м. Вінниця
30 січня 2025 р. Справа № 120/13446/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмову відповідача від 23.08.2024 щодо зарахування позивачеві періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві «Вінницька обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня» Вінницької обласної ради на посаді молодшої медичної сестри - прибиральниці палат інфекційно-боксового відділення, до стажу роботи у подвійному розмірі; зобов'язання відповідача зарахувати позивачеві період роботи з 01.01.2004 по 30.09.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві «Вінницька обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня» Вінницької обласної ради на посаді молодшої медичної сестри - прибиральниці палат інфекційно-боксового відділення, до стажу роботи у подвійному розмірі та перерахувати пенсію з 01.08.2024.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, перебуває на обліку у відповідача, де з 15.07.2011 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач зауважує, що в період з 01.06.1996 по 30.09.2023 працювала Комунальному некомерційному підприємстві "Вінницька обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня" на посаді молодшої медсестри-прибиральниці палат інфекційно-боксового відділення, та згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" має право на зарахування вказаного періоду роботу до страхового стажу в подвійному розмірі. Водночас відповідач зарахував лише частину вищезазначеного періоду до страхового стажу позивача в подвійному розмірі (з 01.06.1996 по 31.12.2003). Не погоджуючи з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 14.10.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
07.11.2024 за вх.№64499/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію, відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 15.07.2011 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням даних про стаж та заробітну плату. Відповідач зауважує, що відповідно до абз. 9 ч. 3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому, частиною 4 вказаної статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Тобто, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004, то в подвійному розмірі на підставі ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Для періодів роботи після 01.01.2004 законодавством не встановлено пільг щодо обчислення страхового стажу працівників відділень закладів охорони здоров'я. Таким чином, відповідач вважає, що ним правомірно не враховано позивачеві стаж з 01.01.2004 по 30.09.2023 у подвійному розмірі, оскільки відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота у закладах охорони здоров'я зараховується до стажу у подвійному розмірі тільки до 31.12.2003.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач з 15.07.20211 перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач, крім іншого, в період з 01.06.1996 по 30.09.2023 працювала Комунальному некомерційному підприємстві "Вінницька обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня" на посаді молодшої медсестри-прибиральниці палат інфекційно-боксового відділення.
Відповідно до розрахунку страхового стажу період з 01.06.1996 по 30.09.2023 зараховано в подвійному розмірі до 31.12.2003, натомість з 01.01.2004 по 30.09.2023 - в одинарному.
01.08.2024 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити позивачеві перерахунок та виплату пенсії з урахуванням при її обчисленні періодів роботи з 01.01.2004 по 30.09.2023 в подвійному розмірі.
Листом від 23.08.2024 відповідач відмовив у такому перерахунку у зв'язку з тим, що після набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто з 01.01.2004, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі.
Вважаючи відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004.
Відповідно до преамбули Закону №1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Ст. 24 Закону №1058-IV врегульовано періоди, з яких складається страховий стаж.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами п. 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу) діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Правові норми ст. 60 Закону №1788-XII (в редакції Закону №1110-IV від 10.07.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом №2205-VIII від 14.11.2017) передбачають, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
В ході розгляду справи судом встановлено та не заперечується відповідачем, що протягом спірного періоду з 01.01.2004 по 30.09.2023 позивач перебувала на посаді молодшої медичної сестри - прибиральниці палат інфекційного-боксового відділення комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня Вінницької обласної ради».
Суд вважає безпідставними доводи відповідача, що в розумінні наведеного пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 приписи ст. 60 Закону №1788-XII не підлягають врахуванню при визначенні страхового стажу позивача з набуттям чинності Закону №1058, оскільки як вже зазначалося судом, приписами Закону №1110-IV від 10.07.2003 та Закону №2205-VIII від 14.11.2017 до ст. 60 Закону №1788-XII вносилися зміни та доповнення.
Тобто, після набуття чинності Закону №1058 законодавець підтвердив необхідність застосування положень ст. 60 Закону №1788-XII для врегулювання конкретних спірних відносин щодо зарахування відповідних періодів роботи в перелічених закладах хорони здоров'я до стажу роботи у подвійному розмірі.
Суд наголошує, що редакція ст. 60 Закону №1788-XII є чинною, а ст. 24 Закону №1058-IV не скасовує відповідні приписи ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє їх.
Таким чином, передбачене ст. 60 Закону №1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов'язано із набранням чинності Закону №1058-IV.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною судом касаційної інстанції у постановах від 11.12.2018 у справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23.01.2019 у справі №485/103/17, від 04.12.2019 у справі №689/872/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17.
Враховуючи вищевикладене, за правилами ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи позивача з 01.01.2004 по 30.09.2023 на посаді молодшої медичної сестри - прибиральниці палат інфекційного-боксового відділення комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня Вінницької обласної ради» підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 27.04.2023 у справі №160/14078/22.
Зазначені висновки узгоджуються також з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу, підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача щодо зарахування позивачеві періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2023 на посаді молодшої медичної сестри - прибиральниці палат інфекційно-боксового відділення, до стажу роботи у подвійному розмірі. Відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, то суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Водночас, у відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, з метою належного та ефективного захисту порушеного права, за захистом якого позивач звернулась до суду, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати позивачеві період роботи з 01.01.2004 по 30.09.2023 на посаді молодшої медичної сестри - прибиральниці палат інфекційно-боксового відділення, до стажу роботи у подвійному розмірі та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.08.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968 грн 96 коп.
Таким чином, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 968 грн 96 коп підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2023 на посаді молодшої медичної сестри - прибиральниці палат інфекційно-боксового відділення, до стажу роботи у подвійному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2004 по 30.09.2023 на посаді молодшої медичної сестри - прибиральниці палат інфекційно-боксового відділення до страхового стажу в подвійному розмірі та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.08.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968 грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.01.2025 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна