30 січня 2025 рокуСправа №160/30131/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного у порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову головного управління Державної міграційної служби
України в Дніпропетровській області вих. № Ф-962/6/1201-24/1201.4.3/13888-24 від 16.10.2024 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ у зв'язку з досягненням чотирнадцятирічного віку;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ в зв'язку з досягненням ним чотирнадцятирічного віку, без надання згоди на обробку персональних даних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , після досягнення ним 14-тирічного віку звернулася до відділу № 6 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та до Головного управління ДМСУ в Дніпропетровській області із заявою про видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без згоди на обробку персональних даних. Проте листом територіального підрозділу ДМС від 17.10.2024 та листом Головного управління ДМСУ в Дніпропетровській області від 16.10.2024 повідомлено про те, що для прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі необхідно звернутися до суду. Тобто, фактично було відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки. Позивач та його законний представник вважають такі дії протиправними та такими, що порушують конституційні права ОСОБА_2 . Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/30131/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н. В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
03.12.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому він указує, що заперечує проти заявлених позовних вимог. Відповідач зазначає, що ОСОБА_2 разом із законним представником Фірсовою Л.І. звернулися із заявами щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без надання згоди на обробку персональних даних та без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі. Однак при цьому до заяв не були долучені документи, передбачені розділом ІІI Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, тому дані заяви були зареєстровані як звернення, в результаті розгляду яких було надано відповіді про необхідність надання документів, передбачених розділом ІІI Тимчасового порядку, та досягнення заявником 16-річного віку. Окрім того, позивач просить суд зобов'язати оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт саме як передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, у зв'язку із досягненням ним 14-річного віку. При цьому відповідне Положення регулює оформлення і видачу паспорта громадянина України саме на підставі досягнення особою 16-річного віку. ОСОБА_2 має виповнитись 16 років тільки 31.08.2026, тобто підстава для оформлення паспорта у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, на яку посилається позивач, не настала. Таким чином, позивачу було роз'яснено законодавчо визначений алгоритм дій стосовно порядку оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, відповідно до норм чинного законодавства та зауважено що паспорт громадянина України у формі книжечки оформлюється та видається на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, особам, які досягли 16-річного віку та надали повний перелік документів. У зв'язку з викладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його законним представником є ОСОБА_1 (мати), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 10.09.2010 Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції.
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , після досягнення ним 14-тирічного віку звернулася до відділу № 6 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою від 12.10.2024 та до Головного управління ДМСУ в Дніпропетровській області із заявою від 15.10.2024 про видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без згоди на обробку персональних даних.
У заявах позивач та його законний представник звертаються до органів державної міграційної служби з питанням оформлення паспорта громадянина України без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без надання згоди на обробку персональних даних та без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі, надання у разі необхідності додатково анкети або бланки заяв для отримання паспорта у вигляді книжечки та видати ОСОБА_2 паспорт виключно у вигляді паспортної книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, форма якої не заборонена чинним законодавством України, а не у формі пластикової картки типу ID-1. У заяві також зазначено, що не надається згода на обробку персональних даних.
У відповідь на заяви відділ № 6 у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (лист №Ф-27/6/1215-24/1215/13976-24 від 17.10.2024) та Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (лист №Ф-962/6/1201-24/1201.4.3/13888-24 від 16.10.2024) повідомили позивача та його законного представника про те, які документи необхідно подати для оформлення паспорта з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою КМУ від 04.06.1994 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», та про необхідність досягнення позивачем 16-річного віку відповідно до розділу 3 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Позивач не погоджується з такою відмовою органів державної міграційної служби, тому й звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI), документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких належить паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону №5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI, Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2015 року №302 (далі - Постанова №302) затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Згідно з пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Водночас, суд зазначає, що діє Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302», пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Згідно з пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Порядок №456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V) і визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.
Отже, чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Разом з тим, відсутність рішення суду не є законодавчою підставою для відмови громадянину України у видачі паспорта у формі книжечки.
При цьому, суд керується висновками щодо застосування норм права, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 за позовом особи до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.
За правовою позицією Верховного Суду, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
В межах вирішення цієї справи спірним питанням є також питання віку, з якого має видаватися паспорт у формі книжечки, враховуючи приписи статті 21 Закону №5492-VI, якими встановлено обов'язок громадянина України який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення № 2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з 16-річного віку.
Так, у постанові від 18.11.2021 у справі №420/4049/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що питання стосовно права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, у зв'язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19 вересня 2018 року була винесена постанова у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
В зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.
На переконання Великої Палати Верховного Суду, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
У вказаній постанові Верховний Суд також виснував, що Тимчасовий порядок № 456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.
Частинами 2, 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відтак, за висновком суду, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону № 492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Тимчасовий порядок.
Окрім того, Верховним Судом наголошено на імперативності приписів Закону №5492-VI, адже ними встановлено обов'язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
Також окрему увагу Верховний Суд у цій постанові звернув на те, що відповідно до частини 1 статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Тому, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.
У подальшому, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20 та від 17.05.2023 у справі №420/12574/21.
З прийняттям Закону №5492-VI, паспорт громадянина України видається з 14 років та є обов'язком особи, яка досягла 14 років, його отримати. Відсутність паспорту громадянина України з 14 років перешкоджає такій особі у реалізації її гарантованих Конституцією України прав та свобод.
У разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що у свою чергу може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.
З огляду на те, що Закон №5492-VI має вищу юридичну силу ніж Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, то у спірних правовідносинах щодо віку видачі паспорту громадянина України мають бути застосовані приписи статті 21 Закону №5492-VI.
Згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У цьому випадку суд застосовує положення Закону №5492-VI, яким передбачено віковий ценз на оформлення та видачу паспорта громадянина України з 14-річного віку.
Положення статті 21 Закону України №5492-VI мають імперативний характер щодо зобов'язання кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України.
Застосування Закону №5492-VI в частині віку видачі паспорту громадянина України не позбавляє позивача права на вибір форми паспорта громадянина України. Оскільки чинна редакція Закону № 5492-VI не передбачає альтернативи паспортам з безконтактним електронним носієм дітям з 14 до 16 років і не може забезпечити реалізацію такого права, то це право має реалізовуватися у спосіб, передбачений Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 року, шляхом видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки без електронного носія до досягнення дитини 16 років.
Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20, від 21.12.2022 у справі №420/5353/20.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17, суд у цій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною відмови Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні і видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ та зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Таким чином, позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України, суд зазначає, що позивачі у справі, що розглядається, звільнені від сплати судового збору на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останніми сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній), яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній), до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, буд. 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37806243) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби
України в Дніпропетровській області вих. № Ф-962/6/1201-24/1201.4.3/13888-24 від 16.10.2024 у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ у зв'язку з досягненням чотирнадцятирічного віку.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, буд. 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37806243) оформити та видати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ у зв'язку з досягненням ним чотирнадцятирічного віку, без надання згоди на обробку персональних даних.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній).
Законний представник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній).
Відповідач: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, буд. 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37806243).
Суддя Н.В. Кучугурна