27 січня 2025 року
м. Київ
справа № 344/6387/22
провадження № 61-201ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кукурудза Андрій Євгенович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 червня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Центр ЛТД», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання майнових прав на об'єкти незавершеного будівництва,
за позовом третьої особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Центр ЛТД» про визнання майнових прав
та за позовом третьої особи ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Центр ЛТД» про визнання майнових прав,
1. 06 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кукурудза А. Є. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 червня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року (повний текст складений 09 грудня 2024 року) у цивільній справі № 344/6387/22.
2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
І. Щодо зазначення судових рішень, які оскаржуються
3. За змістом пункту 4 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
4. У прохальній частині касаційної скарги представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 червня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
5. Проте з наявних у касаційній скарзі та в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей вбачається, що згідно з постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року було переглянуте в апеляційному порядку рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2023 року у справі № 344/6387/22. Інформації про прийняття у цій справі судом першої інстанції рішення від 29 червня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень немає.
6. Таким чином, ОСОБА_1 має уточнити прохальну частину касаційної скарги та чітко вказати перелік тих судових рішень, які вона оскаржує до Верховного Суду.
7. Визначення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження, та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) та і під час касаційного розгляду.
IІ. Щодо змісту касаційної скарги
8. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
9. Представник ОСОБА_1 в порушення вказаної норми ЦПК (див. пункт 8) не зазначив у касаційній скарзі дату отримання ним та/або ОСОБА_1 копії постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року.
ІІІ. Щодо підстав касаційного оскарження
10. У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
11. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
12. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
13. У поданій касаційній скарзі представник ОСОБА_1 одночасно посилається на передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК підстави касаційного оскарження (неврахування висновку Верховного Суду та відсутність висновку Верховного Суду).
14. Проте такі підстави можуть бути взаємовиключними, тому особа, яка подає касаційну скаргу, у цьому випадку має конкретизувати у касаційній скарзі, яку саме норму (норми) права застосовано без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у подібних правовідносинах, а щодо застосування якої норми (норм) права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
15. Підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК, можуть бути зазначені у касаційній скарзі одночасно лише у разі, якщо норми права застосовані у подібних правовідносинах без урахування висновку Верховного Суду та норми права, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, є різними.
16. Натомість представник ОСОБА_1 у касаційній скарзі не обґрунтовує зазначену ним підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК, та не конкретизує, щодо застосування яких саме норм права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
17. Відсутність такої конкретизації у касаційній скарзі свідчить про неналежне виконання вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК.
18. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).
ІV. Недоліки, які необхідно усунути
19. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд»:
1) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній чіткого переліку тих судових рішень, які оскаржуються; дати отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції; обґрунтування підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі;
3) доказів надсилання копій уточненої касаційної скарги з доданими матеріалами іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома-дев'ята статті 43 ЦПК, до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.
20. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
21. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
22. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кукурудза Андрій Євгенович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 червня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у цивільній справі № 344/6387/22 залишити без руху.
2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко