Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 січня 2025 року Справа№200/8227/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на загальну суму 169329,60 грн,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган, ДПС).
Позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 16.05.2024 року № 0331544-2410-0515-UA14120090000098500, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 7571,00 грн (сім тисяч п'ятсот сімдесят одна гривня 00 коп.); 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 16.05.2024 року № 0331545-2410-0515-UA14120090000098500, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 37352,50 грн (тридцять сім тисяч триста п'ятдесят дві гривні 50 коп.); 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 16.05.2024 року № 0331546-2410-0515-UA14120090000098500, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 41024,10 грн (сорок одна тисяча двадцять чотири гривні 10 коп.); 4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 28.06.2024 року № 0673489-2410-0515-UA14120090000098500, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 7345,00 грн (сім тисяч триста сорок п'ять гривень 00 коп.); 5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 28.06.2024 року № 0673491-2410-0515- UA14120090000098500, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 39799,50 грн (тридцять дев'ять тисяч сімсот дев'яноста дев'ять гривень 50 коп.); 6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 28.06.2024 року № 0673488-2410-0515-UA14120090000098500, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 36237,50 грн (тридцять шість тисяч двісті тридцять сім гривень 50 коп.).
Позовні вимоги мотивовані тим, що починаючи з 1 січня 2023 року, за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Отже позивач вважає, що рішення відповідача прийняті з порушенням закону та перевищенням повноважень, є протиправним і порушують принципи рівності та гарантування прав і законних інтересів суб'єктів господарської діяльності, об'єктивності та неупередженості суб'єкта владних повноважень
29 листопада 2024 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому, крім іншого, зазначив, що відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Рішенням Краматорської міської ради від 08.07.2021 року № 11/VIII-642 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Краматорської територіальної громади» встановлено згідно п. 3.1.3. ставку податку для фізичних та юридичних осіб, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюється в розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування для всіх типів об'єктів нерухомості та всіх видів територіальних зон міста.
На підставі відомостей з Реєстру фізичній особі ОСОБА_1 були сформовані в автоматичному режимі ППР з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 та 2023 роки за об'єкти нежитлової нерухомості (код платежу 18010300), а саме: від 16.05.2024 року № 0331544-2410-0515-UA14120090000098500 у сумі 7571,00 грн за 2023 рік за нежитлове приміщення, загальною площею 226,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; від 16.05.2024 року № 0331545-2410-0515-UA14120090000098500 у сумі 37352,50 грн за 2023 рік нежитлове приміщення, загальною площею 1115,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; від 16.05.2024 року № 0331546-2410-0515-UA14120090000098500 у сумі 41024,10 грн за 2023 рік за нежитлове приміщення, загальною площею 1224,60 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ; від 28.06.2024 року № 0673489-2410-0515-UA14120090000098500 у сумі 7345,00 грн за 2022 рік за нежитлове приміщення, загальною площею 226,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; від 28.06.2024 року № 0673491-2410-0515-UA14120090000098500 у сумі 39799,50 грн за 2023 рік за нежитлове приміщення, загальною площею 1224,60 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ; від 28.06.2024 року № 0673488-2410-0515-UA14120090000098500 у сумі 36237,50 грн за 2022 рік за нежитлове приміщення, загальною площею 1115,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , які були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто до ДПІ за закінченням терміну зберігання 04.10.2024 року.
Відповідачем зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року № 1364 (набрала чинності 25.12.2022 року) визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням із Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. На виконання цієї постанови Мінреінтеграції наказом від 22.12.2022 року № 309 (далі - Перелік) визначено перелік відповідних територій, на яких ведуться активні бойові дії, території можливих бойових дій та тимчасової окупації, і відповідні періоди, протягом яких може бути надано пільгу щодо місцевих податків.
Переліком у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша), території активних бойових дій (частина друга), території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (частина третя), у розділі ІІ затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України.
Відповідно до вищезазначеного Переліку територій, територію Краматорської міської територіальної громади Донецької області віднесено з 24.02.2022 року до території можливих бойових дій.
Отже, фізичні особи не звільняються від нарахування і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нерухомості, які розташовані на території Краматорської міської територіальної громади за 2022 та 2023 роки.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача зазначає, що ГУ ДПС в Донецькій області нараховані податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нежитлову нерухомість за 2022, 2023 рік відповідають нормам ПКУ та податкові повідомлення - рішення сформовані правомірно.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.01.2025 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , громадянка України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 . Відповідно до довідки від 20.06.2022 року № 3010-7501070217 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою з міста Краматорськ до м. Київ з фактичним місцем проживання: АДРЕСА_5 .
Позивач є фізичною особою - підприємцем з 14.02.2000 року, основний вид діяльності за КВЕД: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, інша діяльність: 69.10 діяльність у сфері права.
Відповідно до даних інформаційно - комунікаційної системи ДПС України «Податковий блок» (далі - ІКС ДПС) Реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі - Реєстр) за фізичною особою ОСОБА_1 обліковуються: нежитлове приміщення, загальною площею 1115, кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; житловий будинок, загальною площею 449,7 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_6 (1/2 частка); нежитлове приміщення, загальною площею 226,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення, загальною площею 215,7 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_7 ; комплекс, загальною площею 1224,6 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_4 .
Рішенням Краматорської міської ради від 08.07.2021 року № 11/VIII-642 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Краматорської територіальної громади» встановлено згідно п. 3.1.3. ставку податку для фізичних та юридичних осіб, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюється в розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування для всіх типів об'єктів нерухомості та всіх видів територіальних зон міста.
На підставі відомостей з Реєстру фізичній особі ОСОБА_1 були сформовані в автоматичному режимі ППР з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 та 2023 роки за об'єкти нежитлової нерухомості (код платежу 18010300), а саме: податкове повідомлення-рішення від 16.05.2024 року № 0331544-2410-0515-UA14120090000098500, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за податковий період 2023 рік, у сумі 7571,00 грн (сім тисяч п'ятсот сімдесят одна гривня 00 коп.). Податкове зобов'язання нараховано на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , ставка податку 0,5% за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року; податкове повідомлення-рішення від 16.05.2024 року № 0331545-2410-0515-UA14120090000098500, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за податковий період 2023 рік, у сумі 37352,50 грн (тридцять сім тисяч триста п'ятдесят дві гривні 50 коп.). Податкове зобов'язання нараховано на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , ставка податку 0,5% за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року; податкове повідомлення-рішення від 16.05.2024 року № 0331546-2410-0515-UA14120090000098500, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за податковий період 2023 рік, у сумі 41024,10 грн (сорок одна тисяча двадцять чотири гривні 10 коп.). Податкове зобов'язання нараховано на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_8 , ставка податку 0,5% за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року; податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 року № 0673489-2410-0515-UA14120090000098500, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за податковий період 2022 рік, у сумі 7345,00 грн (сім тисяч триста сорок п'ять гривень 00 коп.). Податкове зобов'язання нараховано на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , ставка податку 0,5% за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року; податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 року № 0673491-2410-0515-UA14120090000098500, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за податковий період 2022 рік, у сумі 39799,50 грн (тридцять дев'ять тисяч сімсот дев'яноста дев'ять гривень 50 коп.). Податкове зобов'язання нараховано на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_8 , ставка податку 0,5% за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року; податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 року № 0673488-2410-0515-UA14120090000098500 згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за податковий період 2022 рік, у сумі 36237,50 грн (тридцять шість тисяч двісті тридцять сім гривень 50 коп.). Податкове зобов'язання нараховано на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , ставка податку 0,5% за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року.
Вказані податкові повідомлення - рішення були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу по якій позивач зареєстрована, а саме: АДРЕСА_1 та повернуто до ДПІ за закінченням терміну зберігання 04.10.2024 року.
Отже, позивач дізналась зі свого особистого електронного кабінету платника податків, що їй було направлено зазначені вище податкові повідомлення - рішення, та вважаються такими, що отримані нею 04.10.2024 року.
Позивач, вважаючи що вказані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням чинного законодавства, а тому скориставшись своїм правом звернулась до суду із даним позовом.
Отже, спірним питанням даної справи є законність прийняття податкових повідомлень - рішень від 16.05.2024 року № 0331544-2410-0515-UA14120090000098500, № 0331545-2410-0515-UA14120090000098500, № 0331546-2410-0515-UA14120090000098500, від 28.06.2024 року № 0673489-24210-0515-UA14120090000098500, № 0673491-2410-0515-UA14120090000098500, № 0673488-2410-0515-UA14120090000098500.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року.
У відповідності до пп. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), зазначений кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 ПК України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 статті 36 ПК України).
Підстави, порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК України.
Так, згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 та підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.22, відповідно до якого, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
підставою для обчислення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
За знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості: за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди - за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна; за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди - за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна.
Відповідно до підпункту 69.14 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується майнові податки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», 22.12.2022 року Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був прийнятий наказом № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за № 1668/39004.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 року № 75 Краматорську міську територіальну громаду було внесено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (далі - Наказ № 75), що підтверджує факт ведення бойових дій на території м. Краматорськ.
Крім того, Розпорядженням Кабінету міністрів України від 02.08.2022 року № 697 запроваджено проведення обов'язкової евакуації з Донецької області, яка триває і до цього часу.
22 грудня 2022 року Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказ № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Наказ № 309), і який набрав чинності 27.12.2022 року.
Згідно з Наказом № 309 Краматорська міська територіальна громада (UA14120090000098500) з 24.02.2022 року віднесена до 1 підгрупи територій, на яких ведуться (велися) бойові дії - «Території можливих бойових дій», що в свою чергу також підтверджує правомірність позиції, що на території міста Краматорська ведуться (велися) бойові дії.
Дата припинення можливості бойових дій для Краматорської територіальної громади не визначена.
Абзацем 16 п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1364 встановлено, що території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації російською федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими російською федерацією.
Відтак, Краматорська територіальна громада з 24.02.2022 року і по сьогоднішній день вважається територією, на якій ведуться бойові дії.
Тому податкові зобов'язання, що зазначені у ППР є безнадійним боргом та не можуть бути стягнені до закінчення форс-мажорних обставин.
Згідно норм Податкового кодексу України ст. 101 п. 101.2, під терміном «безнадійний» розуміється: «101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)». Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабміном, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Це визначено п. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 01.01.2016 року № 671/97-ВР (далі - Закон № 671).
Крім того, суд також зазначає, що з початку війни в Україні Торгово-промислова палата України на своєму офіційному сайті оголосила загальнонаціональний Форс-мажор та зазначила, що обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними для СГД, в т.ч. щодо податкових зобов'язань, об'єкт не здавався в оренду, цільове призначення не змінювалося. Була оголошена евакуація (по рекомендаціях на офіційному сайті Донецької обласної державної адміністрації - наприклад: https://dn.gov.ua/news/prodovzhili-ruh-tri-evakuacijni-potyagi-yaki-buli-zablokovanicherez-aviaudar-rosiyan-po-shlyahoprovodu-v-rajoni-stanciyi-barvenkove), був вимушений простій, а особливо в нашому регіоні), та і сам орган ДПС у Донецькій області та включно податкова у нашому регіоні згідно наказу ДПС України від 24.02.2022 року № 243-о були у вимушеному простої майже до останнього часу.
Враховуючи, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, в якому припинено або скасовано воєнний стан не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації та те, що строки сплати за 2021 рік також припали на період дії воєнного стану.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 року № 3050-ІХ підпункт 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України був викладений у новій редакції.
Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 06.05.2023 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
У Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначено: «За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи)».
Тобто, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для ненарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань було розташування відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
Відповідно до положення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року за № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (у спірний період), відповідно до якого до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.
Також суд зауважує, що застосування приписів пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не відповідатиме принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.
Отже, аналіз пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України у редакції, що діяла до 06.05.2023 року, дозволяє зробити висновок про те, що не підлягав нарахуванню та сплаті до бюджету податок на нерухоме майно за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, у період з 01.03.2022 року по 05.05.2023 року включно, що розташовані на територіях: на яких ведуться (велися) бойові дії, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.
Тобто, пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України було встановлено пільгу на час введення воєнного стану для власників нерухомого майна зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у випадку розташування такого майна на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Зазначені норми є імперативними та такими, що звільняють власників нерухомого майна як від нарахування, так і від сплати відповідних податкових зобов'язань.
Таким чином, нежитлова нерухомість, місцем розташування якої є Краматорська територіальна громада, звільнена від нарахування і сплати податку на нерухоме майно протягом періоду з 01.03.2022 року по 05.05.2023 року включно.
Отже, нарахування податку на нерухоме майно (нежитлову нерухомість), відмінне від земельної ділянки, що розташовано на території Краматорської територіальної громади, Головним управлінням ДПС у Донецькій області за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 і за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 є необґрунтованим і таким, що не відповідає діючому законодавству.
За практикою ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, пункт 43).
Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (зокрема, Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно- правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Отже, враховуючи вищевикладене, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 року № 3050-ІХ, який набрав чинності 06.05.2023 року, має застосовуватись до правовідносин, що виникли після 06.05.2023 року.
Тобто, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до періоду 2022 року - травень 2023 року єдиною умовою для ненарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань було розташування відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
У період з 01.03.2022 року до 06.05.2023 року Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ не був чинним, а відтак його норми застосуванню не підлягали.
Отже, власники нерухомого майна, розташованого на території Краматорської територіальної громади, що вважається територією на якій ведуться бойові дії з 24.02.2022 року і по сьогоднішній день, на підставі пп. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України у редакції Закону № 2142-ІХ від 24.03.2022 р. звільнені від сплати податку на нерухоме майно за період з 01.03.2022 року по 05.05.2023 року. Те, що Краматорська територіальна громада є територією на якій ведуться бойові дії з 24.02.2022 року, підтверджується включенням зазначеної території у Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій (Наказ № 75), Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії (Наказ № 309), крім того, факт ведення бойових дій з дати початку введення воєнного стану на цій території є загальновідомим.
На підставі п. 4.1.4. ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Згідно з п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.10.2023 року у справі № 300/2906/22 зазначено: «Так, у положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Отже, мова йде не лише про загальнообов'язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов'язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова йде про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов'язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.
Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.
Положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування.
Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких, платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду».
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 10.02.2021 року, прийнятій за наслідками розгляду справи № 380/671/20, висловив наступну правову позицію, що «у положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу».
Враховуючи наведене, в межах спірних правовідносин, позивач була звільнена від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в частині стягнення з позивача податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, та з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на загальну суму 169329,60 грн, підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаного Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1693,30 грн (квитанція № 3331-9000-0891-1139 від 24.11.2024 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на загальну суму 169329,60 грн - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 16.05.2024 року № 0331544-2410-0515-UA14120090000098500, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 7571,00 грн (сім тисяч п'ятсот сімдесят одна гривня 00 коп.)
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 16.05.2024 року № 0331545-2410-0515-UA14120090000098500, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 37352,50 грн (тридцять сім тисяч триста п'ятдесят дві гривні 50 коп.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 16.05.2024 року № 0331546-2410-0515-UA14120090000098500, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 41024,10 грн (сорок одна тисяча двадцять чотири гривні 10 коп.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 28.06.2024 року № 0673489-2410-0515-UA14120090000098500, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 7345,00 грн (сім тисяч триста сорок п'ять гривень 00 коп.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 28.06.2024 року № 0673491-2410-0515- UA14120090000098500, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 39799,50 грн (тридцять дев'ять тисяч сімсот дев'яноста дев'ять гривень 50 коп.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 28.06.2024 року № 0673488-2410-0515-UA14120090000098500, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 36237,50 грн (тридцять шість тисяч двісті тридцять сім гривень 50 коп.).
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 44070187) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1963 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят три) грн 30 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко