м. Вінниця
29 січня 2025 р. Справа № 120/1883/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву відповідача про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 позовну заяву задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.01.2024 № 025250005559 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника та протокольне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.01.2024 № 025250005559 про призначення пенсії утриманцю ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника на підставі ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2024 та призначити з 11.01.2024 пенсію утриманцю ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3 у розмірі 70% її суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ
22.01.2025 представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подала заяву про роз'яснення судового рішення від 15.07.2024. Заява мотивована тим, що вибір розміру обрахування пенсії позивача при призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника полягає у застосовувані або 70% від розміру пенсії за віком (ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993), або 50% від розміру пенсії за віком (ст. 37 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003).
Тому, рішення від 15.07.2024 потребує роз'яснення в частині застосування розміру обрахування пенсії позивача при призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Визначаючись щодо наявності підстав для роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
В контексті цього, суд вважає доцільним застосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14, у якій Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Суд зазначає, що незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду з точки раціональних критеріїв.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону убачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Суд звертає увагу, що заявником в обґрунтування заяви про роз'яснення рішення від 15.07.2024 в даній справі не наведено суду належних обставин, які б об'єктивно свідчили про неясність чи невизначеність судового рішення, та не зазначено, які припускаються варіанти тлумачення рішення і як це впливає на його виконання.
З мотивувальної та резолютивної частин рішення суду встановлено, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Суд зазначає, що у резолютивній частині рішення чітко та зрозуміло вирішено зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2024 та призначити з 11.01.2024 пенсію утриманцю ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3 у розмірі 70% її суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
Вказане рішення суду містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає його двоякого тлумачення.
Також суд зазначає, що судове рішення, про роз'яснення якого звернувся відповідач, останнім було оскаржене в апеляційному порядку та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишені без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2024 - без змін.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2024 є вмотивованим, зрозумілим, містить чіткий порядок його виконання та не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
Суд звертає увагу, що суть поданої заяви не зводиться до незрозумілості змісту судового рішення, натомість за аргументами заявника, її зміст насамперед вказує на те, що він не погоджується з рішенням суду та постановленими висновками.
На цій підставі суд зауважує, що роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, не допускається.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18.
Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Відповідно до чч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 254 КАС України для роз'яснення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2024, а відтак в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 294 КАС України, -
У задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про роз'яснення судового рішення від 15.07.2024 у справі №120/1883/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна