29 січня 2025 року Справа № 280/10386/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Стрельніковій Н.В. розглянувши у місті Запоріжжі в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІЗ»
до Запорізької митниці
про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» (далі позивач) до Запорізької митниці (далі відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA112080/2024/000008/2 від 09.05.2024;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2024/000134 від 09.05.2024, прийняту відповідачем;
зобов'язати відповідача повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість - 307 447,30 грн. (Триста сім тисяч чотириста сорок сім грн. 30 копійок) за митною декларацією (ІМ 40 ДЕ №24UA112080003638U3 від 09.05.2024).
Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з оскарженим рішенням відповідача, оскільки товариством надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару - прокат із кремнієвої електротехнічної сталі текстурований з орієнтовним зерном (CRGO), завширшки більше 600 мм, завдовжки 0,23мм, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням наданої віддповіді на відзив, просили позов задовольнити.
Ухвалою судді від 12.11.2024 адміністративний позов залишено без руху.
Позивачем усунено недолуки позовної зави
Ухвалою суду від 27.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 05.12.2024 узадоволенні клопотання Запорізької митниці про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що під час подання електронної митної декларації для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимогст. 53 МКУ. Зазначає, що надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. З урахуванням заперечень на відповідь на відзив, просив у зволенні позову відмовити.
Розглянувши наявні матеріали й обставини справи, дослідивши і об'єктивно оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Судом встановлено, що між компанію RECON METALS GMBH, Dresden, Germany, Німеччина (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» Запоріжжя, Україна (Покупець) укладено зовнішньоекономічний договір №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023 зі Специфікаціями, на постачання продукції. Конкретні умови кожної окремої поставки продукції визначено Сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору. 12.05.2023 року Сторони підписали до Договору Додаток 1 від 12.05.2023 щодо зміни банківських реквізитів Постачальника. 30.12.2023 Сторони підписали до Договору Додаток 5 від 30.12.2023 щодо продовження терміну дії договору до 31.12.2025. 03.01.2024 Сторони уклали Додаток №7 від 03.01.2024 року до Договору щодо зміни умов базису постачання з EXW на FCA. 05.01.2024 Постачальник надав комерційну пропозицію (вих.№ 12 від 05.01.2024) на товар з цінами, а також прайс лист б/н. 15.03.2024. Сторони уклали Специфікацію №11, пунктом 2 якої встановлено, що продукція за даною специфікацією постачається Покупцю на умовах FCA Langenhagen Germany. (згідно Інкотермс 2020). У зазначеній специфікації Сторони погодили номенклатуру, кількість, умови оплати та постачання електротехнічної сталі. 29.04.2024 Сторони уклали Додаток №8 щодо зміни юридичної адреси постачальника: з - Langebruckerstr.8 D-01109 DRESDEN НІМЕЧЧИНА на An der Schleife 20, 01099 DRESDEN НІМЕЧЧИНА). 15.03.2024 року на електронну адресу Позивача від постачальника надійшло підтвердження замовлення (ORDER CONFIRMATION 23-01-04- FW - KON -12 від 15.03.2024) на суму 99 652,15 євро (вага 43,652кг). Товар зазначений в даному документі Позивач сплатив в повному обсязі двома платежами: 22.03.2024 р., що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №52 від 22.03.2024 р. у сумі 49 826,08 євро та 25.04.2024 що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №59 від 25.04.2024 у сумі 49 826,07 євро. Позивач вважає, що зазначене підтверджує узгодженість сторонами всіх істотних умов постачання.
Поставка товару здійснювалась двома партіями, які були заявлені до митного оформлення МД № 24UA112080003591U0 та МД № 24UA112080003605U2.
09.05.2024 декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за №24UA112080003605U2 на товар, що зазначений в гр. 31 МД: “Прокат із кремнієвої електротехнічної сталі текстурований з орієнтованим зерном (CRGO), завширшки більше 600 мм: артикль 1243015206, марка H 075-23-1648кг, завширшки-730мм; артикль 1243218840, марка H 075-23-1690кг, завширшки-725мм; артикль 1243218848, марка H 075-23-1690кг, завширшки-725мм; артикль 1243219280, марка H 075-23-1858кг, завширшки-1020мм; артикль 1243527213, марка H 075-23-1284кг, завширшки-1020мм; артикль 1243527268, марка H 075-23-1720кг, завширшки-1020мм; артикль 1243627999, марка H 075-23-2024кг, завширшки-1020мм; артикль 1243628244, марка H075-23-2738кг, завширшки-950мм; артикль 1243628245, марка H 075-23-2670кг, завширшки-950мм; артикль 1243628246, марка H 075-23-3358кг, завширшки-950мм; артикль 2242946170, марка H 075-23-1445кг, завширшки-1020мм; Хім.склад:вуглецю С менш-0,01%, марганець Mn-менш 0,10%, кремнію Si-3,15%, фосфор P- менш 0,03%; сірка S- менш 0,02%; електротехн. втрати 0,72-0,75W/kg при Р 1,7/50Hz , індукція 1,90-1,92Т. Поставляється в рулонах. Застосовується для власного виготовлення трансформаторів та електричних машин. Виробник: "THYSSENKRUPP ELECTRICAL STEEL GmbH" Країна виробництва DE. Торговий знак-THYSSENKRUPP». Митну вартість товару позивачем визначено виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації № 24UA112080003605U2 від 09.05.2024, ТОВ “ЕЛІЗ» надано митному органу наступні документи: 0003 сертифікат бн 02.05.2024; 0271 пакувальний лист LS-104324 03.05.2024; 0325 проформа invoice 23-01-04-FW-KON-12 15.03.2024; 0325 proforma rechnung 23-01-04-FW-KON-12 30.04.2024; 0380 комерційний інвойс AR202405-4215 03.05.2024; 0730 товаро-транспортна накладна бн 02.05.2024; 0954 сертифікат про походження товару - EUR.1 № А799209 від 30.04.24; 3001 платіжна інструкція в іноземній валюті по передоплаті № 52 від 22.03.2024; 3001 платіжна інструкція в іноземній валюті по передоплаті № 59 від 25.04.2024; 3004 рахунок про транспортні витрати №3211 від 03.05.2024; 3007 довідка про транспортні витрати № 822 від 03.05.2024; 3014 ПРАЙС - CRGO Electrical steel б/н від 10.03.24; 3022 підтвердження замовлення - ORDER 23-01-04- FW - KON -12 від 15.03.24; 4100 Договір № 23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023; 4103 СПЕЦИФІКАЦІЯ №11 від 15.03.2024; 4103 Додаткова угода 5 від 30.12.2023; 4103 Додаткова угода 1 від 12.05.2023; 4103 Додаткова угода 7 від 03.01.20244; 4103 Додаткова угода 8 від 29.04.2024; 4103 24/55 від 17.01.2024; 4103 договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №338-Е від 12.05.2017; 4301 договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 1584-ІІ від 02.05.2024; 9000 заява на перевезення 6 від 24.04.2024; 3012 каталог виробника від 01.02.23; m9000 лист 43 від 13.02.2024; m9000 лист 47 від 08.05.2024; 9000 відповідь від 09.05.2024; 9610 MRN 24DE510232611996B3 30.04.2024.
Так, при проведенні перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом виявлено наступне:
1) Відповідно до п.4.1. зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2023 № 23-01-04-SLIT-KON оплата здійснюється на банківський рахунок продавця, зазначений у розділі 10 контракту, а саме «Bank name: Commerzbank AG, IBAN: НОМЕР_1 , SWIFT: COBADEFF850». Разом з цим, у рахунку від 03.05.2024 № AR202405-4215 зазначено, що платіж отримано з посиланням на банківські реквізити «Bank Details: Commerzbank AG, IBAN: НОМЕР_1 , SWIFT: COBADEFF850». Однак до митного оформлення надано додаток від 12.05.2023 № 1 до зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2023 № 23-01-04-SLIT-KON, в якому сторони дійшли згоди викласти п.10 в новій редакції, а саме «Bank: DEUTSCHE BANK , IBAN: НОМЕР_2 , SWIFT: DEUTDEDB505». Крім цього, зміст наданого листа продавця не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту в частині банківських реквізитів продавця.
2) До митного оформлення надано додаток від 03.01.2024 №7 до зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2023 № 23-01-04-SLIT-KON, в якому сторони дійшли згоди викласти п.2.1 в новій редакції, а саме «Постачання товару здійснюється партіями на умовах EXW/FCA Langenhagen (DE)». Однак, у п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2023 № 23-01-04-SLIT-KON зокрема зазначено, що ціна товару визначається сторонами на момент його поставки відповідно до умов EXW Langenhagen (DE).
3) У копії декларації країни відправлення від 30.04.2024 № MRN 24DE510232611996B3 30.04.2024 міститься посилання на рахунок-проформу - 23-01-04-FW -KON-12, який виставлений на суму 99652.15 Євро. Однак вартість партії товару відповідно до наданої копії декларації країни відправлення становить 63 056,25 EUR.
4) До митного оформлення декларантом надано документ за кодом «3014» (Прейскурант (прайс-лист) виробника товару) від 10.03.2024 б/н, який являє собою прайс-лист продавця, а не виробника товару. Однак, частиною третьою ст. 53 МКУ обумовлено, що підтвердженням заявленої митної вартості товару може слугувати зокрема прайс-лист виробника товару.
5) В інвойсі від 03.05.2024 № AR202405-4215 та ордері від 15.03.2024 № 23-01-04-FW-KON-12 відсутні посилання на зовнішньоекономічний контракт та специфікацію, що не дає можливості однозначно співставити із заявленою партією товару.
6) Відповідно до товаро-транспортної накладної від 02.05.2024 відправником товару є RECON METALS GMBH (Langebruckerstr.8 D-01109 DRESDEN, DE), натомість у заявці на перевезення від 24.04.2024 №5 до договору від 17.01.2024 № 24/55 зазначені наступні дані про вантажовідправника та місце навантаження: RECON METALS GMBH (Muhlenfeld 12, 30853 Langenhagen, DE).
На надані Позивачем документи митний орган зазначив, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - договори (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
09.05.2024 Позивачем додатково надано Відповідачу лист №47 від 08.05.2024 та рахунок-проформу № 23-01-04-FW -KON-12 від 30.04.2024 на суму 63 056,25 євро.
Відповідачем до додатково наданих документів 09.05.20245 р. о 17:20 встановлено наступні зауваження: 1. рахунок-проформу № 23-01-04-FW -KON-12 від 30.04.2024 - на суму 63056,25Є було складено після 100% передоплати за товар. Але у п.3 специфікації № 11 від 15.03.2024р. до зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2023 № 23-01-04-SLIT-KON зазначено, що оплата проводиться покупцем : - 50% після виставлення проформи-інвойсу; - 50% передплата перед відвантаженням товару.
09.05.2024 о 16:45 Відповідач отримав від декларанта відмову від надання додаткових документів.
09.05.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA112080/2024/000008/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару (прокат із кремнієвої електротехнічної сталі текстурований з орієнтовним зерном (CRGO), завширшки більше 600мм) скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.
У рішенні зазначено, що митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних митних вартостей товару з розрахунку - 24,9413 дол/кг (джерело МД від 07.05.2023 № 24UA400070000690U2), у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №24UA112080003605U2 від 09.05.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2024/000134.
Оформлення вищезазначеного товару позивачем здійснено та випущеного у вільний обіг за митною декларацією IM 40 ДЕ №24UA112080003638U3 від 09.05.2024., з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2024/000008/2 від 09.05.2024 Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій відповідно розділу Х МК України.
Не погоджуючись з діями відповідача, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Так подані товариством документи для митного оформлення товару у тому числі згідно ч.6 ст.53 МК України зазначені як у митній декларації так і у спірному рішенні і картці відмови.
Щодо оплати товару (банківські реквізити, підстави оплати і платіжна інструкція в іноземній валюті).
Так відповідач зазначаючи про певні невідповідності, з якими погодився і суд першої інстанції, про те, що у рахунку від 06.02.2024 № AR202402-4144 зазначено, що платіж отримано з посиланням на банківські реквізити “Bank Details: Commerzbank_AG,_IBAN: DE63 8504 0000 0801 2668 00, SWIFT: C0BADEFF850» проте цей рахунок не відповідає рахунку . відповілно додатку від 12.05.2023 №1 до зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2023№ 23-01-04-SLIT-K0N, в якому сторони дійшли згоди викласти п.10 в новій редакції, а саме “Bank: DEUTSCHE BANK AG, IBAN: DE85505700240115131500, SWIFT: DEUTDEDB505». Лист продавця нерезидента щодо рахунків не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту в частині банківських реквізитів продавця. Також вказує на призначення платежу в платіжній інструкції.
Як вбачається з матеріалів справи, п.4.1. зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2023 №23-01-04-SLIT-KON визначав банківський рахунок продавця, зазначений у розділі 10 контракту, а саме “Bank name: Commerzbank AG, IBAN: DE63 8504 0000 0801 2668 00, SWIFT: C0BADEFF850». Сторонами укладно додаток від 12.05.2023 №1 до зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2023№ 23-01-04-SLIT-K0N, в якому сторони дійшли згоди викласти п.10 в новій редакції, а саме “Bank: DEUTSCHE BANK AG, IBAN: DE85505700240115131500, SWIFT: DEUTDEDB505»
Згідно специфікації №11 від 15.03.2024 всі умови та вартість поставки до якої включено маркування, упаковку, вантажно-розвантажувальні роботи.
Позивачем згідно платіжних інструкцій в іноземній валюті №52 від 22.03.2024 р. у сумі 49 826,08 євро та №59 від 25.04.2024 р. у сумі 49 826,07 євро здійсенено оплату.
В графі 70 “Призначення платежу» товариством зазначено: “Electrial Steel SP11DD15.03.2024 Contr.23-01-04-SLIT-KON DD 05.01.2023 ORD 23-01-04-FW-KON-12 IN 23-01-04-FW-KON-12», що відповідає у тому числі поданим номерам та датам документів (договору, додатку до договору, специфікації, ордеру).
Крім того, з цих документів вбачається за яку партію товару, згідно якої специфікації здійснено оплату товару.
Стосовно зазначення іншого рахнку на бланках постачальника, товариством було подано лист підприємства нерезидента щодо рахунків та отримання оплати.
Таким чином, посилання митного органу щодо зауважень оплати є формальними та спростовуються поданими документами.
Також митний орган зазначив, що до митного оформлення надано додаток від 03.01.2024 №7 до зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2023 № 23-01-04-SLIT-KON, в якому сторони дійшли згоди викласти п.2.1 в новій редакції, а саме «Постачання товару здійснюється партіями на умовах EXW/FCA Langenhagen (DE)». Однак, у п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2023 № 23-01-04-SLIT-KON зокрема зазначено, що ціна товару визначається сторонами на момент його поставки відповідно до умов EXW Langenhagen (DE).
Дослідивши зазначені документи, слід зазачити, що, дійсно, умовами договору було передбачено постачання товару на умовах EXW (розділ договору 2. Умови і терміни поставки). Проте додатком №7 від 03.01.2024 до договору №23-01-04-SLIT-KON від 05.01.2023 було внесено зміни до п.2.1 договору щодо умов поставки, де встановлювалось, що постачання товару здійснюється на умовах EXW/FCA.
Згідно специфікації, та всіх поданих докуметів, у тому числі і митної декларації криїни відправника, умови поставки є FCA. Посилання митниці про невнесення учасниками змін до п.3.1 договору є помилковими, оскільки саме розділ 2 договору визначає умови поставки товару, до якого і були внесені зміни, зокрема додатком №7, а розділ 3, до якого належить п.3.1. договору, визначає ціну товару.
Суд зауважує, що умови поставки FCА передбачають, що продавець, виконуючи свої зобов'язання за зовнішньоторговельним контрактом, передає в розпорядження найнятого покупцем перевізника продукцію, забезпечивши експортну процедуру на митниці зі сплатою мита і зборів. До зобов'язань покупця належить приймання продукції та її імпортне митне оформлення. Ціна FCA включає оплату продавцем за товар і всі транспортні витрати від місця продажу до зазначеного покупцем місця, де вантаж вивантажується продавцем.
Згідно специфікації №11 від 15.03.2024 р. в ціну товару включена вартість маркування, упаковку, вантажно-розвантажувальні роботи. До митного органу позивачем подані договори перевезення, транспортного експедирування, заявку та довідку про вартість послуг.
Зауваження митного органу на наявність розбіжностей у сумі, а саме: у копії декларації країни відправлення від 30.04.2024 № MRN 24DE510232611996B3 30.04.2024 міститься посилання на рахунок-проформу - 23-01-04-FW -KON-12, який виставлений на суму 99652.15 Євро, однак вартість партії товару відповідно до наданої копії декларації країни відправлення становить 63 056,25 EUR, спростовано наданими позивачем поясненнями й підтверджуючими документами. Так, загальна вартість товару за специфікацією № 11 від 15.03.2024 року становить 99 652,15 євро та відповідає сумі що визначена в проформі № 23-01-04-FW -KON-12 від 15.03.2025. Вона складається з проформи № 23-01-04-FW -KON-12 від 30.04.2024 на суму 63 056,25 євро та проформи № 23-01-04-FW -KON-12 від 30.04.2024 на суму 36 595,90 євро і була сплачена Позивачем у відповідності до умов специфікації №11, що підтверджено платіжними інструкціями в іноземній валюті №52 від 22.03.2024р. - 49 826,08 евро та №59 від 25.04.2024р. - 49 826,07 евро.
Судом встановлено, що числові та вартісні показники стосовно визначення вартості товару однакові та співпадають в усіх наданих митниці документах, зокрема: order confirmation № 23-01-04-FW-KON-12 від 15.03.2024, proforma -rechnung/invoice E 23-01-04- FW-KON-12 від 15.03.2024р., invoice/rechnung AR202405-4215 від 03.05.2024, платіжних інструкціях в іноземній валюті №52 від 22.03.2024, та № 59 від 25.04.2024.
Враховуючи вищезазначене, первинні документи, які були подані позивачем до митного органу, є такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації.
Під час розгляду справи митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару, враховуючи умови Договору та приписи чинного законодавства.
Щодо визначення суми коригування митної вартості товару, суд зананчає наступне
Згідно оскаржуваного рішення, як пояснює митний орган, за вказаними джерелами інформації, рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення.
Так приймаєчи рішення суд враховує постанову Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №140/804/19, у якому зауважено на тому, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.
Також слід врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що первинні документи, які були подані позивачем до митного органу, є такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а рішення відповідача про коригування митної вартості товару є необгрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно вимог, про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.
Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу фіскальної служби про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою відповідних умов. Таке рішення оформляється у вигляді картки відмови.
Оформлення карток відмови регулюється розділом VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.20212 №631.
Так, відповідно до пунктів 8.1 - 8.2, 8.5 розділу VIII наведеного Порядку, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного ст. 255 МК України для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Картка відмови роздруковується у двох примірниках і підписується посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про відмову, а в разі електронного декларування формується тільки як електронний документ.
Один примірник оформленої картки відмови на паперовому носії невідкладно вручається (надсилається) декларанту під його особистий підпис у другому примірнику.
Картка відмови, оформлена як електронний документ, або електронний примірник картки відмови на паперовому носії надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим КЕП посадової особи митного органу, яка прийняла рішення про відмову. Таким чином, у всіх випадках після прийняття рішення про корегування митної вартості товарів, оформлюється картка відмови.
Тобто, коригування митної вартості слугує підставою для видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Отже, визнання протиправними рішення про корегування митної вартості автоматичне тягне протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації. При цьому підстави для такого висновку є однаковими.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу суму надмірно сплаченого податку на додану вартість - 307 447,30 грн. (Триста сім тисяч чотириста сорок сім грн. 30 копійок) за митною декларацією (ІМ 40 ДЕ №24UA112080003638U3 від 09.05.2024), суд зананчає наступне.
Згідно п. 43.1-43.2 ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Процедура реалізації права на повернення надміру/помилково сплачених коштів до бюджету визначена Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643
Згідно із п. 1 Розділу ІІІ Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Таким чином законодавцем визначений певний порядок повернення надмірно сплачених платежів, і в даному випадку судове рішення не може підміняти процедуру, яка повинна бути додержана.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висноку, що у цій чатині позовних вимог необхідно відмовити.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Розподіл судового збору здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Запорізькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2024/000008/2 від 09.05.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2024/000134 від 09.05.2024, прийняту Запорізькою митницею.
В іншій частині позовної заяви - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІЗ» (вул. Звенигородська, буд. 9, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69093; код ЄДРПОУ 13608660) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (вул.Синенка Сергія, буд.12, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69041; код ЄДРПОУ ВП 44005647) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 7639 грн. 71 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова