюючого органу, вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження, а в разі зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За змістом пунктів 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Так, з метою забезпечення погашення податкового боргу контролюючим органом відповідачці направлено податкову вимогу форми «Ф» від 31.07.2024 року № 0057855-1305-1532.
До суду з позовом про стягнення податкового боргу контролюючий орган звернувся з дотриманням строків, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, тобто після спливу 60 днів з дня вручення податкової вимоги.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що відповідачкою надано довідку про відсутність податкового боргу, підстави для його стягнення відсутні.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.