30 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/8848/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 через представника - адвоката Поковбу Василя Васильовича, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд: 1. Визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по зниженню з 08 липня 2021 року відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці №33/27-839 від 29 червня 2021 року, виданій Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області», під час виконання судового рішення у справі №260/7889/21 від 08 липня 2021 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 08 липня 2021 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці №33/27-839 від 29 червня 2021 року, виданій Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. 2. Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області по обмеженню у виплаті пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлені для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.2 Закону України 3668, яку до нього застосувало Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області та зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 без обмежень, як це визначено перехідними положеннями вищевказаного Закону.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Вказує, що згідно таблиці про перерахунок пенсії по пенсійній справі йому була встановлена пенсія у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначає, що, виконуючи рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 року у справі №260/7889/21, відповідач здійснив з 08.07.2021 року перерахунок його пенсії та протиправно повторно обмежив її розмір до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення протиправними, оскільки при перерахунку пенсії мають застосовуватися норми Закону № 2262-ХІІ, що визначають її розмір у відсотках відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент призначення пенсії, а процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом та механізмом проведення. Позивач також вважає протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру його пенсії та фактичну її виплату лише в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а не у повному обсязі, оскільки, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, стаття 43 Закону №2262-ХІІ фактично не містить норми про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що позивачу було здійснено перерахунок пенсії в розмірі 70% від основного розміру грошового забезпечення, оскільки станом на час здійснення такого перерахунку діє норма, згідно якої, пенсії призначаються згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі саме 70% від основного розміру грошового забезпечення. Також зазначив, про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон №2262-XII) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років з 02 жовтня 2010 року, яка була обчислена під час призначення у розмірі 80% від грошового забезпечення.
01 липня 2011 року позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення.
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 та на підставі довідки від 21.03.2018 року №703002035 з 01.01.2016 відповідачем було здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року у справі №260/481/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років виходячи з розрахунку 83% відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2016 року з урахуванням проведених виплат.
У подальшому, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 року у справі №260/7889/21 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 08.07.2021 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №33/27-839 від 29.06.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» про розмір грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ» та положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988, а також здійснити виплату перерахованої пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду від 21.03.2022 року у справі №260/7889/21 ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 08.07.2021 року, виходячи із розміру 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» №33/27-839 від 29.06.2021 року, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, виконуючи рішення суду від 21.03.2022 року у справі №260/7889/21 ГУ ПФУ в Закарпатській області
ГУ ПФУ в Закарпатській області, на виконання вказаного судового рішення, було здійснено перерахунок пенсії позивача та її розмір після перерахунку з 08.07.2021 року склав 21217,91 грн., а до виплати 19340,00 грн. Тобто, обмежено її розмір величиною в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 13 Закону регламентовано порядок визначення розміру пенсії за вислугу років. Так, відповідно до п.а) ч.1 зазначеної статті (в редакції, чинній на момент набуття позивачем права на пенсію), пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 року у справі №260/7889/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та здійснює виплату пенсії, виходячи із розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» №33/27-839 від 29.06.2021 року, що підтверджується матеріалами справи.
Суд не погоджується із такими діями відповідача, з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
На думку суду, при здійсненні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 року у справі №260/7889/21 відповідач не мав правових підстав для зменшення з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення розміру пенсії позивача, оскільки Законом №2262-XII не передбачено права територіального органу Пенсійного фонду при здійсненні перерахунку раніше (тобто, до набрання чинності змін до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, внесених Законом №1166-VII) призначених пенсій застосовувати максимальний розмір пенсії у відсотковому значенні (70%) за чинною редакцією Закону №2262-ХІІ.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач уже зменшував розмір пенсії позивача до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2016. Проте, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року у справі №260/481/21 такі дії відповідача були визнані протиправними та було зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2016, у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, з метою належного та ефективного захисту прав позивача суд у даній справі дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 08.07.2021 та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) позивачу пенсії з 08.07.2021 у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, як того просить позивач у позовній заяві.
Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII частину сьому статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
При цьому, Конституційний Суд України вказане рішення обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Приписами частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ є відсутньою частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, починаючи із 2017 року, стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містила норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача упродовж спірного періоду були відсутніми.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення із застосуванням обмеження максимальним розміром при здійсненні її перерахунку з 08 липня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 08 липня 2021 року у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1937,92 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень 92 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич