Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 січня 2025 року Справа№200/8155/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) як пенсіонер органів Державного департаменту України з питань виконання кримінальних покарань та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зауважив, що пенсію було йому призначено з урахуванням 32 років пільгового стажу у розмірі 90% від грошового забезпечення, що визнається відповідачем у листі від 01.11.2024 року, підтверджується протоколом перерахунку пенсії за 2017 рік. Позивач закцентував свою увагу на тому, що 24.10.2023 року набрало законної сили рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2023 року у справі №200/5320/22 за його позовом до відповідача про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії. Цим рішенням було повністю задоволено позов, зокрема судом було зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 08.11.2022 року №3/492, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції з 01 квітня 2019 року із врахуванням раніше виплачених сум». Позивач зазначив, що при виконанні цього рішення відповідач застосував показник 70% від грошового забезпечення, що підтверджується доданим протоколом перерахунку. 07.06.2024 року набрало законної сили рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року у справі №200/1790/24 за позовом позивача до відповідача про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії. Цим рішенням було задоволено позов, зокрема, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 01.12.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум. Позивач зауважив, що згодом, на заяву позивача Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції було виготовлено нову Довідку №3/2276 від 02.09.2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року, яку листом від 03.09.2024 року було направлено на адресу позивача та відповідача, крім того, позивач самостійно звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із 01.02.2023 року. Проте, відповідач, листом від 01.11.2024 року за вих. № 29971-27215/Т-02/8-0500/24 відмовив у здійсненні перерахунку з 01.02.2023 року на підставі оновленої довідки з урахуванням показника 90%, зазначивши що після скасування пунктів 1, 2, 3, 6 постанови КМУ №103 інших рішень Уряд не приймав, а отже підстав для проведення перерахунку пенсій - немає. Позивач вважає, що вказаною бездіяльністю відповідача грубо порушуються його соціальні права, які потребують судового захисту.
Відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позивач є одержувачем пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року та статтею 63 Закону № 2262 передбачено, що перерахунок пенсії проводиться у разі якщо змінюється розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.63 ЗУ №2262-ХІІ). Відповідач зауважив, після скасування пунктів 1,2 Постанови №103 інших рішень Кабінетом Міністрів України не приймалося. Враховуючи це, а також, що асигнування з Державного бюджету України Пенсійному фонду України не збільшувались після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, пенсії виплачуються в розмірах, що склались станом на день набрання законної сили судовим рішенням, з урахуванням бюджетних асигнувань, визначених на цю мету. Таким чином, станом на момент розгляду даної справи, законодавчо не врегульовано питання проведення перерахунку, у зв'язку із скасуванням пунктів 1,2 постанови КМУ №103. Відповідач наголосив на тому, що довідка про розмір грошового забезпечення, є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262, проте за умови, якщо її видача державним органом обумовлена зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Щодо відсоткового значення розміру пенсії, відповідач зазначив, що основний розмір пенсії позивача на момент призначення пенсії був визначений, виходячи з грошового забезпечення на рівні 90%. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ внесено зміни до статті 13 Закону № 2262, згідно яких максимальний розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону № 2262. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 позивачу здійснено перерахунок пенсії. У зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (посадового окладу, окладу за військовим званням, тощо) змінився процент відповідних сум грошового забезпечення та на даний час складає 70% від грошового забезпечення. Відповідач зазначив, що таким чином позивачу здійснено розрахунок пенсії з урахуванням вимог чинного законодавства та рішення суду, виходячи з 70% грошового забезпечення. На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність кабінету електронного суду у відповідача по справі - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, та відповідна відмітка в графі «доставлено» та в графі «дата встановлення статусу» зазначено «27.11.2024».
Позивач про відкриття провадження по справі був належним чином повідомлений шляхом надсилання на зазначену ним у його позовній заяві електронну скриньку - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду №200/8155/24 від 05.12.2024 року.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту серії НОМЕР_2 виданим Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області від 14.10.1998 року.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 виданого Пенсійним фондом України від 30.01.2008 року та не заперечується сторонами по справі.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ - 13486010) в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, позивачу первинно було призначено пенсію від 29.12.2007 року у розмірі 90% грошового забезпечення, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями протоколу за пенсійною справою - 0506001295 від 29.12.2007 року, перерахунком пенсії від 01.11.2017 року та не заперечується відповідачем, про що він зазначає у своїй відповіді від 01.11.2024: - «[…]. Ви перебуваєте на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) з 29.12.2007. Згідно з даними електронної пенсійної справи відсоток грошового забезпечення на момент призначення пенсії складав 90%.[…].», та зазначається у його відзиві на позовну заяву: - «[…]. Основний розмір пенсії Позивача на момент призначення пенсії був визначений, виходячи з грошового забезпечення на рівні 90%.[…].».
В той же час в подальшому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області при перерахунку пенсії позивача було зменшено основний розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, що підтверджується наявними копіями перерахунку пенсії позивача від 01.05.2018 року, від 01.08.2021 року, від 01.03.2022 року, від 01.03.2023 року, від 01.12.2023 року, від 01.03.2024 року, від 01.08.2024 року, а також не заперечується відповідачем по справі, про що він зазначає у своїй відповіді від 01.11.2024 року: - «[…]. У квітні 2018 року Вам проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) з 01.01.2016. Законом України від 08.07.2011 №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який вступив в дію 01.10.2011 внесено зміни до ч.2 ст. 13 Закону №2262 щодо максимального розміру пенсії за вислугу років з 90 до 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Пунктом 23 Закону України від 27.03.2014 №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи і створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262, за якими максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 відсотків сум грошового забезпечення, передбаченого ст. 43 Закону №2262. Таким чином, при здійсненні перерахунку пенсії граничний відсоток обчислення грошового забезпечення по пенсійним справам (окрім осіб, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 -100 відсотків, до категорії 2 - 95 відсотків) обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення. Додатково інформуємо, що перерахунок пенсії Вам проведено відповідно до Постанови №103 з урахуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення.[…].» та у його відзиві: - «[…]. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ внесено зміни до статті 13 Закону № 2262, згідно яких максимальний розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону № 2262. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 Позивачу здійснено перерахунок пенсії.[…].».
Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, позивачу була виготовлена нова довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 02.09.2024 року №3/2276, про розмір грошового забезпечення особам за нормами чинними на 1 січня 2023 року (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу) за посадою молодший інспектор-кінолог відділу режиму 1 охорони Артемівського СІЗО Управління ДДУПВП в Донецькій області (на день звільнення із служби) становить: посадовий оклад - 4430,00 грн.; оклад за військовим званням (старший прапорщик внутрішньої служби) - 1560,00 грн.; надбавка за вислугу років (45%) - 2695,50 грн.; премія (98,2%) - 2857,62грн.; надбавка за особливості проходження служби (44,1%) - 2513,04 грн.; всього - 14056,16 грн.
Вищезазначену довідку Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України було надіслано як на адресу відповідача так і на адресу позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа від 03.09.2024 року.
Судом встановлено, що позивачем також самостійно було надіслано на адресу відповідача заяву від 09.10.2024 року, в якій він просив повідомити його про причину обмеження пенсії показником 70% від грошового забезпечення, замість раніше призначеного 90% та здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023р. на підставі Довідки №3/2276 від 02.09.2024 року виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з урахуванням проведених раніше виплат, з урахуванням показника 90% від грошового забезпечення.
Судом встановлено з наявної в матеріалах справи копії відповіді відповідача від 01.11.2024 року на звернення позивача, в якій зазначено наступне: - «[…]. Відповідно до статті 63 Закону №2262 та пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення КМУ про зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262 або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, на умовах та в розмірах, передбачених КМУ. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому КМУ, у строки, передбачені частиною 2 статті 51 Закону №2262. Відповідно до пункту 2 Порядку №45, Пенсійний фонд України на підставі зазначеного в пункті 1 Порядку №45 рішення КМУ щодо перерахунку пенсій та після отримання відповідного повідомлення від Міністерства соціальної політики повідомляє своїм Головним управлінням в областях, м. Києві про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку та надсилає відповідну інформацію до уповноважених структурних підрозділів відповідних відомств. На теперішній час, повідомлень щодо необхідності підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахункам згідно постанов КМУ, від Пенсійного фонду України не надходило. Враховуючи що, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні, довідку про розмір грошового забезпечення від 02,09.2024 № 3/2276 залишено без розгляду, про що, повідомлено Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань листом від 02.10.2024 року.[…].».
Суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення від 02.09.2024 року надісланої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та після особистого звернення представника позивача, йому не було проведено ані перерахунку, ані виплати пенсії.
Позивач звертаючись до суду просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови оформленої листом від 01.11.2024р. за вих.№29971-27215/Т-02/8-0500/24 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року позивачу, у розмірі 90% від розміру грошового забезпечення на підставі Довідки №3/2276 від 02.09.2024 року виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 року у розмірі 90% грошового забезпечення зазначеного у Довідці №3/2276 від 02.09.2024 року виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції (з урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2024р. у справі №200/1790/24).
Отже, спірним питанням в даній справі є як відсутність зі сторони відповідача перерахунку пенсії позивача з урахуванням оновленої довідки станом на 01.01.2023 року та зменшення з 90% до 70% грошового забезпечення основного розміру пенсії позивача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон № 2262).
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону № 2262, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до внесення зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Отже, з набранням чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 (05.03.2019 року) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Верховний Суд у Рішенні від 17.12.2019 року по зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у праві №160/8324/19.
З 29.01.2020 року (з дня набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18), була відновлена дія п.4 постанови КМ України №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
З огляду на викладене, зокрема з 29.01.2020 року розміри посадового окладу та окладу за званням стали залежними від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється на 1 січня календарного року , а тому підставою для перерахунку пенсії позивача є оновлена довідка із складовими, розрахованими відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, порядок дій, які повинний вчинити відповідач при отриманні довідки з новим розміром грошового забезпечення, не змінився.
Відповідно до матеріалів справи, Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань виконано обов'язок щодо видачі позивачу довідки про грошове забезпечення позивача для перерахунку його пенсії, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є довідка, яка була видана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань.
При цьому, суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами або позивачем довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Відтак, у відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у зв'язку з отриманням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.02.2023 року. Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був. Довідка є чинною та не відкликана органом, який її видав. Суд зауважує, що правомірність видачі довідки про розмір грошового забезпечення та зазначення складових грошового забезпечення позивача у них не є предметом спору у даній справі. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не має повноважень оцінювати правомірність довідки про розмір грошового забезпечення, які видають компетентні органи.
Суд зазначає, що Верховний Суд у рішенні по зразковій справі №160/8324/19 від 17.12.2019 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року з вказаного питання зазначив: «Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.».
Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача у зв'язку з отриманням від позивача заяви про перерахунок пенсії та довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 02.09.2024 року №3/2276 про грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року виник обов'язок проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Таким чином, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу з 01.02.2023 року пенсії на підставі довідки виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань від 02.09.2024 року №3/2276 станом на 01.01.2023 року слід визнати протиправними та як похідна вимога зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.02.2023 року на підставі виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань, довідки від 02.09.2024 року №3/2276 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо позовної вимоги позивача в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови оформленої листом від 01.11.2024р. за вих.№29971-27215/Т-02/8-0500/24 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року позивачу, у розмірі 90% від розміру грошового забезпечення на підставі Довідки №3/2276 від 02.09.2024 року виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції та зобов'язанням відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 року у розмірі 90% грошового забезпечення зазначеного у Довідці №3/2276 від 02.09.2024 року виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 2262-ХІІ, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно із положеннями ст. 63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до п.1 Порядку №45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до п.1 Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374)..
Згідно ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 р., до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80".
Пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.05.2014 р., до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було внесено зміни та цифри "80" замінено цифрами "70".
При цьому, з матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що пенсія виплачувалась позивачу в розмірі 90% грошового забезпечення з початку призначення з 29.12.2007 по проведення перерахунку 01.01.2018 року.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законом України від 27.03.2014 р. №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод (права на пенсію в розмірі 90% розміру грошового забезпечення).
При цьому, внесені до ч.2 ст.13 Закону зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Так, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, зміна розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення у зв'язку з внесенням змін до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку на підставі довідки.
При цьому, внесені вищевказаними Законами зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій після набрання чинності цими змінами.
Відповідно до ч. 3 ст.1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при перерахунку пенсії безпідставно зменшило з 01.01.2018 року позивачу розмір пенсії з 90% грошового забезпечення до 70%.
Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 03.04.2018 року у справі №175/1665/17 (№К/9901/9550/18) та від 24.04.2018 року у справі №686/12623/17 (К/9901/849/17).
При цьому, питання щодо правомірності зменшення основного розміру призначеної пенсії було розглянуто Верховним Судом у зразковій справі.
Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року по справі № 240/5401/18, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Вирішуючи спір по суті, Верховним Судом констатовано, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
При вирішенні спору Верховним Судом зроблено висновок про те, що внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII не зазнала.
Стосовно дати з якої треба визнати протиправними дії відповідача та як похідна вимога зобов'язати здійснити нарахування та виплату пенсії з урахування 90%, суд зауважує, позивач у своїх позовних вимогах зазначає - з 01.02.2023 року.
В свою чергу, судом під час розгляду справи було встановлено, що відповідач допустив протиправні триваючі дії до належного розміру пенсійної виплати позивача вже з 01.01.2018 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується самим відповідачем враховуючи зазначене ним у його листі відповіді від 01.11.2024 року та відзиві на позовну заяву.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного, суд вважає вийти за межі позовних вимог оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у цій справі шляхом відновлення його порушених прав в частині зменшення з 01.01.2018 року пенсійних виплат виходячи з основного розміру пенсії нарахованого з 70% грошового забезпечення, замість первинно встановлених ще з 2007 року 90% грошового забезпечення позивача.
Також слід зазначити, що Донецьким окружним адміністративним судом по справі №200/1790/24 було встановлено та зазначено у рішенні суду від 07.05.2024 року наступне - рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі № 200/5320/22, яке набрало законної сили 24.10.2023, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов'язане здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року на підставі довідки від 08.11.2022 року №3/492, виданої Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції з 01 квітня 2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.03.2024 року ОСОБА_1 повідомлений, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 року йому встановлена сума щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі № 200/5320/22, яке набрало законної сили 24.10.2023, проведений перерахунок пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення в листопаді 2023 року. Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати збільшився більш ніж на 2000 грн., виплата щомісячної доплати по постанові № 713 припинена з 01.12.2023 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1790/24 від 07.05.2024 року було вирішено, зокрема визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.12.2023 року щомісячної доплати до призначеної пенсії в розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2023 року щомісячну доплату до призначеної пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/1790/24 від 26.06.2024 року було ухвалено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі № 200/1790/24 - повернути заявнику.
Отже з урахуванням вищезазначеного, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1790/24 від 07.05.2024 року набрало законної сили 26 червня 2024 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду.
Судом встановлено, що підтверджується відповідними копіями перерахунків пенсії та протоколів пенсії складених по позивачу, що позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія з урахуванням 90% від грошового забезпечення з 29.12.2007 року по 31.12.2016 року (протокол від 29.12.2007 та перерахунок пенсії від 01.11.2017) та в подальшому починаючи з 01.01.2018 року позивачу було зменшено розрахунок розміру його пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення від основного розміру пенсії (перерахунок пенсії від 01.05.2018, від 01.08.2021, від 01.03.2022, від 01.12.2023, від 01.03.2024, від 01.08.2024).
З урахуванням вищенаведеного та встановленого під час розгляду даної справи, суд вважає, що у такому ж розмірі (90% грошового забезпечення) пенсія позивача має бути перерахована як з 01.01.2018 року на виконання Постанови КМУ №103, з 01.04.2019 року за новою довідкою про грошове забезпечення виданою Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції від 08.11.2022 року №3/492 та після виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1790/24, з підстав, що зазначені вище.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення раніше призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення після перерахунку з 01.01.2018 та як похідна вимога зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з часу припинення з 01.01.2018 року, з урахуванням раніше вже виплачених сум.
Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови оформленої листом від 01.11.2024р. за вих.№29971-27215/Т-02/8-0500/24 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року позивачу, у розмірі 90% від розміру грошового забезпечення на підставі Довідки №3/2276 від 02.09.2024 року виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 року у розмірі 90% грошового забезпечення зазначеного у Довідці №3/2276 від 02.09.2024 року виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань Міністерства юстиції (з урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року у справі №200/1790/24), суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
З матеріалів справи слідує, що предметом оскарження до суду є зобов'язання здійснити перерахунок на підставі поданої оновленої довідки станом на 01.01.2023 року.
Суд зазначає, що жодних спорів з приводу встановлення 70% грошового забезпечення для обчислення пенсії та не нарахування, та не виплати позивачу доплати у розмірі 2000,00 грн. передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 (тобто з урахуванням висновків рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1790/24) після перерахунку пенсії з урахуванням довідки №3/2276 від 02.09.2024 року наразі між сторонами не існувало, оскільки спір на час розгляду даної справи між сторонами виник внаслідок відмови відповідача у проведенні взагалі такого перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року та зменшенням з 90% до 70% від грошового забезпечення основного розміру пенсії починаючи з 01.01.2018 року.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки суд вважає їх передчасними та такими, які є заявленими на майбутнє, що не відповідає задачам та принципам адміністративного судочинства.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу з 01.02.2023 року пенсії на підставі довідки виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань від 02.09.2024 року №3/2276 станом на 01.01.2023 року, та як похідна вимога зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.02.2023 року на підставі виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань, довідки від 02.09.2024 року №3/2276 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та з урахуванням раніше проведених виплат. Також, слід визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення раніше призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення після перерахунку з 01.01.2018 та як похідна вимога зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з часу припинення з 01.01.2018 року, з урахуванням раніше вже виплачених сум.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 18.11.2024 року, позивач за подання адміністративного позову сплатив 2 422,40 грн. судового збору.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 2 422,40 грн.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.02.2023 року пенсії на підставі довідки виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань від 02.09.2024 року №3/2276 станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії з 01.02.2023 року на підставі виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань довідки від 02.09.2024 року №3/2276 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення після перерахунку з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з часу припинення з 01.01.2018 року та з урахуванням раніше вже виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3 ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30 січня 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець