Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 січня 2025 року Справа№200/8189/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та незаконним рішення Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві від 11.09.2024 року про відмову у:
перерахуванні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію в разі втрати годувальника, виходячи із середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_3 з урахуванням усіх доплат, у тому числі, з додатковою винагородою, передбаченою постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року;
перерахуванні та виплаті ОСОБА_2 , 10.03.2022 року не до виплачену частину пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця, на яку він набув право у червні 2023 року;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві:
прийняти до уваги грошовий атестат ОСОБА_3 за період проходження ним служби протягом 31 місяця;
перерахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію в разі втрати годувальника, виходячи із середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_3 з урахуванням усіх доплат, у тому числі, з додатковою винагородою, передбаченою постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року;
перерахувати та виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не до виплачену частину пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця, на яку він набув право у червні 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з квітня 2021 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 , який проходив службу у ВПС Ялта НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, та загинув у 2022 році під час оборони м.Маріуполя. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина, ОСОБА_2 .
У червні 2023 року позивач, як законний представник дитини, звернулась в інтересах ОСОБА_2 до пенсійного фонду про призначення йому пенсії в разі втрати годувальника.
Оскільки, на час звернення до пенсійного фонду були відсутні усі відповідні документи про проходження служби та загибелі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 призначено пенсію в разі втрати годувальника, як загиблої цивільної особи. З 13 червня 2023 року ОСОБА_2 почав отримувати мінімальну пенсію у розмірі 2 666,40 гривень.
У січні 2024 адміністрацією Державної прикордонної служби України направлено клопотання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення ОСОБА_2 пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця. З 5 лютого 2024 року ОСОБА_2 призначено мінімальну пенсію в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця.
При обчисленні середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_3 не було врахована додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн. передбачена постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року.
Згідно із грошовим атестатом ОСОБА_3 за період проходження ним служби протягом 31 місяця йому нараховано грошове забезпечення у розмірі 1 883 024 грн.
03.07.2024 року позивачем до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві направлено заяву, в якій позивач просила здійснити перерахунок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію в разі втрати годувальника, виходячи із середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_3 з урахуванням усіх доплат, у тому числі, з додатковою винагородою, передбаченою постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року; перерахувати та виплати ОСОБА_2 , 10.03.2022 року не до виплачену частину пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця, на яку він набув право у червні 2023 року.
На заяву позивача Головним управління пенсійного фонду України в м. Києві надано відповідь від 01.08.2024, згідно якої надано роз'яснення, що пенсія призначена відповідно до норм чинного законодавства.
14.08.2024 року позивач знову звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про прийняття відповідного рішення у відповідності з діючим законодавством за її заявою про: перерахунок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії в разі втрати годувальника, виходячи із середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_3 з урахуванням усіх доплат, у тому числі, з додатковою винагородою, передбаченою постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року; перерахувати та виплати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не до виплачену частину пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця, на яку він набув право у червні 2023 року.
Головним управлінням пенсійного фонду України в м. Києві позивачу надана відповідь від 11.09.2024 року, у якій зазначено, що пенсію по втраті годувальника призначено відповідно до Закону № 2262 з 05.02.2024 на підставі документів, наданих уповноваженим структурним підрозділом Державної прикордонної служби.
У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що у призначені пенсії по втраті годувальника виходячи із середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_3 з урахуванням усіх доплат, у тому числі, з додатковою винагородою, передбаченою постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р. відповідачем відмовлено; наданий позивачем грошовий атестат ОСОБА_3 за період проходження ним служби протягом 31 місяця до уваги відповідачем не прийнятий; відповідне рішення про відмову у задоволенні вимог заяви позивача у відповідності з діючим законодавством відповідачем не прийнято.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262 мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 30 Закону№2262).
В статті 43 Закону № 2262 та пункті 7 Постанови № 393 не зазначений такий вид грошового забезпечення як додаткова винагорода, її не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до Закону № 2262.
Також зазначено, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.07 № 3-1, заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім'ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Враховуючи зазначене на підставі поданої заяви позивачу призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №2262 з 05.02.2024 на підставі документів, наданих уповноваженим структурним підрозділом Державної прикордонної служби України.
До грошового забезпечення для обчислення пенсії враховано: посадовий оклад- 3080,00грн.; оклад за військове звання - 740,00 грн.; відсоткову надбавку за вислугу років 25% - 955,00 грн. Надбавка за специфічні умови проходження служби 40% Премія 535%. Разом (Г/З - 11454,84 грн.). Розмір пенсії по втраті годувальника, обчислений з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення та становить 8018,39 грн. (11454,84 х 70%).
До пенсійної виплати поряд з іншими складовими входить підвищення до пенсії як особі, що має статус члена сім'ї загиблих (померлих) військовослужбовців, померлих інвалідів війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в сумі 590,25 грн.(2261,00х25%). Вказане підвищення перераховується в разі зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що пенсія позивачу призначена відповідно до норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 29 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває станом на дату розгляду даної справи.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 , який проходив службу у ВПС Ялта НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, та загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 виданого 10 травня 2023 року.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 Серія НОМЕР_3 , виданого 11 січня 2023 року, у графі батько зазначено - ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21 липня 2023 року №398-ОС «Про особовий склад» припинено контракт, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю сержанта (старшого сержанта (посмертно)) ОСОБА_3 (П-052470), який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону, (остання займана посада - інспектор прикордонної служби 3 категорії - прожекторист першої групи технічних засобів охорони державного кордону відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В)).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть, виданого Київським обласним бюро судово-медичної експертизи від 10.05.2023 року №392, сержант (старший сержант (посмертно)) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполь (причина смерті не встановлена через щільні зміни трупа).
Вислуга років станом на 03 березня 2022 року становить:
календарна: 01 рік 01 місяць 06 днів;
пільгова: 02 роки 01 місяць 24 дні;
всього: 03 роки 03 місяці 00 днів.
Щорічну основну відпустку за 2022 рік використав 15 календарних днів.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2021 та 2022 роки не надавалась.
Днем припинення контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України вважати 04 березня 2022 року.
У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з 13 червня 2023 року призначено пенсію в разі втрати годувальника, як загиблої цивільної особи у розмірі 2 666,40 гривень.
З довідки від 02.01.2024 року №1 Управління соціального захисту населення Печерського району м. Києва вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п.5 ст.10-1 Закону України «Про статус ветеранів та гарантії їх соціального захисту» має статус «Член сім'ї загиблого померлого Захисника чи Захисниці та має право на пільги та інші соціальні гарантії, встановлені ст. 15 цього Закону.
Відповідно до грошового атестату ОСОБА_3 №182 посадовий оклад- 3080,00грн.; оклад за військове звання - 740,00 грн.; відсоткову надбавку за вислугу років 25% - 955,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 40%; премія 535%.
Для визначення розміру пенсії позивача відповідачем враховано такі складові грошового забезпечення ОСОБА_3 : посадовий оклад- 3080,00грн.; оклад за військове звання - 740,00 грн.; відсоткову надбавку за вислугу років 25% - 955,00 грн. Надбавка за специфічні умови проходження служби 40% Премія 535%. Разом (Г/З - 11454,84 грн.). Розмір пенсії по втраті годувальника, обчислений з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення та становить 8018,39 грн. (11454,84 х 70%).
03.07.2024 року позивачем до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві направлено заяву, в якій позивач просила здійснити перерахунок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію в разі втрати годувальника, виходячи із середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_3 з урахуванням усіх доплат, у тому числі, з додатковою винагородою, передбаченою постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року; перерахувати та виплати ОСОБА_2 , 10.03.2022 року не до виплачену частину пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця, на яку він набув право у червні 2023 року.
На заяву позивача Головним управління пенсійного фонду України в м. Києві надано відповідь від 01.08.2024, згідно якої надано роз'яснення, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію по втраті годувальника за період з 13.06.2023 по 04.02.2024 відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі поданої заяви призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №2262 з 05.02.2024 на підставі документів, наданих уповноваженим структурним підрозділом Державної прикордонної служби України.
До грошового забезпечення для обчислення пенсії враховано: посадовий оклад- 3080,00грн.; оклад за військове звання - 740,00 грн.; відсоткову надбавку за вислугу років 25% - 955,00 грн. Надбавка за специфічні умови проходження служби 40% Премія 535%. Разом (Г/З - 11454,84 грн.). Розмір пенсії по втраті годувальника, обчислений з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення та становить 8018,39 грн. (11454,84 х70%).
До пенсійної виплати поряд з іншими складовими входить: підвищення до пенсії як особі, що має статус члена сім'ї загиблих (померлих) військовослужбовців, померлих інвалідів війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в сумі 590,25 грн.( 2261,00х25%). Вказане підвищення перераховується в разі зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи викладене, пенсія призначена відповідно до норм чинного законодавства.
14.08.2024 року позивач знову звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про прийняття відповідного рішення у відповідності з діючим законодавством за її заявою про: перерахунок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії в разі втрати годувальника, виходячи із середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_3 з урахуванням усіх доплат, у тому числі, з додатковою винагородою, передбаченою постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року; перерахувати та виплати ОСОБА_2 , 10.03.2022 року не до виплачену частину пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця, на яку він набув право у червні 2023 року.
Головним управлінням пенсійного фонду України в м. Києві позивачу надана відповідь від 11.09.2024 року, у якій зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримували пенсію по втраті годувальника за період з 13.06.2023 по 04.02.2024 відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі поданої заяви призначено пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №2262 з 05.02.2024 на підставі документів, наданих уповноваженим структурним підрозділом Державної прикордонної служби України.
До грошового забезпечення для обчислення пенсії враховано: посадовий оклад - 3080,00грн.; оклад за військове звання - 740,00 грн.; відсоткову надбавку за вислугу років 25% - 955,00 грн. Надбавка за специфічні умови проходження служби 40% Премія 535%. Разом (Г/З - 11454,84 грн.). Розмір пенсії по втраті годувальника, обчислений з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення та становить 8018,39 грн. (11454,84 х70%).
До пенсійної виплати поряд з іншими складовими входить: підвищення до пенсії як особі, що має статус члена сім'ї загиблих (померлих) військовослужбовців, померлих інвалідів війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в сумі 590,25 грн.( 2261,00х25%). Вказане підвищення перераховується в разі зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи викладене, пенсія призначена відповідно до норм чинного законодавства.
Позивач вважає, що відповідач протиправно не включив до розрахунку його пенсії додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ст. 1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до ст. 2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії в разі втрати годувальника призначаються незалежно від тривалості служби.
Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету (ст. 7 Закону №2262-ХІІ).
Статтею 29 Закону №2262-ХІІ встановлено, що пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно зі ст. 31 Закону №2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків.
Згідно ст. 31 Закону №2262-ХІІ члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків (ст. 36 Закону №2262-ХІІ).
Відповідно до ст. 41 Закону №2262-ХІІ пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 (далі Порядок №3-1).
Згідно п. 1 розділу І Порядку №3-1 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім'ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію (п. 3 розділу І Порядку №3-1).
Пунктом 11 розділу І Порядку №3-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи:
1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась);
2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія;
3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім'ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу;
5) документи про перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу;
6) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу;
7) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
8) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
9) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.
Згідно п. 1, 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.
Як встановлено судом, у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з 13 червня 2023 року призначено пенсію в разі втрати годувальника, як загиблої цивільної особи у розмірі 2 666,40 гривень.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, що на момент звернення про призначення пенсії по втраті годувальника, а саме з 13 червня 2023 року у позивача були відсутні необхідні документи для призначення пенсії по втраті годувальника, як загиблого військовослужбовця.
У січні 2024 адміністрацією Державної прикордонної служби України направлено клопотання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення ОСОБА_2 пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця.
З 5 лютого 2024 року ОСОБА_2 призначено пенсію в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця.
Отже суд зазначає, що ніяких протиправних дій з боку відповідача щодо не здійснення призначення пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця з 13 червня 2023 року не було вчинено, оскільки станом на день звернення позивача за призначенням пенсії в разі втрати годувальника, у останнього не було відповідних документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця, що підтверджується позивачем у позові, а тому призначення пенсії ОСОБА_2 саме з 05 лютого 2024 року відбулося відповідно до вимог чинного законодавства.
Окрім того, суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.63 Закону України №2662-ХІІ питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) було передано законодавцем у відання Уряду України і реалізовано останнім у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Таке тлумачення змісту правової підстави для обчислення нового розміру раніше вже призначеної у порядку Закону України №2262-ХІІ пенсії цілком корелюється із правовим висновком п.31 постанови Верховного Суду від 28.11.2022р. по справі №820/3451/18.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку що в частині позовних вимог щодо проведення перерахунку та виплати не до виплаченої частини пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця, на яку він набув право у червні 2023 року слід відмовити.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Пунктом 1 вищезазначеної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Аналіз нормативно-правового акту дає підстави вважати, що винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у певних діях та заходах на період дії воєнного стану. При цьому розмір винагороди та виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), а також у разі захоплення в полон, або в разі загибелі. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів перебування в певних обставинах, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
За таких обставин дана винагорода не має систематичного характеру, є тимчасовою виплатою для тих військовослужбовців, які виконують певні завдання на період дії воєнного стану, вона залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, у зв'язку з чим така винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Ураховуючи наведене, відсутні підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).
Щодо позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти до уваги грошовий атестат ОСОБА_3 за період проходження ним служби протягом 31 місяця, суд зазначає наступне.
Відповідно до грошового атестату ОСОБА_3 №182 посадовий оклад- 3080,00грн.; оклад за військове звання - 740,00 грн.; відсоткову надбавку за вислугу років 25% - 955,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 40%; премія 535%.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи для визначення розміру пенсії позивача відповідачем враховано такі складові грошового забезпечення ОСОБА_3 як: посадовий оклад- 3080,00грн.; оклад за військове звання - 740,00 грн.; відсоткову надбавку за вислугу років 25% - 955,00 грн. Надбавка за специфічні умови проходження служби 40% Премія 535%. Разом (Г/З - 11454,84 грн.).
Таким чином суд приходить до висновку, що при обчисленні пенсії відповідачем було враховано грошовий атестат ОСОБА_3 №182, у зв'язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З огляду на зазначені норми законодавства та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не вчинено протиправних дії щодо призначення та обчислення ОСОБА_2 пенсії в разі втрати годувальника, як загиблого військовослужбовця, отже відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позовних ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 29 січня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров