Справа № 420/31116/24
30 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, який при нарахуванні та виплаті на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення чоловіка військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України - штаб-сержанта ОСОБА_2 за період з 25.04.2022 по 28.09.2023 на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №420/19478/23 не включив до складу його грошового забезпечення індексацію, додаткову винагороду у відповідності постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн пропорційно розрахунку на місяць за період із 25.04.2023 по 28.09.2023 та утримав з його грошовою забезпечення військовий збір у розмірі 1,5% від його розміру за період з 09.07.2022 по 28.09.2023;
-визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, який при нарахуванні та виплаті 25.09.2024 на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення чоловіка військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України - штаб-сержанта ОСОБА_2 за період з 25.04.2022 по 28.09.2023 в розмірі 338176 грн 84 коп ункту на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №420/19148/23 не провів розрахунку та не виплатив позивачу грошової компенсації втрати доходів відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та у відповідності до постанову КМУ від 21.02.2001 №159 за період з квітня 2022 по 25.09.2024;
-зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених сум на користь ОСОБА_1 перерахованого грошового забезпечення чоловіка військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України - штаб-сержанта ОСОБА_2 за період з 25.04.2022 по 28.09.2023 на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №420/19478/23, включивши до складу його грошового забезпечення індексацію, додаткову винагороду у відповідності постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень пропорційно розрахунку на місяць за період із 25.04.2023 по 28.09.2023 та повернути утриманий з його грошового забезпечення військовий в розмірі 1,5% від його розміру за період з 09.07.2022 по 28.09.2023;
-зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України провести розрахунок та виплату на користь ОСОБА_1 грошової компенсації втрати доходів відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та у відповідності до постанову КМУ від 21.02.2001 №159 за невчасну виплату на її користь грошового забезпечення чоловіка військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України - штаб-сержанта ОСОБА_2 за період з 25.04.2022 по 28.09.2023 в розмірі 338176 грн.84 копункту на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №420/19478/23 за період з квітня 2022 по 25.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 420/19478/23 відповідачем здійснено виплату грошового забезпечення без врахування індексації, додаткової винагороди у відповідності постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн пропорційно розрахунку на місяць за період із 25.04.2023 по 28.09.2023, а також виплата грошового забезпечення здійснена з утриманням військового збору у розмірі 1,5%.
Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що в межах спірних правовідносин діяв правомірно.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 19.10.2018 (а.с.13)
ОСОБА_2 є військовослужбовцем та проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 у званні штаб-сержанта на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - механіка-водія першого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 №420/19478/23 зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України провести нарахування та виплату з 25.04.2022 по 28.09.2023 грошового забезпечення військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України - штаб-сержанта ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 , відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім?ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».
На виконання рішення від 25.10.2023 відповідачем здійснено виплату грошового забезпечення на рахунок позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім?ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» у розмірі 338 176,84 грн. (а.с. 22)
Зазначена виплата грошового забезпечення ОСОБА_2 на рахунок позивача проведена без врахування індексації, додаткової винагороди у відповідності постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень пропорційно розрахунку на місяць за період із 25.04.2023 по 28.09.2023. Також виплата грошового забезпечення здійснена з утриманням військового збору у розмірі 1,5%, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_3 № 824 від 26.09.2024 (а.с. 26).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до частин другої-четвертої статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до частини шостої статті 9 Закону № 2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації.
Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
07.06.2018 наказом Міністерства оборони України № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно до пункту 15 Розділу І Порядку військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.
Відповідно до пункту 1 Розділу ХХХ Поряду № 260, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 Розділу ХХХ Порядку № 260).
За приписами пункту 3 Розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (далі - Порядок № 884).
Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Таким чином, нормами Порядку № 884, Порядку № 260 та Закону № 2011-XII передбачено збереження виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення за військовослужбовцями, захопленими у полон або заручниками, а також інтернованими у нейтральні держави або безвісно відсутніми.
Верховний Суд у постанові від 10.10.2024 у справі № 500/8015/23 зробив висновок, в якому вказав наступне: «Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ.».
Таким чином, відповідач зобов'язаний виплачувати індексацію грошового забезпечення ОСОБА_2 на користь його дружини ОСОБА_1 .
Разом з тим, зазначена індексація підлягає нарахуванню і виплаті лише за період з 25.04.2022 по 31.12.2022, а за період з 01.01.2023 по 28.09.2023 підстави для її нарахування і виплати відсутні, у зв'язку з наступним.
В силу вимог абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX від 03.11.2022, зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Таким чином, суд зазначає, що у 2023 році проведення індексації грошового забезпечення, в тому числі, і військовослужбовців, не здійснюється з огляду на імперативні приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX.
Вказана норма Закону є чинною та неконституційною не визнавалася, а тому, підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає що, за період з 01.01.2023 по 28.09.2023 у відповідача відсутній обов'язок нараховувати та виплачувати індексацію заробітної плати позивачу. Як наслідок, відповідач діяв в межах законодавства України, а тому, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині, що стосується індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 по 28.09.2023.
Стосовно вимог щодо включення до грошового забезпечення додаткової винагороди у відповідності до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168) у розмірі до 100000 грн пропорційно розрахунку на місяць,- суд зазначає наступне.
За приписами пункту 1 постанови № 168 (станом на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення).
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Факт захоплення військовослужбовця ОСОБА_2 у полон встановлений рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 №420/19478/23 та не підлягає доказуванню відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність в частині невключення до грошового забезпечення ОСОБА_2 додаткової винагороди у відповідності до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168) у розмірі до 100000 грн пропорційно розрахунку на місяць за період з 25.04.2022 по 28.09.2023.
Щодо вимог про повернення утриманий з грошового забезпечення ОСОБА_2 військовий збір в розмірі 1,5% за період з 09.07.2022 по 28.09.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу третього підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Необхідно врахувати, що норма, передбачена абзацом третім підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, набула чинності 09.07.2022 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» від 19.06.2022 № 2308-IX.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 (зі змінами) установлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 та абзацом другим пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., N 25, статті 1253; 2023 р., N 79, статті 4481), особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора; особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів; військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Тобто, відповідно до вказаної норми, підстави та умови для звільнення військовослужбовця від сплати військового збору, є такі самі, як для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Згідно з матеріалами справи, додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, - позивачу не нараховувалась і не виплачувалась.
Суд також враховує той факт, що ОСОБА_2 у спірні періоди перебував у полоні, що унеможливлює його безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Враховуючи відсутність підстав для нарахування і виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, - суд прийшов до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати військового збору, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Стосовно вимог щодо нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян;
Відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 цього Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Використане у статтях 3, 4 Закону № 2050-ІІІ формулювання доводить, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, та означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Статтями 1,2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 420/19478/23 набрало законної сили 08.07.2024.
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено несвоєчасність виплати позивачу частини доходу.
Суд зауважує, що компенсація частини втраченого доходу виплачується не з моменту постановлення судового рішення, на підставі якого такий дохід фактично виплачено, а саме з часу, коли у особи виникло право на отримання такого доходу.
При цьому, суд зазначає, що виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічного змісту правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.07.2023 № 200/10663/21.
Зокрема, Верховний Суд, серед іншого, дійшов висновку, що компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
Оскільки несвоєчасне нарахування та виплату частини грошового забезпечення позивача відбулось у зв'язку з протиправними діями відповідача, тобто з вини органу, що нараховує і виплачує грошове забезпечення, що встановлено судовим рішенням, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків її виплати.
З матеріалів справи вбачається, що у даній справі нарахування та виплата позивачу недоплачених виплат також відбулось на виконання судового рішення у справі № 420/19478/23.
Тобто, несвоєчасне нарахування та виплата недоплаченої заробітної плати відбулось у зв'язку з протиправними діями відповідача, з вини роботодавця, що встановлено судовим рішенням.
За таких обставин, суд вважає, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за період з 25.04.2022 по 28.09.2023, виплачених 25.09.2024 за весь час затримки виплати.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Щодо прохання позивача встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, то суд звертає увагу на наступне.
Частиною п'ятою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Тобто, здійснення судового контролю за виконанням судового рішення можливе виключно за ініціативою суду. Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.
Також суд звертає увагу, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати звіт про його виконання - є правом, а не обов'язком суду.
Суд вважає необхідним частково стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, який при нарахуванні та виплаті на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 за період з 25.04.2022 по 28.09.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 420/19478/23 не включив до складу його грошового забезпечення індексацію, додаткову винагороду у відповідності постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн пропорційно розрахунку на місяць за період з 25.04.2023 по 28.09.2023.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у полоні її чоловіка ОСОБА_2 , за період з 25.04.2022 по 28.09.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 за період з 25.04.2022 по 31.12.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 за період з 25.04.2022 по 28.09.2023, виплачених 25.09.2024 за весь час затримки виплати.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 за період з 25.04.2022 по 28.09.2023, виплачених 25.09.2024 за весь час затримки виплати.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1800 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.01.2025.
Суддя Олександр ХУРСА