15 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/21242/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
з участю секретаря судового засідання Федорчук Д.В.,
представника позивача Жмуцького М.В., представника відповідача Миршавка К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 Наказу № 2065 від 17 жовтня 2024 року "Про результати проведення службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани;
- визнати протиправним та скасувати пункт 5 Наказу №2065 від 17 жовтня 2024 року "Про результати проведення службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у розмірі 19924,16 грн. за майно позаштатної служби бойової підготовки військової частини НОМЕР_1 , 122266,24 грн. за майно служби зв'язку та кібербезпеки військової частини НОМЕР_1 , 126573,55 грн. (сто за майно служби інженерно-інфраструктурного забезпечення тилу логістики військової частини НОМЕР_1 , 122130,44 грн. за майно медичної служби військової частини НОМЕР_1 , 41626,10 грн. за майно продовольчої служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 , 5604,97 грн. за майно служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ військової частини НОМЕР_1 , 835040,15 грн. за майно речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 та 424,71 грн. за майно групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати пункт 6 Наказу №2065 від 17 жовтня 2024 року "Про результати службового розслідування" в частині проведення відрахування суми завданої шкоди щомісяця із грошового забезпечення військовослужбовця військової служби за контрактом сержанта з матеріального забезпечення 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_1 у розмірі 20% до повного погашення.
В обґрунтування позову зазначає, що матеріали службового розслідування не містять інформації щодо причинного зв'язку між діями позивача та відсутністю майна; відсутні всі умови, які необхідні для притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності; в матеріалах службового розслідування неодноразово згадується, що позивач доповідав в усній формі керівництву про наявність нестачі майна, про що зазначають відповідні особи, а саме майор ОСОБА_2 , майор ОСОБА_3 , капітан ОСОБА_4 ; вина позивача відсутня, оскільки він вживав заходів та повідомляв керівництво, а останнє ніяк на це не реагувало та не вживало відповідних заходів; позивач не може відповідати за майно відповідно до Статуту, всі дії він виконує по команді старших командирів; враховуючи, що матеріалами службового розслідування належним чином не встановлено вину Позивача у завданні шкоди державі, втраті відповідного майна, а також щодо порушення ним Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного статуту ЗСУ, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «суворої догани» є безпідставним та протиправним, порушує права Позивача як військовослужбовця.
Ухвалою від 11.11.2024 (а.с.150-151) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.154-172), в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог, вказуючи, що під час прийому та передачі справ та посади сержанта з матеріального забезпечення 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону головного сержанта ОСОБА_1 25 вересня 2024 року встановлена нестача майна на суму 1273550,32 грн; позивач у своєму поясненні під час службового розслідування стверджує, що нестача описана в акті прийому передачі посади №19375 від 30.09.2024 року виникла не лише по його вині, чим фактично визнає свою провину у безконтрольності за рухом майна у підрозділі; позивач знав про нестачі майна в підрозділі, стверджує, що основна частина втраченого майна виникла внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, однак підтверджуючих документів надати не зміг, що свідчить про безконтрольність за обліком, наявності та зберіганням військового майна, що було закріплено за головним сержантом ОСОБА_1 ; також позивач зазначив, що з актом прийому передачі посади згідний та зауваження відсутні; відповідними накладними та актами інвентаризацій (обліку та наявності) майна підтверджується отримання позивачем майна відповідних служб військової частини НОМЕР_1 і наявність цього майна станом на грудень 2023 року; як під час проведення службового розслідування так і після його завершення позивач не звертався до командування військової частини НОМЕР_1 з незгодою щодо результатів службового розслідування, претензій, заяв чи клопотань не висловлював, чим фактично визнав провину; щодо хибного твердження Позивача з приводу відсутності інформації щодо причинного зв'язку між діями Позивача та відсутністю майна, то фактична відсутність майна під час прийому передачі посади наголошує на безвідповідальному ставленні до своїх функціональних обов'язків, що як наслідок призвело до втрати майна закріпленого за Позивачем; відповідно до статті 6 Закону №160- IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в раз виявлення нестачі військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети; висновком службового розслідування було встановлено, що втрата військового майна сталась внаслідок протиправної поведінки сержанта з матеріального забезпечення навчальної роти навчального батальйону ОСОБА_1 , яка полягає у невиконанні чи неналежному виконанні ним обов'язків військової служби та посадових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою сержанта з матеріального забезпечення навчальної роти навчального батальйону ОСОБА_1 і завданою матеріальною шкодою полягає у нездійсненні належного контролю та неналежному зберіганні ввіреного йому військового майна військової частини НОМЕР_1 ; діяння головного сержанта ОСОБА_1 є такими, що вчинені з непрямим умислом; знаючи та усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, сержант можливо не бажав але свідомо допустив настання шкоди (нестачі військового майна); Позивач проходив службу на посаді сержанта з матеріального забезпечення 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону в період з 23.12.2022 по 24.10.2024, що є цілком достатнім та протяжним періодом за який Позивач зобов'язаний був знати та вміло застосовувати обов'язки визначені йому Статутом Збройних Сил України; Позивач під час проведення службового розслідування не надав жодного підтверджуючого документу, що свідчив про роздачу майна в індивідуальне користування, а отже відповідає за отримане їм майно безпосередньо; Під час проведення службового розслідування було встановлено та доведено вину Позивача у втраті військового майна, що за ним закріплено, а отже притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу командира військової частини є законним.
Позивач подав відповідь на відзив (а.с.181-187), в якому зазначає, що Доводи Відповідача - неспроможні, необґрунтовані; за змістом функціональних обов'язків та перебування Позивача на посаді сержанта із матеріального забезпечення роти, які встановлені статтею 121 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, останній не може відповідати за майно; акт проведення інвентаризації майна не підтверджує отримання майна Позивачем та не підтверджує, що Позивач матеріально-відповідальна особа; Акт інвентаризації майна є офіційним документом, який підтверджує фактичний стан майна на певну дату; відсутність зауважень та неподання письмових рапортів, незгоди, претензій до акту службового розслідування не може свідчити про нібито фактичне визнання Позивачем вини; службовим розслідуванням не встановлено причинного зв'язку між діями Позивача та відсутністю майна; відсутні всі умови, передбачені частиною 2 статті 3 Закону України №160-ІХ, які необхідні для притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності; матеріалами службового розслідування встановлено вину керівництва Позивача, однак останнє до матеріальної та дисциплінарної відповідальності не притягнуто, що свідчить про очевидну несправедливість та не співмірність покладення всього тягаря відповідальності на Позивача.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (а.с.200-206), в яких вказує, що у відповідь на відзив Позивач фактично переписав позовну заяву не надавши жодного аргументу, що міг би спростувати твердження викладені у відзиві на позовну заяву. Щодо відсутності причинного зв'язку між діями Позивача та відсутністю майна, а також відсутності умов для притягнення до матеріальної відповідальності відповідач зазначає, що Позивач фактично цитує Порядок №608, однак ніяким чином не спростовує відсутність зв'язку хоча матеріали розслідування містять вичерпний перелік документів, що підтверджують отримання та зберігання майна (що засвідчено особистим підписом Позивача) у зоні відповідальності Позивача та в межах обов'язків визначених статтями 121, 122 Статуту Внутрішньої служби ЗСУ.
Ухвалою від 02.12.2024 (а.с.197-198) було вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення Наказу №2065 від 17 жовтня 2024 року “Про результати службового розслідування» в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 .
Відповідачем була надана справа № 11 том 204 з матеріалами службового розслідування (далі - Матеріали) на виконання ухвали суду про витребування у матеріалів службового розслідування, на підставі яких було видано спірний наказ, (а.с.196, 214-215).
В судовому засіданні:
- представник позивача просив позов задовольнити з підстав, викладених в позові та у відповіді на відзив, зазначивши, що матеріалами службового розслідування не підтверджена вина позивача у нестачі майна;
- представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що позивач належним чином не виконував свої службові обов'язки визначені статутом Внутрішньої служби Збройних Сил України, чим завдав державі збитків, що спричинило створення нестачі; під час проходження військової служби, проведення службового розслідування вводив командування військової частини НОМЕР_1 в оману з метою уникнення притягнення до відповідальності; під час проведення службового розслідування не надав жодного документу, що підтверджував твердження Позивача щодо перебування майна, що закріплено за ним.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
17.10.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ "Про результати службового розслідування" (а.с.134-143), в якому, крім іншого, зазначено:
"1. За порушення військової дисципліни та обов'язків військової служби, а саме статей 11, 12, 14, 16, 122 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 року №548-XIV, статей 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України від 24 березня 1999 року №551-XIV, що визначають обсяг виконання завдань доручених йому за посадою, внаслідок особистої недисциплінованості та недбалого ставлення до обов'язків військової служби, що призвело до втрати військового майна, військовослужбовцю військової служби за контрактом, сержанту з матеріального забезпечення 1 навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , головному сержанту ОСОБА_1 , оголосити сувору догану.
...
5. За нестачу військового майна, згідно статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» військовослужбовця військової служби за контрактом сержанта з матеріального забезпечення 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_1 притягнути до повної матеріальної відповідальності у розмірі 19924,16 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять чотири гривні шістнадцять копійок) за майно позаштатної служби бойової підготовки військової частини НОМЕР_1 , 122266,24 грн. (сто двадцять дві тисячі двісті шістдесят шість гривень двадцять чотири копійки) за майно служби зв'язку та кібербезпеки військової частини НОМЕР_1 , 126573,55 грн. (сто двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят п'ять копійок) за майно служби інженерно-інфраструктурного забезпечення тилу логістики військової частини НОМЕР_1 , 122130,44 грн. (сто двадцять дві тисячі сто тридцять гривень сорок чотири копійки) за майно медичної служби військової частини НОМЕР_1 , 41626,10 грн. (сорок одну тисячу шістсот двадцять шість гривень десять копійок) за майно продовольчої служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 , 5604,97 грн. (п'ять тисяч шістсот чотири гривні дев'яносто сім копійок) за майно служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ військової частини НОМЕР_1 , 835040,15 грн. (вісімсот тридцять п'ять тисяч сорок гривень п'ятнадцять копійок) за майно речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 та 424,71 грн. (чотириста двадцять чотири гривні сімдесят одна копійка) за майно групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_1 .
...
6. Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 :
проводити відрахування суми завданої шкоди щомісяця із грошового забезпечення військовослужбовця військової служби за контрактом сержанта з матеріального забезпечення 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_1 у розмірі 20% (двадцять відсотків) до повного погашення;
занести зазначені суми завданих збитків та втрачені матеріальні цінності згідно п. 5 даного наказу до книги обліку нестач, грошових стягнень та нарахувань військової частини НОМЕР_1 ;
зняти втрачене майно з основного обліку та віднести на позабалансовий рахунок "073"."
З наказом позивач був ознайомлений, при цьому ніяких заяв та клопотань не мав (а.с.143).
Позивач, вважаючи протиправним вказаний наказ в частині притягнення його до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, звернувся до суд з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
В ст. 77 КАС України зазначено:
"1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі."
Спірні правовідносини регулюються Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - ДС ЗСУ), Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - СВС ЗСУ), Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608), Законом України від 03.10.2019 № 160-IX "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі - Закон № 160-IX).
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується учасниками справи позивач в період з 23.12.2022 по 24.10.2024 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді сержанта з матеріального забезпечення 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону (а.с.64 зворот, а.с.133).
В ДС ЗСУ зазначено:
"1. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
2. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
...
4. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;"
У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (ст. 45 ДС ЗСУ).
Відповідно до ст. 121 СВС ЗСУ, сержант із матеріального забезпечення роти в мирний і воєнний час відповідає за облік та правильне зберігання майна роти, ведення ротного (корабельного) господарства.
Статтею 122 СВС ЗСУ передбачено, що сержант із матеріального забезпечення роти, крім іншого, зобов'язаний:
забезпечувати всіма необхідними матеріальними засобами заняття з бойової підготовки в роті;
своєчасно одержувати і оглядати матеріальні засоби, що надходять до роти, стежити за їх наявністю, правильним зберіганням і експлуатацією, своєчасно передавати їх у ремонт;
негайно доповідати командирові роти та головному сержантові роти про виявлені випадки нестачі, втрати матеріальних засобів;
стежити за наявністю майна роти, щомісячно проводити звірку обліку військового майна роти з обліком служб військової частини та вести облік і звітність;
забезпечувати поповнення матеріальних засобів відповідно до вказівок командира роти, головного старшини роти та заявок головних сержантів взводів.
Враховуючи посаду позивача (сержант із матеріального забезпечення роти) та вказані обов'язки сержант із матеріального забезпечення роти, визначені Статутом Внутрішньої служби ЗСУ, позивач за посадою був матеріально відповідальною особою щодо матеріальних засобів роти, як були ним отримані.
При прийнятті у вересні 2024 року старшим сержантом ОСОБА_5 від позивача справи та посади сержанта з матеріального забезпечення 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_5 та комісією була виявлена нестача 117 найменувань майна, що підтверджується рапортом ОСОБА_5 (а.с.41-42) та актом прийому передачі справ та посади № 19375 з додатками (а.с.42 зворот- 54).
Суд звертає увагу, що вказаний акт прийому передачі справ та посади № 19375 з додатками підписаний позивачем без зауважень.
В судовому засіданні позивач не заперечував, що майно, яке відображене в акті прийому передачі справ та посади № 19375 з додатками як нестача, ним отримувлось під час перебування на посаді сержанта з матеріального забезпечення 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 .
На виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2024 (а.с.60) про проведення службового розслідування по факту нестачі майна 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону, було проведено службове розслідування та складено акт службового розслідування.
Відповідно до п. 5 розділу V Порядку № 608, акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування (п. 6 розділу V Порядку № 608).
ОСОБА_1 після ознайомлення 14.10.2024 з актом службового розслідування (а.с.14-39) не було, як то передбачено п. 5 розділу V Порядку № 608, висловлено незгоди з результатами службового розслідування, що ним не заперечується.
Слід зауважити, що отримання ОСОБА_1 майна, відображеного в акті службового розслідування як нестача на суму 1273550,32 грн, і його вартість позивачем не заперечується і підтверджується наявними у справі № 11 том 204 військової частини НОМЕР_1 матеріалами службового розслідування (далі - Матеріали):
- відомостями за липень 2023 року наявності майна служби БП НОМЕР_2 навчальної роти (арк. 100 Матеріалів), служби зв'язку НОМЕР_2 навчальної роти (арк.101 Матеріалів), майна групи безпеки військової служби НОМЕР_2 навчальної роти (арк.102 Матеріалів), майна служби озброєння...(інженерне майно) НОМЕР_2 навчальної роти (арк.103 Матеріалів), майна продовольчої служби НОМЕР_2 навчальної роти (арк.104 Матеріалів), майна служби (РХБз) 1 навчальної роти (арк.105 Матеріалів), майна речової служби 1 навчальної роти (арк.106,107 Матеріалів), майна служби інфраструктурного забезпечення 1 навчальної роти (арк.108,110 Матеріалів), майна медичної служби 1 навчальної роти (арк.109 Матеріалів), в яких сержант з матеріального забезпечення ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що пойменоване у цих відомостях майно надійшло під його звітність, оприбутковано та в наявності;
- книгами обліку наявності та руху військового майна (Додаток13) 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 (арк.115-142 Матеріалів), відповідно до яких та пояснень ОСОБА_1 від 01.10.2024 (арк.80 Матеріалів), звірок обліку військового майна роти з обліком служб військової частини він не проводив, що позивачем не заперечує;
- накладними № 364 від 15.12.2023 (арк.164 Матеріалів), №9 від 11.01.2024 (арк.171 Матеріалів), № 26 від 15.01.2024 (арк.201 Матеріалів), № 61 від 22.01.2024 (арк.202 Матеріалів), , № 174 від 02.03.2024 (арк.203 Матеріалів), № 97 від 20.03.2024 (арк.177 Матеріалів), № 120, № 24РХБз від 10.04.2020 (арк.178,179 Матеріалів), № 246/а від 29.04.2024 (арк.165 Матеріалів) № 181 від 16.05.2024 (арк.143 Матеріалів), № 174 від 10.06.2024 (арк.180 Матеріалів), № 351 від 03.07.2024 (арк.204 Матеріалів) про прийняття ОСОБА_1 майна, яки ним підписані;
- актами за грудень 2023 року інвентаризації майна відповідних служб військової частини НОМЕР_1 № 12853 (арк.144-146 Матеріалів), № 13076 (арк.150-153 Матеріалів), № 13014 (арк.157-163 Матеріалів), № 12850 (арк.168-170 Матеріалів), № 12962 (арк.173-176 Матеріалів), № 13028 (арк.182-185 Матеріалів), № 13087 (арк.188-198 Матеріалів);
- інвентаризаційним описами необоротних активів за грудень 2023 року (арк.143, 151-153, 159-161, 162-163, 169-170, 174-176, 183-185, 190-198, 209-210 Матеріалів), які підписані ОСОБА_1 як матеріально відповідальною особою;
- відомостями щодо визначення залишкової вартості майна станом на 25.09.2024 (арк.154-156, 166-167, 172, 181, 186-187, 205-207, 211 Матеріалів).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , показав, що обіймає посаду командира 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону з липня 2023 року; при прийомі ним посади нестачі майна роти не було виявлено, що підтверджується актом прийому ним посади від 25.07.2023 (арк.97-113 Матеріалів), після прийняття посади сержант ОСОБА_1 доповідав йому, що звірки майна з відповідними службами проведено розбіжностей немає; як виявилось під час прийому передачі посади сержанта з матеріального забезпечення роти винекла нестача майна роти; відповідно до книг обліку наявності та руху військового майна (Додаток13) звірки по службам проводились несвоєчасно.
Слід зазначити, що ОСОБА_4 під час службового розслідування давав пояснення (арк.81-82 Матеріалів), аналогічні вказаним показам.
Відповідно до зазначених доказів, з врахуванням рапорту ОСОБА_5 (а.с.41-42) та акту прийому передачі справ та посади № 19375 з додатками (а.с.42 зворот-54), судом встановлено, що в період з грудня 2023 року по вересень 2024 року утворилась нестача майна на суму 1273550,32 грн, яке було отримано матеріально відповідальною особою сержантом з матеріального забезпечення 1 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону головним сержантом ОСОБА_1 внаслідок того, що він в порушення ст. 4 ДС ЗСУ, яка зобов'язує його додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, не виконував належним чином вимоги ст. 122 СВС ЗСУ, а саме не стежив за наявністю матеріальні засоби, що надходять до роти, за їх правильним зберіганням і експлуатацією, не виявляв випадки нестачі, втрати матеріальних засобів; щомісячно не проводив звірку обліку військового майна роти з обліком служб військової частини та не вів облік і звітність.
При цьому суд звертає увагу, що позивач пояснив, що ним видавалось іншим військовослужбовцям за наказом командування ввірене йому майно, але документи про таку видачі ним наскладались, та не зміг пояснити суду куди вибуло майно, нестачу якого виявлено, яке само, кому воно було видано та якими відповідними документами це підтверджується.
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (п. 1 розділу VІ Порядку № 608).
45. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (ст. 45 ДС ЗСУ).
Статтею 86 ДС ЗСУ визначено - якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Як було зазначено вище, судом встановлено, а матеріалами службового розслідування підтверджено невиконання позивачем ст. 4 ДС ЗСУ та вимоги статей 121, 122 СВС ЗСУ, тобто доведена вина у порушенні військової дисципліни, а тому спірним наказом командира військової частини НОМЕР_1 його було правомірно, у відповідності до статей 45, 55, 83, 86 ДС ЗСУ, притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності (п.4 ч.1 ст.1 Закону № 160-IX).
В ст. 3 Закону № 160-IX зазначено:
1. Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
2. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
3. Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України."
Пунктом 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 160-IX, встановлено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети.
Частиною 7 ст. 8 Закону № 160-IX передбачено, якщо вину особи доведено, командир (начальник) видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Обставини, що виключають матеріальну відповідальність відповідно до ст. 9 Закону № 160-IX в суді не встановлено.
Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що внаслідок невиконання позивачем обов'язків військової служби, передбачених ст. 4 ДС ЗСУ, статей 121, 122 СВС ЗСУ утворилась нестача переданого йому майна на суму 1273550,32 грн (завдана шкода військовій частини на вказану суму).
Щодо доводів позивача щодо відсутності його вини в завданні шкоди та відсутності причиннго зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою, то вони вказують на те, що позивач погоджується, що мала місце в його діях протиправна поведінка, а встановлені судом обставини підтверджують вину позивача в утворенні нестачі майна внаслідок такої поведінки та , відповідно, завдані шкода військовій частині протиправними діями (невиконання своїх службових обов'язків) позивача.
Отже, вважає що спірним наказом позивача було правомірно, у відповідності до вимог Закону № 160-IX притягнуто до матеріальної відповідальності.
Таким чином, перевіривши в межах доводів позовної заяви спірне рішення на відповідність приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що воно прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відмовляє в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк
Повне судове рішення складене 29 січня 2025 року