30 січня 2025 р. м. Вінниця Справа № 120/12101/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі - ДПВКП, Департамент , відповідач) із позовом, в якому просив:
-визнати протиправним дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань незаконними;
-зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань провести перерахунок оновлених довідок про грошове утримання станом на 01.01.2022 та 01.01 2023 років із застосуванням 32 тарифного розряду, відповідно коефіцієнту 3.92;
-зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань, при складанні довідки про грошове утримання станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року при розрахунках надбавки за особливості проходження служби та премії розраховувати виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року(2481 грн) та станом на 01.01.2023 (2684 грн.)
В обґрунтування вимог позивач вказує на те, що проходив службу в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань з 11.06. 2020 року (наказ №389/)С-20) по 09 грудня 2021 року (наказ №1226/ОС-21) на посаді начальника сектору внутрішньої безпеки у Центрально-західному регіоні Управління з питань внутрішніх розслідувань та Безпеки персоналу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України. Призначався на посаду та звільнявся начальником Департаменту, підпорядковувався Начальнику Департаменту (в особі начальника Управління з питань внутрішніх розслідувань та безпеки персоналу який входив до складу Департаменту), нарахування та виплата грошового утримання проводилось бухгалтерією Департаменту, табелі робочого часу велись кадровою службою Департаменту, матеріальна допомога нараховувалась та надавалась Департаментом, відпустка надавалась начальником Департаменту.
Однак, при виготовленні довідок станом на 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. не вірно визначено тарифний розряд та зменшено в цифровому визначенні премію і надбавку за особливості проходження служби.
Ухвалою від 24.09.2024 р. прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
31.10.2024 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що оскільки КМУ не приймалось рішення про підвищення грошового забезпечення, відсутні підстави для видачі оновлених довідок. Також вказано, що листом МЮ доведено, що розміри премії та надбавки за особливості проходження служби визначаються виходячи із фактично виплачених складових за січень 2023 р., при цьому посадовий оклад та оклади за спеціальним званням, розраховуються на підставі прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 р (1762 грн.).
Ухвалами від 25.11.2024 р., 10.12.2024 р., 13.01.2025 р. витребовувались додаткові докази у відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.
Згідно наказу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №389/ОС-20 від 11.06.2020 р. ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Сектору внутрішньої безпеки у центрально- західному регіоні Управління з питань внутрішніх розслідувань та безпеки персоналу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Встановлено посадовий оклад в розмірі 5640 грн.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/675/24, зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023
На виконання рішення суду Департаментом видано 14.06.2024 р довідки №9/3-2021, 9/3-2020 в яких зазначено наступні складові :
- станом на 01.01.2022 р. : посадовий оклад в розмірі 7940 грн., оклад за військовим званням в розмірі 1980 грн., надбавка за вислугу років 40% в розмірі 3 968 грн., надбавка за особливості проходження служби 50% в розмірі 4935 грн., премія в 175, 7% в розмірі 9909, 48 грн.
- станом на 01.01.2023 : посадовий оклад в розмірі 8590 грн., оклад за військовим званням в розмірі 2150 грн., надбавка за вислугу років 40% в розмірі 4296 грн., надбавка за особливості проходження служби 50% в розмірі 4935 грн., премія 114 % в розмірі 6 429, 60 грн.
Не погоджуючись із тарифним розрядом , який зазначених в довідках та зменшенням премії і надбавки за особливості проходження служби, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині зобов'язання при складанні довідки про грошове утримання станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року при розрахунках надбавки за особливості проходження служби та премії розраховувати виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року(2481 грн) та станом на 01.01.2023 (2684 грн.), суд виходить з наступного.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, регламентує Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця .
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Ст. 43 Закону и № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дана норма ст. 43 Закону України міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі №826/3858/18.
При цьому, питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону №2262-XII, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відтак, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
П. 4 Постанови №704 у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 пункт 4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103), а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14."
У зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 пункт 6 Постанови №103 втратив чинність.
Отже, з 29.01.2020 року, відновлено дію п. 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою мінімальний розмір заробітної плати.
01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон України №1774-VІІІ).
За змістом п. 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1774-VІІІ, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Під час розв'язання колізії між нормами п. 3 розділу II Закону України №1774-VIII та п. 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103 (після скасування таких змін у судовому порядку) перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма п. 3 розділу II Закону України №1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п. 4 Постанови №704, то відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Подібні правові висновки щодо розв'язання колізії норм права (п. 3 розділу II Закону України №1774-VIII та п. 4 Постанови №704), зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18.
Таким чином, згідно з Постановою №704, в редакції і після скасування п. 6 Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Відповідно до п. 4 Постанови № 704 у редакції, що була чинною до 24.02.2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови №704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З 24.02.2018 року набула чинності Постанова №103, якою п. 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24.02.2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та не чинним п. 6 Постанови №103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Таким чином, у зв'язку з ухваленням судового рішення від 29.01.2020 року відновлено дію п. 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Суд вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 набрала чинності 20.05.2023 року.
Таким чином, з 20.05.2023 року застосовується редакція п. 4 Постанови №704 відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Виходячи з зазначеного, суд доходить висновку, що з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на відповідний календарний рік.
З огляду на наведене, у період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року за Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" і Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Механізм виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, визначено Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, який затверджено наказом МЮ України від 28.03.2018 № 925/5 (далі- Порядок № 925/5).
Згідно п. 5 Розділу 1 Порядку № 925/5 особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника органу чи установи в межах кошторисних призначень встановлюється надбавка за особливості проходження служби у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.
Підпунктами 1, 2 п. 5 Розділу 1 Порядку № 925/5 визначено, що керівники органів і установ мають право преміювати осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється згідно з положенням про преміювання, що затверджується в кожному органі та установі, в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення з урахуванням фактичних обсягів фінансування, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, а також фінансових можливостей підприємств установ виконання покарань.
Із процитованих норм видно, що при розрахунку надбавка за особливості проходження служби така визначається виходячи із посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. При розрахунку премії застосовується лише оклад.
Так, під час розгляду справи встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/675/24 відповідачем складено та направлено нові довідки від 14.06.2024 р за №9/3-2021, 9/3-2020 про розмір грошового забезпечення позивача, в яких відображено грошове забезпечення:
- за нормами, чинними на 01.01.2022 року з наступними складовими: посадовий оклад в розмірі 7940 грн., оклад за військовим званням в розмірі 1980 грн., надбавка за вислугу років 40% в розмірі 3968 грн., надбавка за особливості проходження служби 50% в розмірі 4935 грн., премія в 175, 7% в розмірі 9909, 48 грн;
- за нормами, чинними на 01.01.2023 року з наступними складовими: посадовий оклад в розмірі 8590 грн., оклад за військовим званням в розмірі 2150 грн., надбавка за вислугу років 40% в розмірі 4296 грн., надбавка за особливості проходження служби 50% в розмірі 4935 грн., премія 114 % в розмірі 6 429, 60 грн.
З викладеного слідує, що формуючи оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року відповідач у всіх, виданих позивачу, довідках встановив надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50% 4935 грн., тобто в однаковому грошовому виразі.
Таким чином, суд констатує, що відповідачем невірно розраховано грошовий вираз додаткових видів грошового забезпечення позивача, що підтверджується наступним.
Так, надбавка позивача за особливості проходження служби у розмірі 50% від посадового окладу, окладу за спеціальним звання та надбавки за вислугу років у грошовому виразі станом на 01.01.2022 року мала складати 6 944 грн., що складає 50% від 13 888 грн (сума розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, визначених в оновленій довідці станом на 01.01.2022 року), станом на 01.01.2023 року - 7 518 грн, тобто 50 % від 15 036 грн. (сума розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, визначених в оновленій довідці станом на 01.01.2023 р).
Також премія в розмірі 175,7 % від посадового окладу мала складати станом на 01.01.2022 року 13 950, 58 грн. та на 01.01.2023 року в розмірі 114 % від посадового окладу - 9 792, 6 грн.
Отже, формуючи нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача, відповідач безпідставно не застосував норми Порядку №№ 925/5 та Постанови № 704, якими врегульовано порядок обрахунку грошового забезпечення рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, та протиправно зазначив в оновлених довідках про розмір грошового забезпечення позивача занижений грошовий вираз надбавки за особливості проходження служби та премії.
Відтак, суд керуючись ст. 245 КАС України вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту та визнати протиправними дії відповідача щодо зазначення в Довідках від 14.06.2024 р за №9/3-2021, 9/3-2020 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 в заниженому розмірі надбавки за особливості проходження служби та премії.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, то суд вказує, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок вимоги про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та вимоги про зобов'язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, можливим є зобов'язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
При перевірці правомірності видачі оновлених довідок суд, згідно з приписами Кодексу адміністративного судочинства України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту (відновлення) порушених прав та інтересів позивача.
З метою ефективного захисту порушеного прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача, визначеного станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, з включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі: надбавки за особливості проходження служби - у розмірі 50% суми посадового окладу, окладу за (спеціальним) військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років , чинними на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року; премії - у розмірі 175, 7 % посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2022 року та у розмірі 114 % посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2023 року.
При цьому суд зазначає, що з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина підлягає викладенню в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, що не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Разом з тим, оцінюючи вимоги в частині зобов'язання провести перерахунок оновлених довідок про грошове утримання станом на 01.01.2022 та 01.01 2023 років із застосуванням 32 тарифного розряду, відповідно коефіцієнту 3.92, то тут суд вказує на наступне.
Так, пп.1 п. 2 розділу 1 Порядку № 925/5, посадовий оклад (тарифний розряд) особам рядового і начальницького складу встановлюється залежно від займаної штатної посади відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13 березня 2018 року № 685/5 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 березня 2018 року за № 289/31741 (далі - Наказ № 685/5).
Наказом №685/5, який прийнято відповідно до постанови КМУ №704 затверджено Схему тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу Департамент з питань виконання кримінальних покарань та міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
Суд вказує, що при визначенні тарифного розряду у спірних правовідносинах застосуванню підлягає саме Наказ № 685/5, яким затверджено Схему тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу Департамент з питань виконання кримінальних покарань та міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
Згідно даної схеми визначено тарифний розряд 28 за посадою начальника сектору у складі управління, відділу , як для Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, так і для міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
При цьому, із наданого позивачем штатного розпису станом на квітень 2020 р., вбачається, що позивач займав посаду начальника сектору у складі Управління внутрішніх внутрішньої безпеки у Центрально-західному регіоні Управління з питань внутрішніх розслідувань та Безпеки персоналу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
А отже, позивачу вірно визначено тарифний розряд 28, відтак, вимоги в частині зобов'язання провести перерахунок оновлених довідок про грошове утримання станом на 01.01.2022 та 01.01 2023 років із застосуванням 32 тарифного розряду, відповідно коефіцієнту 3.92, задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1937, 42 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 968, 71 (1/2 задоволених вимог).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту з питань виконання покарань щодо зазначення в Довідках від 14.06.2024 р за №9/3-2021, 9/3-2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 в заниженому розмірі надбавки за особливості проходження служби та премії.
Зобов'язати Департамент з питань виконання покарань підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нові довідки, в яких, з урахуванням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року у справі №120/675/24, вказати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 визначений станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, з включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі: надбавки за особливості проходження служби - у розмірі 50% суми посадового окладу, окладу за (спеціальним) військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, визначених за нормами, чинними на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року; премії - у розмірі 175, 7% посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2022 року та у розмірі 114 % посадового окладу, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2023 року.
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір 968, 71 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання покарань (вул.Іллєнка, 81, м. Київ, код ЄДРПОУ 43501242).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_1 )
Відповідач: Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (вул. Іллєнка, 81, м. Київ, код ЄДРПОУ 43501242)
Повний текст рішення сформовано 30.01.2025 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна