29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 712/5139/20
провадження № 51-4203впс24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Черкаського апеляційного суду про направлення з одного суду апеляційної інстанції до іншого кримінального провадження (справа № 712/5139/20) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 Кримінального кодексу України,
встановив:
До Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), надійшло зазначене вище подання, яке обґрунтоване тим, що в Черкаському апеляційному суді неможливо провести автоматизований розподіл указаного кримінального провадження через відсутність необхідної кількості суддів. У зв'язку з цим апеляційний суд просить Верховний Суд вирішити питання про направлення кримінального провадження до іншого суду апеляційної інстанції.
Учасників судового провадження повідомлено про час та місце розгляду подання, проте для розгляду вони не прибули, що не перешкоджає вирішенню питання.
Перевіривши наведені доводи, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що указане вище подання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) встановлено, що кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
Частиною 3 ст. 34 КПК передбачено, зокрема, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження Верховний Суд постановою від 18 грудня 2024 року скасував ухвалу Черкаського апеляційного суду від 03 липня 2024 року стосовно ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням і призначив у цій частині новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Указане судове рішення постановлено у складі колегії суддів апеляційного суду до якого входили, зокрема судді ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
Крім того, Суд зауважує, що згідно з копією ухвали Черкаського апеляційного суду від 03 червня 2020 року, зокрема судді ОСОБА_7 та ОСОБА_8 брали участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Черкаського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року визначення колегії суддів не відбулося у зв'язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Зі звіту про неможливість розподілу справи між суддями від 24 грудня 2024 року вбачається, що до складу судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду входять четверо суддів, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яких було виключено з автоматизованого розподілу, через недопустимість їх повторної участі в розгляді справи.
Вказане унеможливлює виконання вимог ч. 4 ст. 31 КПК, відповідно до якої кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
Таким чином, у Черкаському апеляційному суді неможливо сформувати склад суду для перегляду в апеляційному порядку вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року в частині вирішення цивільного позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що подання Черкаського апеляційного суду підлягає задоволенню, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК необхідно направити до Кропивницького апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного.
Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Подання Черкаського апеляційного суду задовольнити.
Кримінальне провадження (справа № 712/5139/20) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 Кримінального кодексу України, передати на розгляд Кропивницького апеляційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3