30 січня 2025 року
м. Київ
справа № 404/1229/21
провадження № 61-1149ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати пункт 29 рішення восьмої сесії сьомого скликання від 07 квітня 2017 року № 940 про затвердження
ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що передається у спільну сумісну власність на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та пункт 29.1 вказаного рішення, яким передано відповідачам у спільну сумісну власність зазначену земельну ділянку, кадастровий номер 3510100000:04:032:0054, загальною площею 0,2687 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової громадської забудови.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду
від 19 грудня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
18 січня 2024 року ОСОБА_1 вперше звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду
від 19 грудня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року (провадження
№ 61-1347ск24) касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків,
а ухвалою від 04 березня 2024 року визнано неподаною та повернуто заявниці на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України з огляду на те, що ОСОБА_1 не зазначено підстав касаційного оскарження.
У березні 2024 року ОСОБА_1 вдруге звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду
від 19 грудня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2024 року (провадження
№ 61-4893ск24) касаційна скарга визнана неподаною та повернута заявниці на підставі пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, оскільки заявницею у скарзі не викладено передбачені цим Кодексом підстав касаційного оскарження судових рішень.
04 травня 2024 року ОСОБА_1 втретє звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду
від 19 грудня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2024 року (провадження
№ 61-6653ск24) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявниці, оскільки заявницею у скарзі не викладено передбачених ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень.
У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року (провадження
№ 61-8666ск24) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявниці, оскільки заявницею у скарзі не викладено передбачених ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень.
25 липня 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вп'яте надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року (провадження
№ 61-10940ск24) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року повернуто заявниці, оскільки заявницею у скарзі не викладено передбачених ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень.
12 вересня 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вшосте надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року (провадження
№ 61-12887ск24) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року повернуто заявниці, оскільки заявницею у скарзі не викладено передбачених ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень.
У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду всьоме надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року (провадження
№ 61-16701ск24) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року повернуто заявниці, оскільки заявницею у скарзі не викладено передбачених ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень.
В ухвалах від 26 червня 2024 року та від 17 грудня 2024 року Верховний Суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 є зловживанням процесуальними правами.
21 січня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 у восьме подала касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду
м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.
Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.
Пунктом 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Крім того Верховний Суд роз'яснює, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається норма (норми) права, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої
статті 389 ЦПК України, особа, яка подає скаргу має враховувати, що частина перша статті 411 ЦПК України в чинній редакції містить сім, а частина третя цієї статті - чотири, окремих пункти в яких викладено підстави для скасування судового рішення. Отже, у разі посилання на пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження, заявник має конкретизувати, які саме випадки передбачені відповідними пунктами частин першої та/або третьої статті 411 ЦПК України наявні, на його думку, для скасування судових рішень та обґрунтувати свої доводи.
Таким чином особа, яка подає касаційну скаргу, має чітко визначити та обґрунтувати одну чи декілька (якщо вони не є взаємовиключними) підстав касаційного оскарження передбачених процесуальним законом.
В порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі не зазначено підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Об'єктивних перешкод для виконання роз'яснень, викладених в ухвалах Верховного Суду від 04 березня 2024 року, від 05 квітня 2024 року,
від 27 травня 2024 року, від 26 червня 2024 року, від 06 серпня 2024 року,
від 17 грудня 2024 року, ОСОБА_1 не наведено та Верховним Судом не встановлено.
У цій справі ОСОБА_1 сім разів повернуто касаційну скаргу. Звертаючись у восьме заявниця не усунула обставин, які стали підставою для повернення попередніх скарг.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, оскільки у касаційній скарзі ОСОБА_1 не викладені передбачені ЦПК України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у цивільній справі № 404/1229/21 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, а також особі, яка подала скаргу разом з доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович