Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 січня 2025 року Справа№200/8176/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство внутрішніх справ України про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, під час навчання, у вищому навчальному закладі у розмірі 873607,58 грн.,-
У листопаді 2024 року Національна академія Національної гвардії України звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з утриманням, під час навчання, у вищому навчальному закладі у розмірі 873607,58 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 навчався в Національній академії Національної гвардії України. Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 08.11.2024 № 25 (по особовому складу), - відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з солдатом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до п. 1 контракту відповідач зобов'язується відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання, або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із цим позовом.
02 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, керуючись статті 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.
Повідомлення про процесуальний документ у адміністративній справі (ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 02 грудня 2024 року) було розміщено на сайті Донецького окружного адміністративного суду.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
25.08.2022 року між відповідачем та Національною Академією Національної гвардії України укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України.
За умовами пункту 1 вказаного контракту, курсант зобов'язується відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання, або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 08.11.2024 № 25 (по особовому складу), - відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з солдатом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період.
12 листопада 2024 року позивачем складено претензію №84/1-815, згідно якої з відповідача вимагається протягом 10 днів з дня отримання цієї претензії, сплатити на користь Національної академії Національної гвардії України заборгованість вартості витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти у сумі 873 607 (вісімсот сімдесят три тисячі шістсот сім) гривень 58 копійок.
Доказів направлення та отримання вказаної претензії позивачем не надано.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі- Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Частиною десятою статті 25 Закону № 2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі Порядок № 964).
Пунктом 3 Порядку № 964 обумовлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:
грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;
оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 964 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
Пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за № 863/14130, далі Порядок № 863/14130) передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку № 863/14130 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.
Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.
Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пунктів 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 Порядку № 863/14130 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Так, з аналізу частини десятої статті 25 Закону № 1934-XII вбачається, що дія цієї норми розповсюджується на дві категорії осіб, тобто, на курсантів, які достроково розривають контракт та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу. При цьому обов'язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту за яким особу звільнено з військової служби.
Таким чином, відповідач несе зобов'язання щодо відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 964 витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Разом із тим, Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.
Аналогічний підхід до правозастосування указаних норм при вирішенні подібних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справах № 340/685/19 30 вересня 2019 року, № 140/721/19 від 10 жовтня 2019 року, № 320/7233/19 від 28 травня 2021 року, № 420/24331/21 від 23 березня 2023 року, № 400/4280/20 від 06 квітня 2023 року, №400/4281/20 від 11 травня 2023 року, № 420/20386/23 від 11 квітня 2024 року .
У такому аспекті суд зауважує, з аналізу положень частини десятої статті 25 Закону №2232-XII та пункту 7 Порядку № 964 слідує, що право на звернення до суду у позивача у цій справі може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.
Зважаючи на нормативне регулювання спірних правовідносин, правильне вирішення спору цієї категорії залежить від того, чи було курсанта ознайомлено із розрахунком витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, здійсненим відповідно до приписів Порядку № 964 та Порядку №419/831/240/605/537/219/534, та запропоновано йому добровільно відшкодувати такі витрати, адже саме з відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані відповідні навчальні заклади, з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
При цьому також доцільно врахувати, що у разі дострокового розірвання контракту з курсантом, саме вищий навчальний заклад (позивач) здійснює розрахунок фактичних витрат за видами забезпечення відповідно до правил пунктів 2.1., 2.3 Порядку №419/831/240/605/537/219/534, про що складає відповідні довідки-розрахунки, а також зазначає суму відшкодування у наказі про звільнення курсанта.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідача ознайомлено з довідками-розрахунками витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі (грошове забезпечення військовослужбовців на суму 700 229,94 грн, предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 38 790,90 грн, продукти харчування на суму 111 550,02 грн, оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв на суму 22 698,79 грн), про що свідчить відповідний підпис у довідках. Водночас, у вказаних довідках - розрахунках витрат не визначено строк, протягом якого відповідач має здійснити добровільне відшкодування витрат.
Тобто, фактично відповідач не був обізнаний про строк, протягом якого він має добровільного сплатити витрати, пов'язані з його утриманням в академії, адже обізнаність відповідача з розрахунком витрат, пов'язаних з його утриманням в академії, не є рівнозначним наданню йому часу на добровільне відшкодування таких витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 400/210/21 (адміністративне провадження №К/990/34552/23).
Суд звертає увагу, що ознайомлення позивача з наведеними довідками-розрахунками, не є достатньою підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення таких витрат.
Згідно із частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
12 листопада 2024 року позивачем складено претензію №84/1-815, згідно якої з відповідача вимагається протягом 10 днів з дня отримання цієї претензії, сплатити на користь Національної академії Національної гвардії України заборгованість вартості витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти у сумі 873 607 (вісімсот сімдесят три тисячі шістсот сім) гривень 58 копійок
Водночас, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт надсилання та отримання відповідачем вказаної претензії.
Супровідний лист, який надано позивачем на підтвердження факту направлення відповідачу претензії, не свідчить про її надіслання та отримання. Вказане дає суду підстави для висновку, що відповідачу не було надано часу на добровільне відшкодування витрат, які є предметом стягнення у цій справі.
Зважаючи на положення частини десятої статті 25 Закону №2232-XII та пункту 7 Порядку № 964, у Національної академії Національної гвардії України були відсутні законні підстави для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення таких витрат.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, під час навчання, у вищому навчальному закладі у розмірі 873607,58 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні позову Національної академії Національної гвардії України (місцезнаходження: майдан Захисників України, буд. 3, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 08610502) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство внутрішніх справ України (місцезнаходження: вул. А.Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, під час навчання, у вищому навчальному закладі у розмірі 873607,58 грн - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв