про залишення позовної заяви без руху
30 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/1828/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення в довідці від 10.10.2024 №XЗ57531 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 рік, на виконання рішення Житомирський окружний адміністративний суд від 07.10.2024 у справі №240/15802/24, розміру надбавки за особливості проходження служби та премії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №240/15802/24, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсі за відповідною посадою (посадами), з якої позивача було звільнено, з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023 рік.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, позивач в позовній заяві має чітко визначити її прохальну частину.
Всупереч зазначеним вимогам представником не обґрунтував свої позовні вимоги. Викладення позивачем обґрунтувань позовних вимог є незрозумілим щодо суті спірних відносин, що виникли між сторонами та судового порядку їх розгляду.
Суд зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №240/15802/24 адміністративний позов задоволено, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного Центр Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2023 року пенсії ОСОБА_2 .
Рішення набрало законної сили 07 листопада 2024 року.
На виконання зазначеного рішення суду, відповідач видав довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 (№ХЗ57531 від 10.10.2024).
Не погоджуючись з даними, що містяться у вказаній довідці, зокрема із зазначеним розміром відсоткової надбавки за особливості проходження служби та відсоткового розміру премії, позивач звернувся з новим позовом до суду.
Водночас, невиконання чи неналежне виконання раніше прийнятого судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Отже, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні судового рішення у справі №240/15802/24 (зазначення невірних сум складових довідки) порушені його права, свободи чи інтереси, він може звернутись до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (у порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно з ст. 378 КАС України.
Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження щодо повторного розгляду питань, щодо яких вже прийнято судове рішення. Вказаний правовий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 27.07.2022 у справі №686/2636/17, від 20.10.2022 у справі №580/2491/21, від 21.12.2022 у справі № 620/4090/22.
З огляду на зазначене позивачу необхідно доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких він ґрунтує свої вимоги до відповідача із зазначенням правової підстави даного позову саме як нового спору, що виник між сторонами (а не продовження попереднього), його нормативного та фактичного обґрунтування із зазначення суті порушеного права та чіткого і зрозумілого формування змісту позовних вимог, як способу захисту порушеного права, допущеного відповідачем при обрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення в оновленій довідці станом на 01.01.2023.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- нового (уточненого) адміністративний позов із викладенням обставин, шляхом врахування особливостей судового контролю у вирішеній справі (ст.287, 382, 383 КАС України) з урахуванням вимог статті 167 КАС України, окреслення зв'язку сформованих вимог з резолютивною частиною рішення у вирішеній справі №240/15802/24 та надання обґрунтування з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем у контексті критеріїв частини 2 статті 2 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова