ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" січня 2025 р. справа № 300/8762/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду заяви про поновлення виплати пенсії та виплату за минулий час суми неотриманої пенсії, зобов'язання розглянути заяву позивача про поновлення виплати пенсії та виплату за минулий час суми неотриманої пенсії відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV.
Ухвалою суду від 21.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору. Позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" подав заяву про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви від 23.11.2024.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору - задоволено. Звільнено від сплати судового збору ОСОБА_1 за подання позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви Захаріїва Б.Д. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії та виплату за минулий час суми неотриманої пенсії, з обґрунтувань, що право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є конституційним правом позивача, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 16.12.2024. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що відповідач діяв в межах повноважень та в спосіб, визначений чинним законодавством, оскільки відповідно до пункту 10 Порядку від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) заява про поновлення пенсії подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.10.1992 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 14.11.2017 отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 27.06.2023 № 526, на підставі статті 49 Закону № 1058-ІV, припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з липня 2023 року, з підстав неотримання пенсії протягом шести місяців підряд.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративний суду від 27.11.2023 у справі № 300/5402/23, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв представник за довіреністю ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування рішення від 27.06.2023 № 526 та зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії за віком з січня 2023 року.
25.08.2024 представник позивача Захаріїв Б.Д. на підставі нотаріальної довіреності (з проставленим апостилем) звернувся до відповідача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою, в якій просив: пенсію поновити, та виплатити за минулий час суми неотриманої пенсії, до заяви додав засвідчену ЕЦП представника заявника копію довіреності від 17.07.2023 № 6970/2-07.2023 (а.с.3-6).
За результатом розгляду заяви представника позивача від 25.08.2024 (вх. від 26.08.2024 № 6487/Г), Головне Управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 17.09.2024 № 7826-6487/Г-02/8-0900/24 повідомило, що заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії від імені ОСОБА_2 залишено без виконання, оскільки пунктом 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) визначено, що заява про поновлення пенсії подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Відповідно до абзацу 10 пункту 10 змін до Порядку 22-1 та Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2021 № 33-1 слова "представником заявника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально" виключено.
Додатково роз'яснено, що постановою правління Пенсійного фонду України від 20.04.2023 № 21-1, яка набрала чинності 31.05.2023, внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій № 22-1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Внесені зміни стосуються осіб, які у зв'язку з агресією РФ тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця. Зазначені особи у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заяву про призначення (поновлення) та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, можуть надсилати засобами поштового зв'язку. Для поновлення пенсії до заяви про призначення/перерахунок пенсії додаються: копія документу/документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, реєстрацію їх місця тимчасового проживання/перебування за кордоном (з перекладом); оригінал документу про посвідчення факту, що фізична особа є живою (з перекладом); копія паспорта громадянина України Форма заяви про призначення (поновлення) пенсії наведена в додатку 1 до Порядку № 22-1. Заява про призначення (поновлення) пенсії може подаватись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації особи, або може бути надіслана засобами поштового зв'язку. Додані до заяви про призначення (поновлення) пенсії копії документів повинні бути засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально. Днем звернення за призначенням (поновленням) пенсії вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (пункт 1.8 Порядку № 22-1) (а.с.8).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За правилами частини 1 статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
Таким чином, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Виходячи з наведених законодавчих норм позивач, проживаючи в Сполучених Штатах Америки, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також призначення, перерахунку, виплати пенсії тощо, врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Як встановлено, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 27.06.2023 № 526 припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з липня 2023 року, з підстав, визначених пункту 4 частини 1 статті 49 Закону № 1058-IV.
Згідно частини 2 статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Статтею 46 Закону № 1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії (частина 1). Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (частина 2).
25.08.2024 представник позивача Захаріїв Б.Д. на підставі нотаріальної довіреності (з проставленим апостилем) звернувся до відповідача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою, в якій просив: пенсію поновити, та виплатити за минулий час суми неотриманої пенсії, до заяви додав засвідчену ЕЦП представника заявника копію довіреності від 17.07.2023 № 6970/2-07.2023 (а.с.3-6).
За результатом розгляду заяви представника позивача від 25.08.2024 (вх. від 26.08.2024 № 6487/Г), Головного Управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 17.09.2024 № 7826-6487/Г-02/8-0900/24 повідомило, що заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії від імені ОСОБА_2 залишено без виконання, оскільки пунктом 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) визначено, що заява про поновлення пенсії подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Відповідно до абзацу 10 пункту 10 змін до Порядку 22-1 та Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2021 № 33-1 слова "представником заявника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально" виключено.
Конституційний Суд України у рішенні від 07.10.2009 № 25-рп/2009 зазначив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
У рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) дійшов висновку про те, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю в поводженні, яка порушувала ст.14 Конвенції, у поєднанні зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції. При цьому Суд зауважив, що у цій справі право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника, що призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункти 51-54).
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Отже, у вказаних рішеннях Конституційного Суду України та ЄСПЛ застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може пов'язуватися з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й перебувають в цих держава тимчасово.
В межах справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.
Повноваження представника позивача підтверджені нотаріально посвідченою довіреністю, тому відмова у прийнятті поданих представником документів для поновлення виплати пенсії позивачу не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, позивач як громадянка України, має безумовне право на виплату призначеної їй пенсії.
В даному випадку відмова пенсійного органу у поновленні виплати пенсії у формі листа свідчить про відсутність наміру суб'єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів і згідно усталеної судової практики слідує, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
"Ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).
Як зазначено вище, згідно частини 2 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Отже, в даному випадку відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не є рішенням про відмову у поновленні виплати пенсії позивачу, а є відповіддю (повідомленням), яку надано територіальним органом Пенсійного фонду у порядку Закону України "Про звернення громадян".
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, з метою ефективного захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви представника ОСОБА_1 згідно довіреності від 17.07.2023 № 6970/2-07.2023 ОСОБА_2 про поновлення виплати пенсії та виплату за минулий час суми неотриманої пенсії від 25.08.2024; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розглянути заяву представника ОСОБА_1 згідно довіреності від 17.07.2023 № 6970/2-07.2023 ОСОБА_2 від 25.08.2024 про поновлення виплати пенсії та виплату за минулий час суми неотриманої пенсії та прийняти рішення згідно частини 2 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви представника ОСОБА_1 згідно довіреності від 17.07.2023 № 6970/2-07.2023 ОСОБА_2 про поновлення виплати пенсії та виплату за минулий час суми неотриманої пенсії від 25.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) розглянути заяву представника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) згідно довіреності від 17.07.2023 № 6970/2-07.2023 ОСОБА_2 від 25.08.2024 про поновлення виплати пенсії та виплату за минулий час суми неотриманої пенсії та прийняти рішення згідно частини 2 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.