про залишення позовної заяви без руху
30 січня 2025 року м. Київ № 320/484/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А. Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації , Державної міграційної служби України , Київської міської військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до відповідачів, у якому просить:
1. Визнати незаконними та відмінити всі зазначені рішення державних органів за результатами розгляду заяв, яких листами ДМС від:
- 12.09.2024 № г-1294/6/8010-24/8010.5.3/2415-24,
- 30.09.2024 № УКЦ-С-781-24/6.2/205-24,
- 30.10.2024 № с-10450-24/6.2/7212-24,
- 07.11.2024 № Г-114732-24/6.2/7415-24,
та Солом'янської РДА:
- 02.08.2024 № 108-108/ЕЛ/С-1011/1-2232,
- 15.08.2024 № 108-108/ЕЛ/C-1011/2-2330,
- 29.08.2024 № 108-108/ЕЛ/С-1011/5-2424,
- 22.07.2024 № 108-108/ЕЛ/С-1011-2085;
2. Визнати такими, що не відповідають чинному законодавству та відмінити рішення реєстратора Соломянської РДА в Дії по відхиленню заяви про реєстрацію місця проживання доньки позивача - ОСОБА_2 по заяві № 80922/24-е з невідомим номером (нажаль дія не надає ні номеру таких відмов ні прізвище виконавця);
3. Зобов'язати посадових осіб Солом'янської РДА та ДМСУ провести реєстрацію задекларованого/зареєстрованого місця проживання доньки позивача ОСОБА_2 по заяві № 80922/24-е;
4. Відмінити рішення пана ОСОБА_3 -10098/2 від 04.09.2024, заступника голови КМДА, який фактично залишив скаргу на дію та бездіяльність посадових осіб Солом'янської РДА, та кричуще порушення чинного законодавства по розгляду оскаржень без фактичних дій та зобов'язати КМДА накласти дисциплінарні стягнення як на ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 з занесенням в особову справу.
5. Визнати нанесення моральної шкоди ОСОБА_2 та зобов'язати відповідачів компенсувати витрачений позивачем час на написання заяв та оскаржень в розмірі 59160,93 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд відмінити рішення реєстратора Соломянської РДА в Дії по відхиленню заяви про реєстрацію місця проживання доньки позивача - ОСОБА_2 та визнати нанесення моральної шкоди ОСОБА_2 та зобов'язати відповідачів компенсувати витрачений позивачем час на написання заяв та оскаржень в розмірі 59160,93 грн.
Водночас, позивачем у позовній заяві вказано ОСОБА_1 та не зазначено, що він звертається в інтересах ОСОБА_2 та не вказано її всі дані відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
З огляду на вимоги п. 2, 4 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, в якій уточнити суб'єктний склад позивачів або уточнити заявлені позовні вимоги.
За приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.).
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
Позивачем заявлено 10 вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру на суму 59160,94 грн.
Таким чином, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 13323,20 (1211,20* 10 + 1211,20) грн.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивачу необхідно сплатити до суду 10658,56 грн.
Однак, позивачем не надано доказів сплати судового збору в належному розмірі.
Водночас, позивач просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки він є батьком, який звертається до суду в інтересах малолітньої дитини, на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що норма п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI, відповідно до якої позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, не стосується предмета позову.
Так, розглянувши клопотання позивача про звільнення судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Також, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за якщо позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За змістом положень статті 8 Закону № 3674-VI та статті 133 КАС України саме заявник, крім клопотання про звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, має надати суду докази на підтвердження заявленого клопотання та обґрунтувати неможливість, з урахуванням його майнового стану, сплатити судовий збір в установленому законом порядку.
Водночас окремий доказ, сам по собі, не свідчить про майновий стан, докази мають обґрунтовувати об'єктивні причини, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.
На підтвердження статусу батька малолітньої дитини, в інтересах якої позивач звертається до суду із цим позовом, доказів не надано, зокрема, копію свідоцтва про народження малолітньої дитини та копію паспорта позивача.
Оскільки позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, з яких можливо встановити, що позивач є батьком малолітньої дитини та звертається до суду в її інтересах, не вбачається підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення позивача від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати докази, які підтверджують його статус як батька малолітньої дитини, в інтересах якої останній звертається до суду із цим позовом для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору, або надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 10658,56 грн.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. .ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Так, згідно з ч. 1 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч.2 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Пунктом 6 ч.7 ст.21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позов подано позивачем через систему "Електронний суд".
Проте, позивачем, в порушення норм КАС України не подано до суду докази надсилання її копії та копій доданих документів відповідачу.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачам.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Державної міграційної служби України, Київської міської військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачу 10 - денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.