30 січня 2025 року
м. Київ
справа № 712/9687/23
провадження № 61-1254ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Нікітюк Андрій Миколайович, на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2024 року, додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2024 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, виділення у спільну сумісну власність нерухомого майна та припинення права спільної часткової власності,
24 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Нікітюк А. М., через засоби поштового зв'язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2024 року, додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2024 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року в указаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки упорушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що розмір оспорюваної суми становить 1 333 120,00 грн (1 333 120,00 грн - майнової шкоди та 30 000,00 грн - моральної шкоди (є майновою вимогою, оскільки розмір шкоди визначений у грошовому еквіваленті).
Отже, судовий збір за подання касаційної скарги становить 27 262,40 грн (1 333 120,00 + 30 000,00) х 1 % х 200 %).
До касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи з дитинства, отримує пенсію у розмірі 1 950,00 грн та не має іншого доходу. На підтвердження вказаних обставин надано довідку Черкаського відділу обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, довідку про відсутність індивідуальних відомостей про особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України.
В оцінці доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору Верховний Суд врахував таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Врахувавши ціну позову та розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, а також обставини, на які заявник посилається у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд зробив висновок, що таке клопотання підлягає частковому задоволенню.
Верховний Суд вважає за необхідне встановити заявнику обов'язок зі сплати частини судового збору під час подання касаційної скарги, що становить 5 % від річного доходу заявника за попередній календарний рік (1 950 х 12 х 5 %) та складає 1 170,00 грн, з відстроченням сплати іншої частини судового збору у розмірі 26 092,40 грн (27 262,40 - 1170,00) до ухвалення судового рішення у справі.
У такому висновку Верховний Суд виходить з потреби у забезпеченні відповідального та добросовісного виконання учасниками розгляду справи своїх процесуальних обов'язків та реалізації наданих процесуальним законом повноважень.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, § 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, § 111).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначеного недоліку.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Нікітюк Андрій Миколайович, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Нікітюк Андрій Миколайович, обов'язок зі сплати частини судового збору під час подання касаційної скарги у розмірі 1 170,00 грн.
Відстрочити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Нікітюк Андрій Миколайович, сплату іншої частини судового збору у розмірі 26 092,40 грн до ухвалення судового рішення у справі у суді касаційної інстанції.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Нікітюк Андрій Миколайович, на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2024 року, додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2024 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров