29 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/13507/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 15.11.2024 №26, в частині відмови ОСОБА_1 , в частині відмови йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 рішенням Виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області від 11.08.2023 №205 призначений опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , на підставі чого звернувся із письмовою заявою до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Вказує, що 15.11.2024 комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 було розглянуто його заяву та документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та надано письмове повідомлення, згідно якого комісія ухвалила рішення, на підставі протоколу №26, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причиною відмови зазначено відсутність законних підстав (відсутнє рішення суду про призначення опікуна).
На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки ним надавалось рішення Виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області про призначення його опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-4).
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 23).
Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 06.12.2011 у справі №2-о/0313/53/11 ОСОБА_2 визнано недієздатною та рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною вирішено надіслати до виконавчого комітету Ратнівської селищної ради як органу опіки та піклування для встановлення над ОСОБА_2 опіки та призначення опікуна (арк. спр. 9-10).
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 05.05.2023 у справі №166/559/23 заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування Ратніської селищної ради, ОСОБА_1 , про звільнення від обов'язків опікуна та призначення опікуна повернуто заявниці (арк. спр. 15).
Рішенням виконавчого комітету Ратніської селищної ради від 11.08.2023 №204 затверджено висновок органу опіки і піклування Ратнівської селищної ради про доцільність звільнення громадянки ОСОБА_3 від обов'язків опікуна над недієздатною сестрою ОСОБА_2 . Звільнено громадянку ОСОБА_3 від обов'язків опікуна над недієздатною сестрою ОСОБА_2 , у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, що не дає можливості в повній мірі виконувати обов'язки опікуна (арк. спр. 11).
Рішенням виконавчого комітету Ратніської селищної ради від 11.08.2023 №205 затверджено висновок органу опіки і піклування Ратнівської селищної ради про доцільність призначення громадянина ОСОБА_1 опікуном над недієздатною тіткою ОСОБА_2 . Призначено ОСОБА_1 опікуном над недієздатною тіткою ОСОБА_2 (арк. спр. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомленням від 15.11.2024 №17847 вказав, що за результатами розгляду заяви та підтвердних документів щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, протоколом від 15.11.2024 №26 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у зв'язку із відсутністю законних підстав (відсутнє рішення суду про призначення опікуна) (арк. спр. 8).
Позивач уважає таке рішення відповідача, щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, протиправним, у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні» введений воєнний стан.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Цією ж статтею Закону №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п'ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ, передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до абзацу 10 частини третьої цієї статті, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: опікун особи, визнаної судом недієздатною.
З 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування м форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, Зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно із пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час. З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати визначені документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність в особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Щодо наявності відповідного права (на відстрочку) вчиняється відповідна відмітка у військовому квитку або запис у посвідченні. Рішення (видача довідок, внесення відміток та записів у військово-облікові документи) органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, приймаються до громадян України (призовників, військовозобов'язаних), які перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах.
Предметом спору у цій справі є рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 15 листопада 2024 року №26 в частині відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 10 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ.
З матеріалів справи убачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 10 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ, як опікун особи, визнаної судом недієздатною.
З 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до статті 23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Як установлено судом, ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до абзацу 10 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Поряд з цим, як убачається з повідомлення відповідача від 15.11.2024 №2166, у позивача відсутнє рішення суду про призначення опікуна.
Так, згідно із додатком 5 Прядку №560, у якому наведений перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-ХІІ передбачено, що документи, які підтверджують право на відстрочку на підставі абзацу 10 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ є рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна.
Рішення виконавчого комітету - це офіційний акт, прийнятий виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування (наприклад, міською або районною радою), який має юридичну силу і стосується питань організації та управління на місцевому рівні.
Виконавчий комітет є органом, що здійснює виконавчу владу в межах повноважень, визначених радою, і приймає рішення, які можуть мати локальний характер, але обов'язкові до виконання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Враховуючи наведене суд висновує, що рішення про призначення громадянина ОСОБА_1 опікуном над недієздатною тіткою ОСОБА_2 від 11.11.2023 №205 не виступає рішенням суду про призначення опікуна.
Позивач наголошує, що відповідно до норм цивільного законодавства, саме виконавчий комітет селищної ради уповноважений для призначення нового опіку над недієздатною особою, бо першочергове призначення опікунства відбулось саме ним, а не судом.
Однак суд не бере до уваги вказане посилання позивача, оскільки, як зазначалось вище, предметом спору у цій справі є рішення відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, отже суд не вправі надавати оцінку наявності чи відсутності повноважень у виконавчого комітету Ратніської селищної ради для винесення рішення про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .
Як убачається з ухвали Ратнівського районного суду Волинської області від 05.05.2023 у справі №166/559/23, заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування Ратніської селищної ради, ОСОБА_1 , про звільнення від обов'язків опікуна та призначення опікуна повернуто заявниці.
З мотивувальної частини вказаної ухвали убачається, що така заява була повернена у зв'язку із надходженням від ОСОБА_3 клопотання (заяви) про повернення заяви щодо звільнення її від обов'язків опікунства над недієздатною сестрою ОСОБА_2 та призначенням опікунства над останньою її племінника ОСОБА_1 (арк. спр. 15).
Суд уважає за доцільне зазначити, що за наявністю відповідного рішення суду про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , або ж у випадку розгляду даної заяви по суті та винесенням судом ухвали про відмову у задоволенні вказаної заяви, при тому за наявністю роз'яснення, що таке призначення опікуна повинно здійснюватися виконавчим комітетом Ратніської селищної ради, як органом опіки та піклування, у позивача будуть наявні всі підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Однак, в даному ж випадку відповідач керувався виключно переліком документів, який передбачений додатком 5 Порядку №560 та у зв'язку із відсутністю рішення суду про призначення опікуна, або ж, як у даній ситуації, ухвали суду, у якій було б роз'яснено про необхідність ОСОБА_3 звернутись до виконавчого комітету Ратніської селищної ради, як органу опіки та піклування для звільнення її від обов'язків опікунства над недієздатною сестрою ОСОБА_2 та призначенням замість неї позивача, ОСОБА_1 , як опікуна над останньою, правомірно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу 10 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович