Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 січня 2025 року Справа№200/8942/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу
за позовом військової частини НОМЕР_1
до ОСОБА_1
про стягнення суми завданої державі шкоди
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми завданої державі шкоди у розмірі 12241,35 гривень.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 10.10.2023 року проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2024 року №304 солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності - догани та вирахувано з його грошового забезпечення суму переплати премії за грудень 2023 року у зв'язку з вчиненням ним 31.12.2023 року дисциплінарного проступку - виконання обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено матеріалами службового розслідування та постановою Дружківського міського суду від 09 січня 2024 року у справі № 229/241/24. Вказано, що відповідач допустив порушення вимог статей 4, 11, 12, 16, 241 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідача з матеріалами службового розслідування ознайомлено, свою вину він повністю визнав, однак він самовільно залишив військову службу та в дійсний час відсутній на військовій службі без поважних причин.
З зазначених обставин позивач просив задовольнити позовні вимоги про стягнення суми завданої державі шкоди.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року вказаний позов залишено без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження).
Відповідач не надав письмового відзиву.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд -
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.10.2023 року № 290 солдата за мобілізацією ОСОБА_1 прийнято посаду стрільця-санітара 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 5 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 .
31.12.2023 року на адресу командира 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт ТВО командира 5 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про виявлення солдата ОСОБА_1 під час несення військової служби у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відносно ОСОБА_1 у військовій комендатурі 31.12.2023 року було складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння № 3796, яким встановлено 2,24% проміле парів алкоголю з ротової порожнини відповідача та адміністративний протокол ДНК/Б-2 № 2486 про військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП відносно відповідача.
Вказаний адміністративний протокол був розглянутий Дружківським міським судом Донецької області та постановою від 09 січня 2024 року у справі № 229/241/24 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і накладено на нього штраф у розмірі 17000 гривень.
Крім того, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.01.2024 року №49 призначено проведення службового розслідування за фактом виконання обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння солдатом ОСОБА_1 .
Відповідно до акту службового розслідування встановлено виконання обов'язків військової служби 31.12.2023 року ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2024 року №304 «Про результати проведеного службового розслідування відносно солдата ОСОБА_1 у зв'язку із перебуванням на військовій службі у стані алкогольного сп'яніння» відповідача притягнуто то дисциплінарної відповідальності - догани. В наказі зазначено, що службовим розслідуванням встановлено факт переплати ОСОБА_1 премії за грудень 2023 року в розмірі 12241,35 гривень згідно довідки розрахунку переплати грошового забезпечення та премії від 13.01.2024 року № 1193.
Вказано, що відповідач допустив порушення вимог статей 4, 11, 16, 241 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України під час виконання обов'язків військової служби.
Станом на дату притягнення відповідача до матеріальної відповідальності, відповідач не отримував грошове забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , оскільки, як зазначив позивач, самовільно залишив військову частину. У зв'язку із цим кошти відповідачем не відшкодовувалися позивачу, у встановленому чинним законодавством України порядку, тому на адресу реєстрації відповідача було спрямовано вимогу від 30.11.2024 року про повернення суми переплати грошового забезпечення в розмірі 12241,35 гривень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 2019 року № 548-XIV (далі - Статут № 548-XIV).
Згідно зі ст.11 Статуту № 548-XIV, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст.16 Статуту №548-XIV, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно зі статтями 26,27 Статуту № 548-XIV, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» № 160-ІХ від 03.10.2019 року, старший за службовим становищем командир (начальник) не рідше одного разу на квартал перевіряє законність і обґрунтованість притягнення осіб до матеріальної відповідальності та розмір сум, які підлягають стягненню.
Згідно з ч. 1 ст. 1 цього ж Закону, дійсна шкода - це збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Статтею 10 цього ж Закону встановлено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.
Відшкодування шкоди, завданої військовозобов'язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов'язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування.
Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
Відповідно до приписів частин 1-2 статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
За приписами статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Під час розгляду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 Дружківським міським судом Донецької області судом відповідача визнано винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Матеріалами справи підтверджується, що 31.12.2023 року відповідач знаходився на військовій службі у стані алкогольного сп'яніння, що за приписами наведених вище норм є підставою для повернення зайво нарахованої йому премії за грудень 2023 року.
Частиною 2 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відсутні документально підтверджені витрати позивача, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача витрат позивача по сплаті судового збору.
На підставі положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_4 ) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації відповідно до відомостей паспорта громадянина України: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення завданої шкоди в сумі 12241,35 гривень - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_4 ) суму завданої державі шкоди у розмірі 12241 (дванадцять тисяч двісті сорок одну) гривню 35 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 29 січня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова