30 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/99/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Рахівської міської ради Закарпатської області про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду, -
09 січня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рахівської міської ради Закарпатської області (90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, 34, код ЄДРПОУ 04053878), яким просить суд: "1. Стягнути з Рахівської міської ради ( 90600, м. Рахів, вул. Миру,34, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04053878) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 року по справі № 260/8242/23 про поновлення на роботі за період з 28.06.2024 року по 08.01.2025 року у розмірі 181895,40 (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять гривень 40 коп.). 2. Стягнути з Рахівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, позивача поновлено на займаній до звільнення посаді та рішення в цій частині підлягало до негайного виконання. Разом з тим, станом на момент звернення до суду із даним позовом, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, відповідачем не виконано, що має наслідком застосування до відповідача передбаченої статтею 236 КЗпП України відповідальності у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.
Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі було надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 13 січня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 22).
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Також такий відзив відсутній і на час ухвалення рішення суду.
Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не поданий, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Як вбачається із КП "Діловодство спеціалізованого суду", рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі № 260/8242/23 визнано протиправним та скасовано рішення 36 сесії VІІІ скликання Рахівської міської ради №556 від 25.08.2023 року "Про звільнення з посади старости села Костилівка Рахівської міської ради"; визнано протиправним та скасовано розпорядження в.п. міського голови, секретаря ради та виконкому Молнара Є. №170-к від 25.08.2023 року про звільнення з посади старости села Костилівка ОСОБА_1 з 25.08.2023 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді старости села Костилівка Рахівської міської ради з 26.08.2023 року; стягнути із Рахівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 124317,00 грн.
При цьому, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старости села Костилівка Рахівської міської ради та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 28134,90 грн звернуто до негайного виконання.
19 січня 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 260/8242/23 (в порядку негайного виконання), за яким боржника Рахівську міську раду зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Рахівської міської із 26 серпня 2023 року.
23 січня 2024 року виконавчий лист в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старости села Костилівка із 26 серпня 2023 року пред'явлено до примусового виконання до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерство юстиції (а.с. 6).
25 січня 2024 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Закарпатській області Гаринець О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 73969309 з примусового виконання виконавчого листа № 260/8242/23 виданого 19 січня 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді старости села Костилівка із 26 серпня 2023 року (а.с. 7).
Як вбачається із КП "Діловодство спеціалізованого суду", рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 260/4200/24 було стягнуто із Рахівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, в період з 06 січня 2024 року по 27 червня 2024 року, у розмірі 162266,40 грн, з утриманням податків та інших обов'язкових платежів до бюджету.
Разом з тим, як стверджує позивач, станом на дату звернення до суду із даною позовною заявою ОСОБА_1 не поновлено на посаді старости села Костилівка, тобто, має місце невиконання судового рішення відповідачем, починаючи з 27 червня 2024 року.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із затримкою виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі № 260/8242/23 в частині поновлення позивача на роботі, допущеного до негайного виконання.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Стаття 14 КАС України визначає, що рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з статтею 370 частиною 1 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 371 частини 1КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.
Статтею 372 частиною 2КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Питання компенсаційних виплат, пов'язаних з поновленням на роботі, врегульовано статтями 235, 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Згідно із статтею 235 частинами 1, 2 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 235 частини 7 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Отже, законодавство передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення і цей обов'язок полягає в тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення оскаржуватися.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Отже, після ухвалення Закарпатським окружним адміністративним судом відповідного рішення, відповідач мав поновити ОСОБА_1 на посаді.
Ураховуючи те, що приписи статті 236 КЗпП України не ставлять в залежність виплату середнього заробітку від поважності причин не виконання відповідного рішення про поновлення на посаді, суд відхиляє доводи відповідача на відсутність умислу не виконання рішення, як підставу для відмови у виплаті, яка передбачена вимогами статті 236 КЗпП України.
Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Вказана правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.02.2018 року у справі № 807/2713/13-а, від 27.06.2019 року у справі № 821/1678/16, від 31.07.2019 року у справі № 813/593/17, від 25.09.2019 року у справі № 813/4668/16, від 27.11.2019 року у справі № 802/1183/16-а, від 19.12.2019 року у справі № 2а-7683/12/1370, від 05.02.2020 року у справі № 815/1676/18, від 05.03.2020 року у справі № 280/360/19, від 26.11.2020 року у справі № 500/2501/19, від 19.04.2021 року у справі № 826/11861/17, від 24.06.2021 року у справі № 640/15058/19, від 20.07.2021 року у справі № 826/3465/18, від 23.03.2023 року у справі № 420/8539/21.
Так, судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі № 260/8242/23 Рахівську міську раду, зокрема, зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді старости села Костилівка Рахівської міської ради з 26 серпня 2023 року.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 260/4200/24 було стягнуто із Рахівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, в період з 06 січня 2024 року по 27 червня 2024 року, у розмірі 162266,40 грн, з утриманням податків та інших обов'язкових платежів до бюджету.
На виконання рішення суду по справі № 260/8242/23 з 28 червня 2024 року по 08 січня 2025 року (в межах заявлених позовних вимог) Рахівською міською радою наказ/розпорядження про поновлення позивача на роботі не видано, позивача на посаді не поновлено.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що невиконання відповідачем судового рішення про поновлення позивача на роботі зумовлює право останнього на отримання середнього заробітку за час затримки виконання в силу приписів статті 236 КЗпП України.
Згідно із пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Пунктом 3 абзацами 1, 3 Порядку № 100 врегульовано, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Згідно із пунктом 4 абзацом 18 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 абзац 1 Порядку № 100).
З комплексного аналізу вказаних норм вбачається, що згідно з чинним законодавством нарахування середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу проводиться шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців робочі дні на число робочих днів за цей період.
При цьому судом враховано, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації, який неодноразово продовжувався і триває станом на сьогодні.
Згідно із статтею 1 частинами 2, 3 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", від 15.03.2022 року № 2136-IX, який набрав чинності 24.03.2022 року, на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України (частина 2). У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом (частина 3).
Відповідно до статті 6 частини 6 вказаного Закону, у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п'ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.
Відповідно до статті 78 частини 4 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено Закарпатським окружним адміністративним судом в рішенні від 05 січня 2024 року, що ухвалене у справі № 260/8242/23, середньоденна заробітна плата позивача складає 1308,60 грн, вказане також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про середню заробітну плату позивача (а.с. 18).
Період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 28 червня 2024 року по 08 січня 2025 року (включно) становить 139 робочих днів, з урахуванням статті 6 частини 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 28 червня 2024 року по 08 січня 2025 року (включно) складає 181895,40 грн (139 дні * 1308,60 грн).
При цьому, оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Згідно із статтею 171 пунктом 171.1 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Отже, Рахівська міська рада зобов'язана виплатити позивачеві середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 28 червня 2024 року по 08 січня 2025 року (включно) у розмірі 181895,40 грн, утримавши при виплаті передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі до бюджету.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рахівської міської ради Закарпатської області (90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, 34, код ЄДРПОУ 04053878) про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду - задовольнити.
Стягнути із Рахівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, в період з 28 червня 2024 року по 08 січня 2025 року, у розмірі 181895,40 грн. (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять гривень 40 копійок), з утриманням податків та інших обов'язкових платежів до бюджету.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко