29 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/22/19
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 02.04.2020 позов було задоволено, зокрема, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити з 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 та її неповнолітній дитині ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
На виконання вказаного рішення судом виготовлено виконавчі листи, які 09.09.2020 направлено на адресу позивача.
09.01.2025 позивач звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконання рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у п'ятиденний строк звіт про його виконання. В обґрунтування заяви вказано, що рішення суду від 02.04.2020 не виконується належним чином.
Ухвалою суду від 20.01.2025 призначено судове засідання щодо розгляду поданої заяви.
Відповідно до ухвали суду від 28.01.2025 у зв"язку з неявкою сторін в судове засідання, суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що звертаючись із заявою про встановлення судового контролю на виконання рішення суду позивачем не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз положень статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Водночас, позивачкою у поданій заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не наведено аргументів щодо необхідності вжиття, на даний час, таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю та не надано відповідних доказів наявності об'єктивних обставин, які свідчать про ухилення відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Окрім цього, при поданні вказаної заяви позивачем не надано жодних доказів не виконання або неповного виконання Управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області рішення суду та відповідних розрахунків про обсяг нарахованої/не нарахованої та виплаченої/не виплаченої/не доплаченої щомісячної грошової допомоги.
Суд зауважує, що наявність лише самого твердження особи, що "за судовим рішенням виплаті підлягають пенсійні виплати, у виді додаткової пенсії як непрацюючому та проживаючому на території радіоактивного забруднення пенсіонеру", не свідчить про зазначення заявником підстави для звернення із заявою до суду та не відображає зміст порушеного права, яке має бути встановлене судом при розгляді звіту суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 02.04.2020 у справі №240/22/19 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.Г. Попова