14 січня 2025 року Справа № 160/28341/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
24.10.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року.
В обґрунтування позовної заяви вказано, що позивач проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 та під час проходження військової служби отримав травму 31.01.2023 року. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 5214 від 12.03.2023 року поранення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 вважати таким, що сталося під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини. Первинну медичну допомогу отримав 31.01.2023 року відповідно до форми 100. У зв'язку з отриманням бойового поранення (31.01.2023) ОСОБА_1 проходив лікування та перебував на стаціонарному лікуванні. Відповідно до виписки №0198123 перебував на стаціонарному лікуванні з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року. Відповідно до виписки №616 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року. Відповідно до додатку 14, у вищевказані періоди, ОСОБА_1 не здійснювали виплату додаткової грошової винагороди в повному обсязі відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Відповідно до Витягу із наказу про результати службового розслідування №11953 від 31.05.2023 р. «…начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 за лютий місяць 2023 року в повному обсязі наступним військовослужбовцям…старшому солдату ОСОБА_1 …». У період з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року, за стаціонарне лікування не здійснювали виплату додаткової грошової винагороди у повному розмірі відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Відтак, у зв'язку з отриманням бойового поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, пропорційно періодам стаціонарного лікування. В інтересах Позивача було направлено заяву від 17.05.2024 до відповідача з вимогами, зокрема: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повному розмірі в період з 31.01.2023 року по 03.03.2023 року, щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченою Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р, з урахуванням фактично виплачених сум, надати витяги із наказів про вибуття(прибуття) у відпустку за станом здоров'я ОСОБА_1 . У відповіді від 10.10.2024 командування військової частини НОМЕР_1 інформує, що виплата додаткової винагороди здійснюється згідно наказів командира військової частини, які формуються на підставі рапортів командирів підрозділів. Проте, відсутність рапортів на виплату додаткової грошової винагороди не може для позивача нести негативних наслідків. Отже, відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року, пропорційно періодам стаціонарного лікування у період з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року, з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року. Позивач вважає бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року, протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
29.10.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позов без руху через пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
На виконання вимог ухвали від 29.10.2024 року позивачем усунено недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
05.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано у відповідача додаткові докази по справі.
03.12.2024 року від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що за 31.01.2023 року позивачу було виплачено додаткову винагороду збільшену до 100 тис. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та за час з 01.02.2023 року по 03.03.2023 року позивачу додаткову винагороду не було виплачено та не було включено до наказу, у зв'язку з неподанням відповідачу рапорт та підтверджуючі документи про перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з отриманням бойових травм. Також, вказано на пропуск позивачем строку звернення до суду. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та під час проходження військової служби, ОСОБА_1 отримав травму 31.01.2023 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 5214 від 12.03.2023 року поранення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 вважати таким, що сталося під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини.
Первинну медичну допомогу отримав 31.01.2023 року відповідно до форми 100.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №0198123 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №616 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року.
Відповідно до Витягу із наказу про результати службового розслідування №11953 від 31.05.2023 року «…начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 за лютий місяць 2023 року в повному обсязі наступним військовослужбовцям…старшому солдату ОСОБА_1 .»
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частин першої-другої статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 днів та у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України військовий стан продовжено, в тому числі, по теперішній час.
Відповідно до п.1 постанови №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 19.07.2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно із абз.4, 5 п.1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 19.07.2022 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
В силу п.11 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 11.08.2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно із п.12 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 11.08.2023 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до п. 10 Розділу XXXIV Наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі Наказ №260), у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно вимог п. 11 Розділу XXXIV Наказу № 260 Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони У країни від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку №260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
З аналізу норм постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Так, відповідно до виписки №0198123 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року та відповідно до виписки №616 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року.
Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 28.11.2024 року №12225 про обставини травми (поранення, контузії каліцтва) солдат ОСОБА_1 31.01.2023 року отримав МВТ, вогнепальне сліпе осколкове поранення правої стопи, отримане військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року.
Суд зазначає, що відповідач не надав та в матеріалах даної справи відсутні докази нарахування і виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та відпустках за станом здоров'я для лікування після тяжкого поранення за вищевказані спірні періоди.
Посилання відповідача на те що ним не було отримано документів на підтвердження перебування на лікуванні, спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема заявою представника позивача від 17.05.2024 року, відповідно до якої надавались необхідні документи та було прохання щодо належної виплати додаткової допомоги.
Щодо доводів про наявність наказу від 31.05.2024 року № 11953 про результати службового розслідування та відповідно до якого вирішено не виплачувати грошове забезпечення позивачу, суд зазначає, що вказаний наказ було винесено пізніше ніж виникли спірні правовідносини, а тому такі доводи не приймаються судом.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строк звернення до суду, то суд зазначає, що ухвалою від 05.11.2024 року було вирішено питання строків, а тому не підлягає повторному розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року.
Тому, похідні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні внаслідок бойових поранень, отриманих приймаючи безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини, за вищезазначені спірні періоди підлягають задоволенню.
Частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.01.2023 року по 02.02.2023 року з 03.02.2023 року по 03.03.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв