про відмову у відкритті провадження у справі
30 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/1796/25
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхов С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити заборгованість надбавки до пенсії в сумі 426964,36 грн як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території безумовного (обов'язкового) відселення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам, встановленим Державним бюджетом на відповідний рік з 17.07.2018 року по 30.04.2021 року у повному обсязі;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити доплату надбавки до пенсії в розмірі 135026,30 грн як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території безумовного (обов'язкового) відселення, у розмірі визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам, встановленим Державним бюджетом на відповідний рік з 01.05.2021 року по 30.06.2022 року без заміни значень слів у виплатах.
Відповідно до положень ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року по справі № 240/9674/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території безумовного (обов"язкового) відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Вказане судове рішення набрало законної сили.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, відповідач зобов'язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов'язань.
Однак, на переконання позивача, рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 240/9674/20 виконано не в повному обсязі.
Тобто, предметом даного спору є правовідносини між сторонами щодо порядку виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 240/9674/20, а не новий публічно-правовий спір, який виник між сторонами.
Як вже зазначалося, ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому доплату до пенсії, передбачену ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у повному обсязі, визначеному судовим рішенням по справі № 240/9674/20.
При цьому суд вважає неможливим зобов'язання суб'єкта владних повноважень виконати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, а також за ст. ст. 382, 383 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області нового спору, наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.В. Черноліхов