30 січня 2025 рокусправа № 380/22887/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області ОСОБА_1 у виплаті нарахованих, але невиплачених сум пенсії чоловіка ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області здійснити виплату 218977 грн. 98 коп. невиплачених сум пенсії моєму чоловікові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 11.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з метою отримання донарахованої за життя пенсії на виконання рішень судів її померлого чоловіка звернулася до відповідача із заявою, проте отримала відмову.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що кошти підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Рішеннями судів зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській області лише здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_2 Виплата заборгованості не здійснена у зв'язку із відсутністю надходження цільового фінансування з Державного бюджету України.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_2 перебував на пенсійному обліку в ГУ ПФ у Львівській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 у справі №380/28909/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області по відмові у проведені перерахунку пенсії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки №62/21-701-3 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, виданої 08.11.2023 року Управління служби безпеки України у Львівській області.
На виконання рішення суду ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату в розмірі 218977,98 грн., що не заперечується сторонами.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 , як дружина померлого військовослужбовця, звернулася до відповідача із заявою від 24.05.2024, в якій просила виплатити нараховану, але не виплачену пенсію померлого чоловіка.
Листом від 03.10.2024 №2297-25274/Ш-55/8-1300/24 відповідач повідомив позивача, що зазначену доплату пенсії, нараховану ОСОБА_2 , можливо отримати за умови покладення судом зобов'язань на орган пенсійного забезпечення в частині виплати пенсії спадкоємцю.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 9 Закону №2262 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Це правило отримало розвиток у положеннях публічного законодавства з приводу соціального забезпечення громадян у формі виплати пенсій, в тому числі в статті 61 Закону №2262-XII.
Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (частина 1).
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну (частина 2).
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 3).
Подібні положення передбачені також статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали (частина 1).
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (частина 2).
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (частина 3).
Згідно з пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Отже, з викладеного суд висновує, що суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера. При цьому, дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів у справі суд встановив, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання рішення суду ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за рішенням суду за період з 01.04.2019 по 30.04.2024, розмір якої складає 218977,98 грн., що підтверджується розрахунками на доплату пенсії за пенсійною справою №1302002915.
Тобто, відповідач ще за життя пенсіонера ОСОБА_2 здійснив нарахування доплати пенсії. Водночас відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження виплати ОСОБА_2 заборгованості з виплати пенсії, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішення суду, а отже, у відповідача є заборгованість з виплати пенсії перед померлим пенсіонером ОСОБА_2 . Відповідач факт невиплати такої заборгованості не зеперечував.
З метою виплати нарахованої, але не виплаченої пенсії померлого пенсіонера дружина померлого ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 24.05.2024.
Відповідно до паспорта громадянина України зареєстрована адреса місця проживання дружини померлого ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (місце проживання померлого).
Отже, з викладеного суд висновує, що позивач проживаюча на день смерті із померлим звернулася до відповідача в межах шестимісячного строку та виконала вимоги, що передбачені статтею 61 Закону №2262-XII та статтею 52 Закону №1058-IV. Тому, суд висновує, що позивач має право на отримання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому пенсіонерові з числа військовослужбовців ОСОБА_1 , але не була виплачена пенсійним органом у зв'язку з його смертю.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у виплаті суми пенсії у розмірі 218977,98 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
З огляду на викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській області здійснити виплату пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Отже, позов необхідно задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати між сторонами розподіляти не слід.
Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо здійснення виплати ОСОБА_1 недоодержаної її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885) здійснити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) виплату суми недоодержаної її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 у справі №380/28909/23.
4. Судовий збір зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович