30 січня 2025 рокуСправа № 160/725/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон Анна Олегівна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
10 січня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2024 року адміністративний позов залишено без руху.
Запропоновано позивачу протягом десяти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати обґрунтовану заяву/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчать про дотримання строку звернення до суду
22 січня 2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про поновлення строків звернення до адміністративного суду, в яких позивач посилається на те, що 24.02.2022 указом №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» запроваджено воєнний стан на 30 днів, який в подальшому був продовжений. В даний проміжок часу військова частина позивача була переведена на бойовий режим чергування, у зв'язку із чим позивач був обмежений у можливості пересування та був зобов'язаний виконувати свої посадові функції на території, яка була підвідомча військовій частині. Через нестабільний зв'язок та перебування в зоні безпосереднього ведення бойового чергування не мав можливості одразу звернутися до суду та передати інформацію адвокату для здійснення належного захисту своїх інтересів. Виконання військового обов'язку, покладеного на позивача у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, перешкодило звернутися до суду у встановлені строки. Факт перебування позивача на військовій службі підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.10.2023. Окрім того, позивач зазначив, що не міг реалізувати своє право на захист ще й з підстав частого перебування на лікуванні. Так, у проміжок часу з 19.02.2022 по 20.02.2022 позивач був госпіталізований до КНП «КЛПІМД» ДМР з діагнозом «Інфаркт мозку внаслідок неуточненого закупорення або стенозу церебральних артерій, гіпертонічної хвороби», відразу після виписки із лікарні був повернутий на військову службу. Даний факт підтверджується свідоцтвом про хворобу №361-с/НГУ від 11.07.2023. В подальшому позивач неоднократно перебував на стаціонарному лікуванні в проміжок часу з 2022 по 2023 рік, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №361-с/НГУ від 11.07.2023.
Суд, ознайомившись з вищевказаною заявою про поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів..
Частиною першою статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Предметом оскарження в даній справі є рішення про відмову у призначенні пенсії №045550009824 від 31.01.2022.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.10.2023 №4/6048 позивач проходив військову службу в період з 23.01.2015 по 26.09.2023.
Згідно з даними свідоцтва про хворобу №361-с/НГУ від 11.07.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у наступні періоди: з 12.01.2023 по 19.01.2023; з 20.01.2023 по 31.01.2023; в 03.02.2023 по 22.02.2023; в 23.02.2023 по 03.03.2023; з 04.04.2023 по 19.04.2023; в 05.05.2023 по 24.05.2023; 26.05.2023 по 05.06.2023.
Однак, позивач звернувся до адміністративного лише у січні 2025 року - тобто, більш ніж через 1 рік та 3 місяці після звільнення з військової служби та через 1 рік та 6 місяців після останнього перебування на стаціонарному лікуванні.
Позивачем в своєму клопотанні не наведено обставин на підтвердження неможливості звернення до суду в проміжок часу з вересня 2023 року по січень 2025 року.
Суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущено з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними.
Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлючали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не встановлено.
Наведені ж у заяві про поновлення строку звернення до суду доводи визнаються неспроможними та відхиляються як необґрунтовані, так як жодна з наведених обставин об'єктивно не перешкоджала (не утворювала обставин непереборної сили) позивачу звернутися до суду у відповідний строк.
Отже, суд визнає причини вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду - неповажними.
За ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2024 року у справі №520/31098/23.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачеві відповідно до приписів п.1, п.9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд вважає за необхідне повернути її позивачу.
Керуючись статтями 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя А.О. Сластьон